Рішення № 75135557, 06.07.2018, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/264/18

Провадження № 2/156/220/18

рядок статзвіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,

за участю секретаря Салатюк Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 156/264/18 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця ,

в с т а н о в и в :

Представник ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 5 471,01 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 26.01.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 7900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Кредит ОСОБА_4 було отримано, проте свої зобов’язання за договором вона виконувала не належно, а тому станом на 12.11.2013 року заборгованість позичальника за кредитом становить 5 417,01 грн. 12.11.2013 року ОСОБА_4 померла. Спадщину після смерті позичальника прийняла Відповідач - ОСОБА_2 Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі в розмірі 1 762,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечила проти ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 26.01.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 7900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, підтвердивши свою згоду на те, що підписаний кредитний договір разом із запропонованими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний Договір, що підтверджено підписом у заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил боржник доручає банку проводити договірне списання з усіх відкритих у банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами невиконаних зобов’язань перед банком. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ст. 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії анкети-заяви відповідача (а.с.8), Умов і правил надання банківських послуг (а.с.9-14), 26.01.2007 року між позивачем та позичальником було укладено договір про надання банківських послуг (кредитний договір № б/н), за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 7900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Проте, ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача (а.с. 4-7), станом на 12.11.2013 року заборгованість позичальника за кредитом становить 5 471,01 грн.

Згідно з ст. 525, 546, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Кредитор, крім того, має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, тобто грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Однак, 12.11.2013 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 146053 (а.с.16).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно відповіді Іваничівської державної нотаріальної контори № 656/02-14 від 08.08.2014 року після смерті ОСОБА_4 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с.20).

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (ч. 2 ст. 1281 ЦК України).

21.09.2017 року Позивач направив відповідачу лист-претензію, однак Відповідачем не було вчинено жодних дій.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Вищевикладені норми цивільного законодавства, а також умови кредитного договору між сторонами, дають суду законні підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. У зв’язку з цим, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 223, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 252 - 258, 261, 267, 546, 549, 608, 1218, 1219, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро (код ЄРДПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором спадкодавця ОСОБА_4 в сумі 5 471,01 грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 01 коп.) та судові витрати в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня).

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нєвєров