Ухвала суду № 75138071, 06.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/735/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Кюсєєвої Т.М.,

прокурора Янюк Я.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні об’єднане кримінальне провадження за матеріалами кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017050380001054 від 29.08.2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, яка народилася 08 березня 1958 року у с. Кодема Артемівського району Донецької області, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об’єднане кримінальне провадження за матеріалами кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017050380001054 від 29 серпня 2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

В судове засідання з’явились прокурор Янюк Я.Ю., захисник ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинувачена ОСОБА_1 брала участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції з державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор у судовому засіданні надав клопотання, в якому просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1, оскільки не перестали існувати ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, знищення, приховання або спотворення речей, здобутих злочинним шляхом, та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_2 пояснив та з ним погодилась ОСОБА_1, про те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, оскільки ризики, названі прокурором на даний час перестали існувати. Так, ОСОБА_1 не має паспорта громадянина України, а отже не зможе повернутися до свого зареєстрованого місця проживання у м. Горлівку через лінію розмежування з окупованою територію, а стан її здоров’я під час тримання під вартою погіршився. Вважає за доцільне обрання більш м’якого запобіжного заходу, а саме: домашній арешт або особисте зобов’язання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.05.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, по 06 липня 2018 року включно.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На даний час судове провадження відносно ОСОБА_1 не завершено, а строк її тримання під вартою закінчується 06 червня 2018 року.

Враховуючи те, що судовий розгляд неможливо провести до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 06 червня 2018 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченої ОСОБА_1, не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в яких обвинувачується, у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останньої у вчиненні ряду злочинів середнього ступеня тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, та крім того ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 – території, яка є тимчасово окупованою, а м. Костянтинівка знаходиться у безпосередньої близькості до неї, що унеможливить розшук обвинуваченої ОСОБА_1, а також ризику незаконно впливати на потерпілих з метою зміни ними показань, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 може спробувати переконати або залякати, або домовитися про дачу неправдивих свідчень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню; ризику знищити, сховати або спотворити речі, здобуті злочинним шляхом, оскільки місцезнаходження викраденого майна не встановлено; та крім того, ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судима, в останній раз 26.06.2014 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, 30.12.2016 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2016 року звільна умовно - достроково на невідбуту частину 1 рік 2 місяці 10 днів на підставі ст. 81 КК України, та через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні нових корисливих кримінальних правопорушень, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, суд дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню та обвинуваченій слід продовжити дію запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

Посилання захисника про те, що ризики, названі прокурором на даний час перестали існувати, оскільки ОСОБА_1 не має паспорта громадянина України, а отже не зможе повернутися до свого зареєстрованого місця проживання у м. Горлівку через лінію розмежування з окупованою територію, а стан її здоров’я під час тримання під вартою погіршився, не спростовує висновків суду, виходячи з такого. ОСОБА_17 має тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, та постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, а м. Костянтинівка знаходиться у безпосередній близькості до окупованої території, у разі потрапляння на відповідну територію стане не можливим її подальший розшук, а отже, вказане свідчить про наявність ризику переховуватися від суду. Крім того, захворювання, які має ОСОБА_1, не спростовують наявність вищевказаних ризиків.

Приймаючи до уваги, що відносно ОСОБА_1, яка обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, продовжується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов’язків, який встановити у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 35 240,00 грн., поклавши на ОСОБА_1 певні обов’язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-199, 392 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, яка народилася 08 березня 1958 року у с. Кодема Артемівського району Донецької області, громадянки України, на строк 60 (шістдесят) днів, по 04 вересня 2018 року включно.

Обвинувачену ОСОБА_1 тримати під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_1 своїх процесуальних обов’язків, у розмірі 20 (двадцяти розмірів) прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 35240 (тридцяти п’яти тисяч двохсот сорока) гривень.

У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, строком на два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Янюк Я.Ю.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченій ОСОБА_1, прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя