Рішення № 75134210, 02.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2018Справа № 910/3906/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3906/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Киснева, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-а, оф. 8-10)

про стягнення 15 430,00 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Лінде Газ Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (далі - відповідач) про стягнення 15 430, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за порушення умов договорів поставки № СКШ 26 від 23.06.2016, у зв'язку з чим у відповідача, у зв'язку з неповним виконанням зобов'язань щодо поставки товару, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15 430, 00 грн по поверненню передплати за непоставлений товар. Разом з тим, позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду письмової заяви із долученням оригіналу (належним чином засвідченої копії) довіреності, якою позивач уповноважив свого представника підписувати позовну заяву; подання до суду письмової заяви із зазначенням суду першої інстанції, до якого подається позовна заява; подання заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

23.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява з додатками про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2018, якою останній усунув недоліки, встановлені ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи №910/3906/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 02.06.2018.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.05.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7 - а, оф. 8 - 10.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 02.05.2018 була вручена представнику відповідача 05.05.2018.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У частині 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 23.06.2016 між Публічним акціонерним товариством «Лінде Газ Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лінде Газ Україна», як покупцем за умовами договору, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Шеврон», як постачальником за умовами договору, був укладений договір СКШ № 26 (далі за текстом - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає продукцію: двоокис вуглецю рідкий вищого сорту, ГОСТ 4817-07 (далі за текстом - продукція), та оплачує її згідно умов даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору, кількість, ціна та загальна вартість партії товару що поставляється покупцю, вказуються в рахунках-фактурах, видаткових накладних до цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, підставою для оплати за поставлену партію продукції є рахунок-фактура, (з обов'язковим посиланням в платіжному дорученні на номер договору або рахунка - фактури, якщо інше не обумовлено додатковою угодою до цього договору. На підставі якого проводиться оплати.

Пунктом 4.1 договору, сторони визначили, що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 2 робочих днів з дня поставки, шляхом переведення грошових кошті на розрахунковий рахунок постачальника.

Як зазначає позивач, в результаті домовленості між сторонами та здійснення конклюдентних дій, що витікають з наступного: відповідач попередньо виставляв позивачу рахунки на оплату продукції, позивач без зауважень та заперечень здійснював оплату за цими рахункам, а відповідач приймав цю оплату та здійснював поставку продукції Позивачу. Тому, позивач вважає погодженою з відповідачем зміну умов договору щодо порядку розрахунку за продукцію, у вигляді 100% попередньої оплати за рахунками виставленими відповідачем.

На виконання умов договору, відповідачем було виставлено рахунок-фактура № 878 від 30.06.2106 на оплату продукції в кількості 20 тон за ціною 4 900,00 грн разом з ПДВ за одну тону, на загальну суму 98 000,00 грн разом з ПДВ. Копія рахунку -фактури наявна в матеріалах справи.

На підставі рахунку фактури № 878 від 30.06.2016 позивачем 04.07.2016 була здійснена передплата за поставку продукції в розмірі 98 000,00 грн разом з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 3258 від 04.07.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

Але, всупереч замовленої та оплаченої кількості продукції, 08.07.2016 відповідачем було поставлено продукцію в кількості 6 тон, на загальну суму 33 000,00 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1003 від 08.07.2016 та товарно-транспортною накладною № Р1003 від 08.07.2016, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу продукції обумовлену сторонами та попередньо оплачену позивачем на суму 65 000, 00 грн.

07.07.2016 відповідачем було виставлено позивачу рахунок - фактуру № 910 на оплату продукції в кількості 10 тон, за ціною 5 500,00 грн разом з ПДВ, на загальну суму 55 000, 00 грн разом з ПДВ, докази чого наявні в матеріалах справи.

На підставі рахунку фактури № 910 від 07.07.2016 позивачем 08.07.2016 була здійснена передплата за поставку продукції в розмірі 55 000,00 грн разом з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 3426 від 08.07.2016.

Всупереч замовленої та оплаченої кількості продукції постачальником було поставлено продукцію в кількості 4,73 тони, на суму 26 015,00 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1028 від 11.07.2016 та товарно-транспортною накладною № Р1028 від 11.07.2016, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу продукції обумовлену сторонами та попередньо оплачену позивачем на суму 28 985 ,00 грн разом з ПДВ.

Разом по вказаним поставкам відповідач не поставив позивачу попередньо оплачену продукцію на суму 93 985, 00 грн (65 000,00 + 28 985,00 = 93 985 ,00).

Починаючи з 04.10.2016 до 08.12.2016 відповідач здійснив повернення попередньої оплати за не поставлену продукцію за договором в розмірі 16 000, 00 грн разом з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1327 від 04.10.2016, №1331 від 05.10.2016, № 1342 від 06.10.2016, № 1350 від 07.10.2016, № 1359 від 10.10.2016, № 1375 від 11.10.2016, № 1380 від 12.10.2016, № 416 від 13.10.2016, № 1392 від 17.10.2016, №1397 від 18.10.2016, № 1409 від 19.10.2016, № 1442 від 21.10.2016, № 1445 від 26.10.2016, № 1515 від 03.11.2016, № 1619 від 23.11.2016, № 1706 від 08.12.2016, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач 11.08.2017 направив вимогу відповідачу про повернення суми передплати строком до 18.08.2017 в розмірі 93 985, 00 грн.

В рахунок погашення наявної заборгованості за договором 23.08.2017 відповідачем було поставлено продукцію позивачу на суму 33 480, 00 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2091, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також, протягом серпня-грудня 2017 року відповідачем було повернуто частину передплати в загальному розмір 29 075, 00 грн разом з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1408 від 16.08.2017, № 1422 від 18.08.2017, № 1624 від 27.09.2017, № 1642 від 28.09.2107, № 1822 від 31.10.2017, № 1862 від 06.11.2017, № 2106 від 15.12.2017, № 2179 від 26.12.2017, що також підтверджено матеріалами справи.

Станом на дату складання позову відповідач, як зазначає позивач, не повернув решту суми попередньої оплати позивачеві та не виконав в повному свої зобов'язання відповідно до умов договору, внаслідок чого у відповідача склалася заборгованість в розмірі 15 430, 00 грн (93 985, 00 - 16 000,00 - 33 480, 00 - 29 075, 00 = 15 430, 00).

Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 430, 00 грн попередньої оплати за не поставлену по договору продукцію.

Укладений між сторонами договір поставки № СКШ26 від 23.06.2016 є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Зміст договору, укладеного між сторонами не діє змоги визначити строк у який відповідач був зобов'язаний поставити позивачу товар, відповідно в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач мав право вимагати його виконання у будь-який час, а відповідач повинен був виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Обставини щодо повернення відповідачем позивачу коштів передплати в 2016 році свідчать про те, що відповідач визнав прострочення перед позивачем його зобов'язань по поставці продукції обумовленої договором. Таким чином, у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач скористався наданим йому правом, і направив позивачу вимогу відповідачу про повернення суми передплати строком до 18.08.2017, яку позивач з врахуванням строків доставки поштових відправлень по Україні мав би отримати до 16.08.2017.

Отже, з огляду на приписи ст.ст. 693, 530 ЦК України у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів виникло зобов'язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Тобто відповідач був зобов'язаний повернути позивачу кошти передплати за договором у строк до 18.07.2017, але відповідний обов'язок виконаний відповідачем не був. Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов'язання по поверненню коштів передплати, матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці продукції, залишок коштів отриманих ним, як передплата за продукцію, в розмірі 15 430, 00 грн підлягають поверненню.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 15 430, 00 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню передплати за договором в сумі 15 430, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 15 430, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-а, оф. 8-10; ідентифікаційний код 37552383) на користь Приватного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Киснева, буд. 1; ідентифікаційний код 05761850) 15 430 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн 00 коп. основної заборгованості та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.07.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко