Рішення № 75138304, 25.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 червня 2018 р. Справа № 802/1202/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Клюси Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ;

- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ України на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати посвідчення і нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до наказу ВДСО при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 09.11.2006 №107 о/с вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становила 25 років 09 місяців 19 днів, тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» позивач має право на набуття статусу ветерана органів внутрішніх справ України. Вважає, що позиція відповідача про те, що визначена наказом календарна вислуга років із врахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі Ризьке льотно-технічне училище цивільної авіації не надає підстав для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ є необґрунтованою. У зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Крім того, зазначено, що розгляд справи буде здійснено за правилами загального позовного провадження.

18.05.2018 представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Також, 18.05.2018 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, що заявлені відносно них, оскільки вислуга позивача в календарному обчисленні не перевищує 25 річний термін.

29.05.2018 позивачем на адресу суду направлено відповідь на відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а аргументи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 13.06.2018 в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено та закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог та просила суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1976 по 30.05.1979 курсант Ризького льотно-технічного училище цивільної авіації (зарахований стаж 01 рік 04 місяців 15 днів), та з 03.06.1982 по 07.11.2006 проходив службу в органах внутрішніх справ (зарахований стаж 24 роки 05 місяців 04 дні).

Наказом ВДСО при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 09.11.2006 №107 о/с звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), начальника Бершадського міжрайонного відділення ДСО відділу Державної служби охорони при Управління МВС України у Вінницькій області. Вислуга років на 07.11.2006 року в календарному обчисленні складає 25 років 09 місяців 19 днів.

15.02.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, однак листом від 18.03.2018 №113/22-2018 позивачу відмовлено у задоволенні заяви. Відмова мотивована тим, що його служба в органах внутрішніх справ з 03.06.1982 по 07.11.2006 складає 24 роки 05 місяців 04 дні, а тому оскільки вислуга в календарному обчисленні не перевищує 25 річний термін, що зумовлює відсутність підстав для надання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» встановлює статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ» №742 від 01.06.2002 поширено дію «Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601, на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ».

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 (далі Порядок №1601), визначено, що Посвідчення «Ветеран військової служби» є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», іншими актами законодавства.

Згідно пункту 3 Порядку №1601, підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» є один з таких документів:

- наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку;

- довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;

- посвідчення про нагородження медаллю «Ветеран Вооруженных Сил СССР».

Судом встановлено, що в наказі ВДСО при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 09.11.2006 №107 о/с, визначено ОСОБА_1 вислугу років у календарному обчисленні 25 років 09 місяців та 19 днів.

Отже, відповідно до вимог Порядку №1601, відповідач зобов'язаний видати позивачу посвідчення і вручити нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ» на підставі наказу про звільнення, в якому уповноваженою особою вже визначено строк служби позивача у календарному обчисленні, що відповідає пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що ані постановою Кабінету Міністрів України №742 від 01.06.2002, ані постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601, відповідачу не надано повноважень здійснювати повторно перерахунок вислуги років під час вирішення питання про надання особі статусу «Ветеран органів внутрішніх справ».

Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що наказ від 09.11.2006 №107 о/с на момент розгляду справи по суті є чинними та не скасованими, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відмовляючи позивачу у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ з наведених підстав, відповідач діяв необґрунтовано та всупереч вимог чинного законодавства України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено правомірність відмови у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ ОСОБА_1.

При цьому, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання судом протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати відповідне посвідчення і нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».

Отже, за сукупністю встановлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ України на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", та видати відповідне посвідчення і нагрудний знак "Ветеран органів внутрішніх справ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. судовий збір, що був сплачений при зверненні до суду за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Театральна, 10; код ЄДРПОУ 08592106).

Рішення суду в повному обсязі складено: 06.07.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна