Вирок № 75135766, 04.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9913/17

Провадження № 1-кп/161/300/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 липня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчука В.О.,

при секретарі судового засідання Камінському Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12016030010001562 від 08 квітня 2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю:

прокурорів Бущака В.В., Смаги І.Є.

представника потерпілого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Близько 21-ої години 40 хвилин 07 квітня 2016 року, в м.Луцьк, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, технічно справним автомобілем марки “Volkswagen Passat”, реєстраційним номером АС3326ВК, та рухаючись по дорозі в правій смузі руху навпроти ТРЦ “Ювант”, що в будинку під №1, по вул. Карпенка-Карого, в напрямку вул. Рівненської зі сторони вул. Конякіна, з швидкістю не меншою 55.6-56.5 км/год., порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме всупереч п.2.3(б), п.12.3 “Правил дорожнього руху України” проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, та при виникненні небезпеки для руху, пішохода, якого об’єктивно спроможним був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не зупинився, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перебігав проїзну частину з ліва на право відносно руху автомобіля, по регульованому пішохідному переході,

Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, спричинив потерпілому ОСОБА_3, тілесні ушкодження у виді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині, обширну гематому (крововилив) під капсулу селезінки, розрив селезінки, що призвело до оперативного втручання – видалення травматичної селезінки, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнав та показав, що біля 21-шої години 40 хвилин 7 квітня 2016 року, по вул. Карпенка-Карого, він керуючи автомобілем марки “Volkswagen Passat”, перевозив трьох пасажирів, та рухаючись навпроти регульованого пішохідного переходу, де не було розмітки, на дозволений зелений колір світлофора з швидкістю 50-55 км/год., зайняв на дорозі, що не освітлювалась, крайню праву смугу руху.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 показав, що відчув зіткнення, як пізніше виявилося із пішоходом, внаслідок чого автомобіль отримав ушкодження у виді зігнутого лівого крила, розбитої лівої фари та лобового скла.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що у 2016 році, точної дати та часу не пам’ятає, коли були сутінки, він переходив дорогу на пішохідному переході, що на вул..ОСОБА_5, звичайним для нього швидким кроком зі сторони від ТЦ “Караван”.

Також, ОСОБА_3 показав, що перед тим, як переходити дорогу, зупинився, подивився по сторонам і почав здійснювати рух на зелений колір світлофора, однак, на місці, яке він не пригадує, на нього наїхав лівою частиною автомобіль.

Окрім того, ОСОБА_3 показав, що він був одягнений у темний одяг, та до моменту дорожньо- транспортної пригоди вжив 200 грам алкогольного напою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що в вечірній час, коли сутеніло, часу та дати не пам’ятає, їхала на велосипеді по вул. Карпенка-Карого з мосту в сторону Варшавського ринку.

Також, свідок ОСОБА_6 показала, що зупинившись на світлофорі на жовтий мигаючий, подивилася назад, щоб переконатися чи немає автомобіля позаду неї, та почула звук удару, побачила автомобіль, який їхав назустріч по крайній смузі, і потерпілого, який лежав на дорозі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7-пасажир автомобіля показав, що ввечері, коли було темно, на початку квітня, два роки тому, з товаришами їхали повз Варшавського ринку в сторону Київського майдану, де водій пригальмував чи зупинився на світлофорі, та побачив як щось чорне налетіло на лобове скло автомобіля, зіткнення відбулося вбік автомобіля.

Також, ОСОБА_7 показав, що водій вискочивши з машини, підбіг до потерпілого, зателефонував у швидку, і сказав, що збив людину.

Окрім того, ОСОБА_7 показав, що на протилежній стороні зупинилася дівчина,яка їхала на велосипеді.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8-пасажир автомобіля показав, що біля 20-тої години, коли було темно, в квітні в 2016 році, разом з двома товаришами, їхав на задньому лівому сидінні в автомобілі «Пасат» червоного кольору.

Також, ОСОБА_8 показав, що рухаючись у правій смузі, де були відсутні інші транспортні засоби, водій пригальмовував перед світлофором, однак продовжив рух на мигаючий зелений колір по дорозі, де пішохід рухався з лівої сторони з яким відбулось зіткнення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9-пасажир автомобіля показав, що ввечері в темну пору доби, рухаючись в автомобілі з ввімкненими фарами, в правому ряді дороги, на під’їзді до світлофора, побачив що на ньому горів жовтий колір, а потім перемкнув на зелений колір і в цей час невідомо звідки з’явився пішохід, з яким відбулось зіткнення.

Також, ОСОБА_9 показав, що бачив жінку на велосипеді, яка їхала по зустрічній смузі руху.

З протоколу від 7 квітня 2016 року огляду місця події-дороги, що на регульованому перехресті напроти Торгово Розважального Центру “Ювант”, що в буд.№1 по вул. Карпенка-Карого, м. Луцьку, встановлено ширину дороги, крайнє положення на проїзній частині транспортного засобу автомобіля марки “Volkswagen Passat” 0,9 метра, реєстраційний номер НОМЕР_1, сліди гальмування 14,7 та 18,3 метра, осип скла з лівої частини автомобіля, пошкодження вітрового скла, переднього лівого крила, передньої лівої фари автомобіля (а.с.158-168).

З висновку експерта №506 від 18 травня 2016 року судово-медичної експертизи встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині, обширну гематому (крововилив) під капсулу селезінки, розрив селезінки, що призвело до оперативного втручання – видалення травматичної селезінки, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с.175-176).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 27 травня 2016 року з участю потерпілого ОСОБА_3 встановлені дані щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, на пішохідному переході навпроти буд.№1 по вул..Карпенка Карого в м.Луцьку, дороги, темпу руху потерпілого через пішохідний перехід, час подолання відстаней на переході, місце наїзду на нього транспортного засобу автомобіля марки “Volkswagen Passat” (а.с.177-179).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №142 від 7 червня 2016 року встановлено, що на момент гальмування швидкість руху автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 була не меншою ніж 55.6-56.5 км/год. (а.с.172-173)

Згідно висновку експерта №206 від 15 червня 2017 року встановлено, що з врахуванням вихідних даних отриманих під час слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_3, вихідних даних отриманих під час експертизи щодо швидкості руху автомобіля, з технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 “Правил дорожнього руху України”, повинен був з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

В даній дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода шляхом застосування негайного гальмування,з моменту виникнення небезпеки для руху (а.с.179-183).

Таким чином, суд, на підставі об’єктивно проведеного аналізу поданих сторонами доказів, встановив, що порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху доведена показами потерпілого ОСОБА_3, протоколом слідчого експерименту з його участю, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом огляду місця події, та висновками експертиз.

Доводи сторони захисту про те, що потерпілий ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода, є безпідставними, оскільки суперечать зазначеному аналізу доказів, та не підтверджуються іншими доказами, про які сторона захисту під час досудового розслідування та судового розгляду не подавала.

Окрім того, твердження захисника ОСОБА_4 про необхідність притягнення до відповідальності ОСОБА_3 не ґрунтується на законі, оскільки виходить за межі розгляду даного обвинувального акту та повноважень судді.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України за ознаками порушення особою правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого.

З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_1 осудний, на обліку у лікарів не перебуває (а.с.188-189).

Згідно вимоги ДІАЗ МВС України встановлено, що ОСОБА_1 не судимий (а.с.187).

Окрім того, згідно копії свідоцтва про народження встановлено, що на утриманні у ОСОБА_1 перебуває малолітня дитина ОСОБА_11, 09 травня 2006 року (а.с.210).

Відповідно до довідки про склад сім’ї встановлено, що ОСОБА_1 проживає спільно із батьками (а.с.213).

Обставини, що пом’якшують покарання, про які зазначив прокурор в обвинувальному акті, а саме: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 свою вину не визнав, його дії не підтверджують каяття, та він не відшкодував заподіяну шкоду.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставини покарання, відношення до скоєного, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що зазначена в санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд враховуючи обставину, що ОСОБА_1 не працює та не займається діяльністю з перевезенням людей та вантажів, грубо порушив обов’язки водія щодо дотримання правил дорожнього руху, то для попередження нових аналогічних злочинів, до нього слід застосувати додаткове покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, тому на нього поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", і відповідно до п. «в» ч.1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» слід звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання.

Заявлений позов цивільного позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди заявленої у розмірі 24 000 гривень цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав, мотивуючи тим, що він не винен в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а тому не заподіяв ОСОБА_3 шкоди.

Представник цивільного позивача ОСОБА_2 в обґрунтування позову навів доводи, що моральна шкода завдана ОСОБА_3 полягає у фізичних стражданнях, пов’язаних з отриманими тілесними ушкодженнями, порушенні ритму життя, втратою працездатності , погіршення стану здоров’я.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_4 підтримавши ОСОБА_1 зазначив, що позивач не довів заподіяння відповідачу шкоди.

З врахуванням зазначеного, поданих позивачем доказів, що підтверджують розмір моральної шкоди, тяжкості фізичних страждань, пов’язаних з отриманням тяжкого тілесного ушкодження, тривалості лікування та в зв’язку з цим переживаннях, суд, встановив, що заявлений позов ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана ушкодженням здоров’я, фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

Цивільний позов КЗ “Луцька міська клінічна лікарня” про стягнення витрат понесених на лікування потерпілого у сумі 13 180 гривень, цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав.

Відповідно до ч.1ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

З врахуванням зазначеного, поданих позивачем доказів, довідки щодо розрахунку витрат на лікування, тривалості лікування, суд, встановив, що заявлений позов КЗ “Луцька міська клінічна лікарня” підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 1517 гривень 36 копійок.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер АС3326ВК- відданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили, повернути, як володільцю.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.124,129,368,370,371,374 КПК України, ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168, ч.1 ст.1206 ЦК України суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ч.1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Речові докази:

автомобіль марки “Volkswagen Passat”, реєстраційний номер НОМЕР_1 - відданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили, повернути, як володільцю.

Заявлений позов потерпілого ОСОБА_3 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень .

Заявлений цивільний позов Комунального закладу “Луцька міська клінічна лікарня” – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу “Луцька міська клінічна лікарня” 13 180 (тринадцять тисяч сто вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 1517 (одна тисяча п’ятсот сімнадцять) гривень 36 копійок.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого, потерпілому і прокурору.

Головуючий В.О. Ковальчук