Ухвала суду № 75136062, 06.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9856/18 Провадження №11-сс/773/314/18 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І.В. Категорія: запобіжний західДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Денісова В.П.,

суддів – Гапончука В.В., Борсука П.П.,

з участю секретаря – Шугалової О.М.,

прокурора – Смалюка Т.В.,

захисника – ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 в кримінальному провадженні №1201803001000324 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, вдівця, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_2.

Клопотання умотивоване тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДСР за №12018030010000324, в якому ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких умисних злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Також просить врахувати, що ОСОБА_2, ніде не працює, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким, на думку слідчого, шляхом застосування інших запобіжних заходів неможливо, тому існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23.06.2018 у задоволенні даного клопотання слідчого відмовлено.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покладено на нього такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику;

- цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначає, що при розгляді клопотання прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив застосувати щодо підозрюваного винятковий запобіжний захід, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст.176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 слідчий суддя вважав недоведеним стороною обвинувачення обставин, які дають підстави стверджувати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачений ч.1 ст.177 КК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, який не судимий, має постійне місце проживання, є особою похилого віку, пенсіонер, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, прийшов до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у виді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.

Як убачається з матеріалів провадження, 22 червня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, зокрема, висновками експертиз №№ 62, 372, 377, протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколом обшуку від 22.06.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Дані, які б свідчили про намагання ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту погоджується і апеляційний суд.

За викладених обставин у їх сукупності і з врахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, апеляційний суд вважає законним і вмотивованим висновок слідчого судді, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді й зміни запобіжного заходу підозрюваному з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 щодо ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: