Ухвала суду № 75136049, 06.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3800/18 Провадження № 22-ц/773/865/18 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Категорія: 55 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

06 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпук А.К., вивчивши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колізей Плюс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунків,

встановив:

27 червня 2018 року позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2018 року у даній справі.

Відповідно до положень п.3 ч.4 статті 356 ЦПК до апеляційної скарги має бути доданий документ про сплату судового збору або документи, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам п.3 ч.4 статті 356 ЦПК України, оскільки заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, визначеному пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3574-VІ в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України «Про судовий збір») або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону і такі документи відсутні в матеріалах справи.

Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.

Відповідно до ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 №5 (далі - Інструкція).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Зокрема, згідно з п. 3.9. Інструкції, не належать до фонду оплати праці суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до виплат, пов'язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

З поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що він оскаржує рішення щодо трьох майнових вимог: стягнення нарахованої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогами про стягнення нарахованої заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, проте вимога про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає оплаті судовим збором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено,що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 грн. відповідно до ст. 7 Закону України від 07.12.2017 року "Про Державний бюджет України на 2018 рік". Отже мінімальний розмір судового збору за майновою вимогою становить 704,80 грн. (1762х0.4).

Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позивач заявила вимогу про стягнення 25320,81 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 1057,20 грн. (704,80 грн. х150%), і має бути перерахований або внесений за реквізитами::

одержувач - УК у м.Луцьку /м.Луцьк/ 22030101;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 38009628;

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО) 899998;

рахунок одержувача: 34310206080003;

призначення платежу: *;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за позовом ОСОБА_2 , Апеляційний суд Волинської області, код 02890400.

Відповідна квитанція (оригінал) або квитанції (оригінали) мають бути подані до апеляційного суду.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху на підставі ст. 357 ЦПК України, надати строк для усунення відмічених недоліків.

Керуючись ч.2 ст. 185 , ст. 356, ч.2 ст. 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2018 року у даній справі залишити без руху, надавши строк тривалістю п'ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимоги суду у зазначений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя