Ухвала суду № 75139497, 06.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/639/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Загорська, 10 «а», м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 39595916), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в особі адвоката ОСОБА_2., звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та Державної фіскальної служби України, якою просить: 1) Визнати протиправними дії Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та Державної фіскальної служби України щодо анулювання реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_1 належного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2. 2) Зобов'язати Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та Державну фіскальну службу України відновити реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 присвоєного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що позивач в позовній заяві не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача 2 -, натомість вказав що йому код ЄДРПОУ - не відомий.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 2. ч. 5 ст. 160 КАС України, якщо відповідачем у справі зазначено юридичну особу, то в позовній заяві зазначаються її ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, щодо відсутності інформації про яку позивачу може бути не відомо, згідно вищевказаних вимог статті 160 КАС України, може стосуватися лише щодо фізичних осіб про їх реєстраційний номер облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, а також щодо номерів засобів зв'язку, офіційної електронна адреси або адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судових витрат, у зв'язку з тим, що пенсія є єдиним засобом її існування, а тому її майновий стан не дозволяє сплатити розмір судового збору.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому за приписами норм вказаної статті звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, і може мати місце за наявності виключних обставин. В той же час обов'язок обґрунтування та доведення наявності обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суд зазначає, що в обґрунтування свого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, позивачем подано довідку Ужгородського об'єднаного управління ПФУ Закарпатської області від 14.05.2018 року за №1385/02 про виплату їй пенсії за віком за період грудень 2017 року по травень 2018 року в розмірі 8 238 грн.

Однак вказана довідка не може однозначно свідчити про відсутність у позивача коштів, необхідних для сплати судового збору чи про її можливий незадовільний майновий стан. Крім цього відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 «Про судовий збір» розмір судового збору за вказаним адміністративним позовом, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст. 8 «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, що зумовлює відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 грн. 00 коп.

Таким чином до позовів, що подані з 01 січня 2018 року ставки судового збору розраховуються з розрахунку 1762 грн.

Враховуючи те, що в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, однак пов'язаних між собою, позивачеві слід сплатити судовий збір у сумі 704,80 грн. та надати суду докази такої сплати (оригінал квитанції чи платіжного доручення).

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: УК у м. Ужгороді, 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 34314206084005; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову та вказавши ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача 2.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Загорська, 10 «а», м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 39595916), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М. Калинич