Ухвала суду № 75137639, 04.07.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.07.2018 227/1378/18

УХВАЛА

про залишення позову без руху

04 липня 2018 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ДП “Добропіллявугілля” шахта “Білицька”, ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” про зміну формулювання дати звільнення, визнання наказів недійсними, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП “Добропіллявугілля” шахта “Білицька”, ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” про зміну формулювання дати незаконного звільнення за ч. 3 ст. 40 КЗпП України, визнання наказів недійсними за спливом строку давності про виплату середнього заробітку, за весь період вимушеного прогулу з 11.04.2011р. з нарахуванням індексації і перегляду справи №21751 від 23.11.2011р. згідно Закону ст. 347-2 п. 1, 2, 3, 5 ЦПК України, ст. 147-151, ст. 235 КЗпП, ст. 309 п. 1,2 ч. 3 п. 4 ЦПК України і порушенні кримінальної справи за ст. 172 ч. 2 КК України, ст. 173 КК України, ст.175 КК України, ст. 184 КК України.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити:

1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Позивачем у позовній заяві вказано два відповідачі, але вимоги прохальної частини позовної заяви сформульовані таким чином, що неможливо встановити до якого саме із відповідачів спрямована вимога, тому позивачу необхідно чітко зазначити позовні вимоги до кожного із відповідачів.

Таким чином, позивачем не викладене обґрунтування право вимоги до кожного відповідача відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто які права порушені, якими діями відповідачів та як вони взаємопов'язані.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Окрім цього, зміст кількох позовних вимог свідчить про фактичне заявлення позивачем клопотань про витребування або забезпечення позову, до оформлення яких ЦПК України встановлені чіткі умови та порядок подання. За таких обставин позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, визначивши ті, за заявлення яких позивач звільнений від сплати судового збору, а які підлягають оплаті судовим збором.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків, шляхом направлення уточненої позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим суд роз’яснює, що, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП “Добропіллявугілля” шахта “Білицька”, ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” про зміну формулювання дати звільнення, визнання наказів недійсними, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши завнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Левченко

04.07.2018