Рішення № 75138200, 21.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 червня 2018 р. Справа № 802/894/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_4

представника відповідача: Кудрик Я.О.

без участі третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України №443 від 30.03.2007 року його було звільнено з органів внутрішніх справ за посадою начальника УМВС України у Вінницькій області у званні генерал - майора відповідно до підпункту «а» пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у відповідності до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначено ОСОБА_3 пенсію .

В подальшому виплата вказаної пенсії була припинена у зв'язку із зарахуванням позивача з 01.02.2008 року на службу в органи податкової міліції.

Наказом ДПА України №685-0 від 21.05.2010 року ОСОБА_3 було звільнено з посади першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області. В подальшому, позивачу була призначена пенсія.

В січні 2018 ОСОБА_3 повторно звернувся до Відповідача із заявою про поновлення первинно призначеної пенсії, як працівнику міліції з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення та направлення до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області листа про надання довідки про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС України у Вінницькій області для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення поліцейських згідно з постановою КМУ від 11.1 1.2015 року №988.

Листом від 06.02.2018 року відповідач повторно відмовив в задоволенні заяви позивача, в зв'язку із чим ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 06.02.2018 №363/Д-12, щодо поновлення ОСОБА_3 у виплаті пенсії за вислугою років, призначеної 01.04.2007 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 року при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_3 на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, виданою Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області згідно до Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року з урахуванням розміру грошового забезпечення 90 відсотків з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою суду від 05.04.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до приписів КАС України відповідачем подано до суду відзив щодо позовних вимог ОСОБА_3 з якого слідує, що ГУ ПФУ у Вінницькій області заперечує щодо позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебувають на військовій службі, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Правовідносини в частині призначення пенсій врегульовано імперативними положеннями Закону №2262 в преамбулі якого зазначено, що саме цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Пунктом 7 Постанови №393 передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Так, Позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до матеріалів пенсійної справи вперше позивачу генерал - майору міліції ОСОБА_3 призначено пенсію з 31.03.2007 року з посади начальника Управління МВС України у Вінницькій області.

Розмір пенсії обраховано, в тому числі, на підставі грошового атестата та довідки Управління МВС України у Вінницькій області виходячи з основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з березня 2005 року по лютий 2007 року в розмірі 88 % сум грошового забезпечення, таких як: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (100%, ОУС, таємність, НБС, премія, нагорода) (копії додаються).

Згідно наказу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 05.02.2008 року №44 позивача призначено на посаду першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області на підставі чого з 01.02.2008 року виплату пенсії припинено.

Згідно витягу з наказу від 25.05.2010 року №130-о Наказом Державної податкової адміністрації України від 20.05.2010 №685-0 генерал-майора міліції ОСОБА_3 звільнено з посади та служби в податковій міліції. В результаті чого, з 21.05.2010 року головним управлінням призначено позивачу пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Розмір пенсії позивача обраховано, на підставі грошового атестата та довідки Державної податкової адміністрації у Вінницькій області наданих головному управлінню з дотриманням Порядку подання та оформлення документів для призначення - (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та ' деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402.

Вказаний порядок передбачає відповідний алгоритм дій різних державних органів, кінцевою дією якого є проведення перерахунку пенсії головним управлінням пенсіонерам на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надається уповноваженим структурним підрозділом органу, з якого звільнився військовослужбовець.

Розмір пенсії обраховано виходячи з основних та додаткових видів грошового забезпечення вказаних Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області за період з травня 2008 року по квітень 2010 року в розмірі 90 % сум грошового забезпечення, таких як: посадовий оклад - 2754,00грн., оклад за військове звання - 0,00грн., надбавка за вислугу років 40% - 1101,60, додаткові види грошового забезпечення - 2758,19грн .

На підставі заяви позивача від 16.07.2010 року, головне управлінням листом від 16.07.2010 вих № 644/06-33/02, від 14.10.2014 вих № 1429/06-33/02 зверталось до Пенсійного фонду України за наданням роз'яснень щодо підстав призначення пенсії позивачу по лінії ДПА. Пенсійний фонд України листом від 18.08.2010 вих № 14421/02-60, від 13.11.2014 вих №30337/02-30 підтвердив правильність призначення пенсії позивачу з урахуванням положень статті 2 Закону № 2262, відповідно до якої при наступному звільненні із служби, виплата пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. Тобто, виплата пенсії ОСОБА_3 розрахована за останньою штатною посадою першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області в Державній податковій адміністрації у Вінницькій області з урахуванням складових грошового забезпечення, за відповідною посадою. Дотримано право позивача на донарахування стажу вислуги років, внаслідок чого відсоток грошового забезпечення - позивача збільшився з 88 до 90 % сум грошового забезпечення.

Таким чином, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відсутні.

При цьому, з урахуванням вищевказаних норм та з метою проведення перерахунку пенсій у відповідності до Закону №2262 раніше призначених пенсій особам, які мають право на їх отримання, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 (далі - Постанова КМУ №103), якою врегульовано проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 '"Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Позивачем подано до суду також відповідь на відзив за вх. №20135 з якої слідує, що ОСОБА_3 підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити. В судовому засіданні представник позивача також підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та згідно уточнень до позову.

Представник відповідача заперечувала щодо позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Третя особа подала письмові пояснення, за змістом яких просила відмовити в задоволенні позовних.

Заслухавши пояснення учасників сторін, дослідивши надані докази та матеріали пенсійної справи, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №443 від 30.03.2007 року ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за посадою начальника УМВС України у Вінницькій області.

25.04.2007 року відповідно до подання про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у відповідності до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_3 призначено пенсію.

В подальшому виплата вказаної пенсії була припинена у зв'язку із зарахуванням позивача з 01.02.2008 року на службу в органи податкової міліції.

Наказом ДПА України №685-0 від 21.05.2010 року ОСОБА_3 звільнено з посади першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області згідно з положеннями Постанови КМУ від 30.10.1998 року №1716 «Про проходження військової служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ №114 від 29.07.1991р.

09.07.2010 року відповідно до подання про призначення пенсії №2 ОСОБА_3 призначена пенсія з календарною вислугою років на день звільнення 34 роки та 2 місяці та за останньою штатною посадою.

16.07.2010 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до відповідача про поновлення раніше припиненої пенсії, як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справ. Однак, в задоволенні заяви відмовлено.

В подальшому, в жовтні 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача про відновлення виплати пенсії, передбаченої Законом «Про міліцію» з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від №355 від 23.04.2012 року.

Листом від 01.11.2016 року Головне управління відмовило в поновлені пенсії як пенсіонеру МВС.

26.01.2018 ОСОБА_3 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про поновлення первинно призначеної пенсії, як працівнику міліції з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення та направлення до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області листа про надання довідки про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС України у Вінницькій області для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення поліцейських згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 року № 988.

Листом від 06.02.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено в задоволенні заяви.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_3 пенсію призначено з 01.04.2007 року довічно.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Законодавцем встановлено обов'язок відповідних пенсійних органів саме поновити раніше призначену пенсію з урахуванням загальної вислуги років, позбавивши їх права знову (повторно) призначати пенсію. Також, розмір пенсії повинен кожного разу збільшуватися з урахуванням збільшення років (терміну) служби (загальної вислуги років на день останнього звільнення).

При проходженні служби в органах податкової міліції позивачу не було присвоєне спеціальне звання та не отримував грошового забезпечення за звання «генерал - майора» міліції, про що свідчить грошовий атестат ДПА у Вінницькій області.

У відповідності до п. 2 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідачем виплата пенсії позивачу була припинена, а не скасована.

Після звільнення позивача з посади першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області пенсія не призначається, як вперше, оскільки вона вже була нарахована та її виплату лише припинено, тобто виплата цієї пенсії органом ПФУ має бути поновлено з урахуванням загальної вислуги років на день звільнення.

Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладена у листі від 06.02.2018 №363/Д-12, щодо поновлення ОСОБА_3 у виплаті пенсії за вислугою років, призначеної 01.04.2007 року є протиправною.

Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при первинному призначенні пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.02.2015 у справі №21-630а14.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 06.02.2018 №363/Д-12, щодо поновлення ОСОБА_3 у виплаті пенсії за вислугою років, призначеної 01.04.2007 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 року при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_3 на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, виданою Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області згідно до Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року з урахуванням розміру грошового забезпечення 90 відсотків з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (21009, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) 704,85 грн. (сімсот чотири гривні 85 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено: 03.07.2018

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна