Ухвала суду № 75139193, 06.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06 липня 2018 р. Справа №0540/5331/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопласт» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізопласт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1097 від 25.06.2018 року «Про проведення документальної позапланової перевірки виїзної перевірки ТОВ «Ізопласт»

Позивачем, разом із адміністративним позовом, подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до тексту якої заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1097 від 25.06.2018 року «Про проведення документальної позапланової перевірки виїзної перевірки ТОВ «Ізопласт» до вирішення справи по суті та допустити негайне виконання рішення суду про забезпечення позову.

Заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам, свободам та інтересам підприємства до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вивчивши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Однак, як вбачається зі змісту вказаної заяви, позивачем не конкретизовано та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Слід зазначити, що протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення повинно бути встановлено в ході розгляду даної справи.

Відповідно наслідки оспорюваних рішень відповідача є юридичними, тобто зворотними, а тому, навіть у разі задоволення позову, для поновлення прав позивача не буде необхідно докладати значних зусиль та втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294, 295 цього Кодексу.

Суддя Буряк І. В.