Рішення № 75137920, 15.06.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/229/2018

ЄУН 229/92/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С. О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" про визнання договору емфітевзису недійсним.

В позовній заяві, яка надійшла до суду 15 січня 2018 року, позивач ОСОБА_5 вказала, що вона є власницею земельної ділянки площею 4,670 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. 16 березня 2011 року ОСОБА_5 склала нотаріально завірену довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до якої надала повноваження повіреним «представляти інтереси власника земельної ділянки з правом укладати договори оренди, обміну». 07 липня 2017 року ОСОБА_5 стало відомо, що між нею та відповідачем був укладений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який був зареєстрований 17 травня 2016 року. Позивачка вважає даний договір емфітевзису недійсним, оскільки на час дії довіреності повірені не мали повноважень на укладення договору емфітевзису. Просить визнати вказаний договір недійсним.

23 січня 2018 року провадження у справі в порядку загального позовного провадження було відкрито.

21 лютого 2018 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача. У відзиві зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає з таких підстав. По-перше, між ТОВ «Агро-Бета» та позивачкою дійсно був укладений договір емфітевзису від 10 листопада 2011 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1425586500:04:000:0633. Від імені ОСОБА_5 договір був підписаний представником за довіреністю ОСОБА_7 Повірений, підписуючи вищевказаний договір емфітевзису, діяв в рамках повноважень, наданих йому нотаріально посвідченою довіреністю від 16.03.2011, яка була посвідчена приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрована у реєстрі за № 1461. Довіреність передбачає, що позивачка (Довіритель) надає повіреним право бути її представниками з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань, які стосуються позивача як власника земельної ділянки площею 5,030 гектарів, кадастровий номер 1425586500:04:000:0633, яка розташована на території Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Крім того, вищевказана довіреність надає повіреному право представляти інтереси позивача з усіх без винятку питань, що стосуються її, як власника земельної ділянки, оформлювати та подавати усі необхідні документи.

По-друге, представник відповідача вважає, що з позовної заяви взагалі не вбачається будь-які відомості, які б позивачка вказувала на підтвердження свого небажання укладати з ТОВ «Агро-Бета» договору емфітевзису або ж її незгодою з якимись з пунктів договору. Позивач не вказує за яких саме обставин їй стало відомо про укладений договір емфітевзису, що саме заважало їй дізнатись про це раніше. Позивач як власник земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 90 Земельного кодексу України, повинна підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом, зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. З цього вбачається, що позивач як власник ділянки повинна була о хоча б один раз на рік опікуватись станом своєї земельної ділянки. ТОВ «Агро-Бета» постійно користується вищевказаною земельною ділянкою, позивачка не могла б не помітити за зовнішніми ознаками, що її земельна ділянка перебуває у користуванні (орана, засіяна тощо). Навіть, якщо вона не змогла б самостійно дізнатись хто саме користується її земельною ділянкою (а відповідні відомості є у відповідній сільській раді), то вона повинна була б подати відповідну заяву до поліції, сільгоспінспекції, сільської ради стосовно того, що на її думку хтось незаконно користується її земельною ділянкою. Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_5 жодного разу не зверталась до ТОВ «Агро-Бета» з приводу як укладеного договору емфітевзису, так і взагалі факту користування її земельної ділянки.

По-третє, представник відповідача вважає, що позивачка, незважаючи на наявність відповідних повноважень у повірених, достеменно знаючи про наявність укладеного договору емфітевзису, не несучі тягаря утримання майна, все одно стверджує про свої порушенні права. При цьому представник відповідача вважає, що позивач пропустила строк позовної давності для визнання договору недійсним. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, у повірених за довіреністю ОСОБА_5 були відсутні повноваження на укладення договору емфітевзису, оскільки в довіреності прямо про це вказано не було. До того ж, довіреність була дійсна до 2033 року, а договір укладений на 100 років, що прямо порушує права власника землі. Щодо сплати податків за землю, то в довіреності такі обовязки були делеговані ОСОБА_5 повіреним. Про укладений договір емфітевзису ОСОБА_5 узнала у нотаріуса 07 липня 2017 року, отримавши витяг з реєстрів, а тому строк позовної давності нею не пропущений. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиві. У разі відмови у задоволенні позову просили стягнути з позивачки судові витрати, а саме витрати на проведення експертизи у сумі 16 000 грн., витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивачка ОСОБА_5 є власницею земельної ділянки площею 4,67 га, кадастровий номер 1425586500:04:000:0633, яка розташована на територій Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с.6).

16 березня 2011 року ОСОБА_5 склала довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до якої надала їм повноваження, зокрема, усі необхідні повноваження у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки площею 5,030 га, кадастровий номер 1425586500-04-000-0633, 1425586500-04-000-0634, яка розташована на території Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с.94).

10 листопада 2011 року між власником земельної ділянки ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_7 з одного боку та ТОВ «Агро-Бета» з іншого боку був укладений договір про надання права користування земельною ділянкою площею 4,67 га, кадастровий номер 1425586500:04:000:0633, яка розташована на територій Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Строк дії договору – 100 років (а.с.107-113).

Договір емфітевзису був зареєстрований 17 травня 2016 року в управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради Чернігівської області (а.с.6 зв. бік).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частинами другою, третьою, п’ятою статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Стаття 238 ЦК України передбачає, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно зі статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Стаття 241 ЦК України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_1 стверджують, що на укладення договору емфітевзису представнику ОСОБА_7 не надавалися повноваження, тобто такий договір був укладений представником з перевищенням повноважень.

Разом з тим, за клопотанням представника відповідача судом була призначена судово-лінгвістична експертиза змісту довіреності, наданої ОСОБА_5 ОСОБА_7, за результатами проведення якої були отримані відповіді на такі питання:

1. Чи дає текст абзацу 4 Довіреності лінгвістичні підстави стверджувати, що зміст висловлення: «представляти мої інтереси з усіх без винятку питань, що стосуються мене як власника земельної ділянки, оформлювати та подавати усі необхідні документи» розкривається й конкретизується в наступних висловленнях абзацу 4?

Відповідь: Текст абзацу 4 довіреності не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що зміст висловлення «представляти мої інтереси з усіх без винятку питань, що стосуються мене як власника земельної ділянки, оформлювати та подавати усі необхідні документи» розкривається і конкретизується в наступних висловленнях абзацу 4.

2. Чи містить текст Довіреності з погляду лінгвістичної кваліфікації вказівку на те, що обсяг наданих повноважень не включає повноваження на укладання договору емфітевзису?

Відповідь: З погляду лінгвістичної кваліфікації текст довіреності не містить вказівки на те, що обсяг наданих повноважень не включає повноваження на укладення договору емфітевзису.

3. Чи дає текст Довіреності лінгвістичні підстави стверджувати, що перелік дій, право на які надається Довіреністю, наведений в абзаці 4, є вичерпним?

Відповідь: Текст довіреності не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що перелік дій, право на які надається довіреністю, наведений в абзаці 4, є вичерпним.

Таким чином, з огляду на висновок судово-лінгвістичної експертизи суд вважає, що при укладенні договору емфітевзису представником ОСОБА_7 від імені власника земельної ділянки ОСОБА_5 перевищення повноважень не мало місце.

Інші підстави для визнання цього договору недійсним стороною позивача не наведені.

Виходячи з цього, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню.

Щодо застосування до правовідносин строку позовної давності, то в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач ОСОБА_5 довела, що про існування договору емфітевзису вона дізналася 07 липня 2017 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін., яка сформована 07 липня 2017 року приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі заяви №23116655 від 07 липня 2017 року (а.с.6). З моменту, коли ОСОБА_5 довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, не сплив трирічний трок позовної давності.

Крім цього, суд встановив, що 16 лютого 2018 року управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради Чернігівської області зареєстрована угода про розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою площею 4,67 га, кадастровий номер 1425586500:04:000:0633, яка розташована на територій Розівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

За змістом статей 651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, на момент розгляду справи спірний договір емфітевзису є розірваним і предмет спору відсутній.

Щодо стягнення з позивачки судових витрат, а саме витрат на проведення експертизи у сумі 16 000 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 5000 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 137 ЦПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Тобто, для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу обов’язковому встановленню підлягають, окрім іншого, розмір витрат, здійснених відповідачем адвокату, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження отримання послуг з правничої допомоги представник відповідача надав договір про надання правової допомоги, укладений 09 квітня 2018 року з адвокатом ОСОБА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність на ім'я адвоката ОСОБА_2, акт прийняття – передачі наданих послуг від 15 червня 2018 року. Разом з тим, до матеріалів справи представник відповідача не надав документів про здійснення оплати послуг адвоката при наданні правничої допомоги - платіжних доручень, касових чеків або інших банківських документів, які б підтверджували, що відповідачем сплачені адвокату такі витрати в сумі 5000 грн.

Таким чином, суд вважає, що у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до ч.6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Суд встановив, що відповідач ТОВ «Агро-Бета» оплатив вартість призначеної судом судового-лінгвістичної експертизи у сумі 16000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2126 від 05 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, суд вважає, що витрати відповідача, пов'язані з проведенням експертизи у сумі 16 000 грн., підлягають стягненню на його користь з позивачки.

Керуючись ст..ст. 2, 10-12, 80, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" про визнання договору емфітевзису недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" витрати на проведення експертизи у сумі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя: С. О. Рагозіна