Ухвала суду № 75138614, 26.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 червня 2018 р. Справа №207зп-18/804/4714/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Раритет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Раритет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.06.2018р. №3190-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача.

Ухвалою суду від 26.06.2018р. відкрито провадження по справі.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено наступне.

На думку позивача, у разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі спірного наказу, захист прав товариства стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута.

Суд, вивчивши матеріали поданої заяви та позовної заяви з додатками та оцінивши їх у сукупності, при розгляді клопотання позивача виходить з наступного.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню заявленого клопотання покладається саме на особу, яка заявляє про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач не обґрунтував наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не доведено, що захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів після розгляду справи по суті, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Твердження позивача про загрозу застосування адміністративного арешту майна позивача є безпідставними, виходячи із такого.

Відповідно до п.п.94.2.3 пункту 94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, зокрема якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до вимог цієї статті арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Це також кореспондується зі ст.283 КАС України, згідно якої органи доходів і зборів звертаються до суду зі заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. А у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання.

А тому, не допуск до перевірки не є лише однією умовою застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ознаки протиправності оскарженого рішення у заяві також не зазначені, не надано суду жодного доказу, на підставі яких суд може дійти висновку, що оскаржене рішення має ознаки протиправності.

Крім того, забезпечення позову у спосіб, який зазначений у заяві, буде означати фактично вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в свою чергу може призвести до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб або інтересів держави.

З огляду на викладене, суд не вбачає беззаперечних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.154, 241, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Раритет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування наказу - відмовити.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу за адресою: 53205, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Героїв Чорнобиля, буд.102.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Г. В.Кадникова