Ухвала суду № 75137305, 03.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/446/18

Провадження №11-кп/772/713/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Мішеніної С.В

суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.

зі секретарем: Діденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу з доповненнями заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2018 року про задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора: Ведешина О.О.

захисника: ОСОБА_4

засудженого: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з клопотанням про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2016 року клопотання засудженого ОСОБА_3 задоволено. Зараховано засудженому ОСОБА_3, строк попереднього ув’язнення та тримання його під вартою у період з 27 березня 2017 року по 21 січня 2018 року по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013010300000531 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України про перегляд вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року за нововиявленими обставинами відносно ОСОБА_3, у відповідності до ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 № 838-VIII, із розрахунку 2 дням позбавлення волі відповідають 1 день попереднього ув’язнення.

Не погодившись з ухвалою суду заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з доповненнями, просив скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2016 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо застосування до нього положень ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу України ( в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року).

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим.

ОСОБА_3 з 27.03.2017 року перебував у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» у зв’язку з розглядом його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2017 року. Зараховуючи засудженому ОСОБА_3 в строк відбування покарання період з 27.03.2017 року по 21.01.2018 року, суд взяв до уваги довідку № 4/4141 від 12.04.2018 року, видану начальником Державної установи Вінницька установа виконання покарань №1), відповідно до якої засуджений перебував в установі з 18.03.2014 по 12.05.,02.06.2015по 22.06.2015, 13.07.2015 по 19.11.2015, 14.12.2015 по 28.12.2015, 18.04.2016 по 20.02.2017, з 27.03.2017 по 22.01.2018, з 19.03.2018 та станом на 11.04.2018 утримується у установі.

При цьому, суд не перевірив чи підпадають під дію ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838- VIII від 26.11.2015 року) періоди перебування ОСОБА_3 у ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11.01.2018 року апеляційну скаргу засудженого та його захисників залишено без задоволення, а ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.10.2017 року без змін. Тобто, 11.01.2018 року за результатами апеляційного провадження прийнято кінцеве рішення по заяві про перегляд вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року за нововиявленими обставинами.

Вищевказаною ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області, заяву засудженого ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року залишено без задоволення.

Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна на праві власності майна.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2015 року залишено без змін вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року. Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2015 року залишено без змін.

Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року набрав законної сили 15.04.2015 року.

Тобто, у період перебування ОСОБА_3 у ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1», попереднє ув’язнення до нього не застосовувалося, оскільки щодо нього набрав законної сили 15.04.2015 року.

Незважаючи на це, Вінницький районний суд Вінницької області здійснив зарахування строку перебування засудженого ОСОБА_3 у ДУ ««Вінницька установа виконання покарань №1» із розрахунку один день попереднього попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 27.03.2017 року по 21.01.2018 року, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого судового рішення.

Засуджений ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу з доповненнями заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2018 року, в яких зазначив, що вимоги прокурора суперечать вимогам ст. 22, ст. 58 Конституції України, є протиправними. Просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ведешина О.О., який просив задоволити апеляційну скаргу з доповненнями, ухвалу суду першої інстанції від 08.05.2018 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо застосування до нього ч.5 ст. 72 КК України, захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями прокурора, вважають, що судом вірно застосовано ч.5 ст. 72 КК України перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора задоволенню підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.

Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» № 2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими ч.1 ст.72 КК України, враховуючи попереднє ув’язнення, суд може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Доводи засудженого ОСОБА_3 щодо наявності підстав для застосування відносно нього ч.5 ст. 72 КК України від 26.11.2015 № 838-VIII є помилковими.

Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 06 червня 2018 року у справі N 180/746/16-к при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК України, ч.5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року N 2046-VIII (Закон N 2046-VIII) до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року.

Як убачається з матеріалів провадження ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11.01.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його захисників залишено без задоволення, ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.10.2017 року про залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_3, його захисника про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року залишено без змін.

Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна на праві власності майна.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2015 року залишено без змін вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2015 року залишено без змін.

Отже, вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року набрав законної сили 15.04.2015 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого

(підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної

сили.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.12.2014 року набрав законної сили 15.04.2015 року, запобіжний захід щодо ОСОБА_3 на час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не застосовувався. Отже, після набуття вироком законної сили зарахувати у строк призначеного покарання попередньє ув’язнення неможливо.

Приймаючи рішення про зарахування ОСОБА_3 в строк покарання строк з 27 березня 2017 року по 21 січня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі Вінницький районний суд Вінницької області неправильно застосував ч. 5 ст. 72 КК, про що обґрунтовано зазначає прокурор у апеляційній скарзі.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2018 року, постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями задоволити.

Скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08.05.2018 року про задоволення клопотання ОСОБА_3 про застосування ч.5 ст. 72 КК України.

Постановити нову ухвалу.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про зарахування строку з 27.03.2017 року по 21.01.2018 року у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України із розрахунку два дні позбавлення волі відповідають одному дню попереднього ув’язнення.

Судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим - в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

Судді

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя: