Рішення № 75134197, 03.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2018Справа № 910/4164/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго"

про стягнення 46 238,41 грн.

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники:

від позивача: Карнаухова І.М., довіреність № б/н від 15.05.18

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" про стягнення 46238,41 грн., з яких: 40809,13 грн. сплаченого авансу за Договором № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 на виконання проектно-вишукувальних робі від 19.10.2017 та 5429,28 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за Договором № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017 (далі - Договір) зобов'язань з виконання проектно-вишукувальних робіт в частині дотримання строків виконання цих робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали суду.

27.04.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, надані позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4164/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

16.05.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначив, що всі зобов'язання виконувались ним в порядку, встановленому Договором та законодавством, але у зв'язку із несвоєчасним та не повним наданням позивачем вихідних даних відповідач не зміг вчасно розпочати, виконати та завершити роботи, передбачені Договором, за таких обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості додатків до відзиву відповідачем додано копії листів, направлених ним позивачу.

25.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ "Пан Енерго" на позовну заяву, відповідно до якої представник позивача просив суд: відновити Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на подання письмових пояснень та прийняти письмові пояснення до уваги під час вирішення спору; розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до відповіді на відзив представник позивача також вказав, що вихідні дані, необхідні для початку робіт, були надані відповідачу одночасно з підписанням Договору; разом з тим, згідно технічного завдання (додаток № 2 до Договору), яке наявне у відповідача, останньому необхідно було провести обмірно - обстежувальні роботи на об'єкті проектування та за результатами обстеження надати позивачу необхідний перелік додаткових документів, необхідних для початку робіт на об'єкті; у зв'язку з наведеним позивач неодноразово в листах роз'яснював відповідачу порядок та спосіб отримання ним додаткових вихідних даних; однак, на твердження позивача, відповідачем не вживались заходи для належного виконання ним зобов'язання за Договором; оскільки роботи у встановлений Договором строк виконані не були, позивач дійшов висновку про відмову від Договору та повернення суми сплаченого авансу.

Врахувавши приписи ст. 119 ГПК України та встановивши, що відповідь на відзив подана представником позивача у строк, встановлений судом в ухвалі суду від 03.05.2018, тоді як "письмові пояснення" позивачем до суду фактично не подавались, суд відхилив як безпідставне клопотання позивача про відновлення строку на подання письмових пояснень та прийняття письмових пояснень до уваги, викладене у відповіді на відзив.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін подано позивачем протягом п'яти днів з дня отримання ним відзиву, що відповідає приписам ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Врахувавши приписи ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про доцільність та правомірність проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин даної справи, у зв'язку з чим клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, викладене у відповіді на відзив, підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 судове засідання призначено на 03.07.2018 о 11:10 год.

В судове засідання, призначене на 03.07.2018, з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.07.2018, не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 явку сторін у судове засідання 03.07.2018 було визнано не обов'язковою.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

У судовому засіданні, призначеному на 03.07.2018, судом досліджено докази і письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та у відповіді на відзив, заслухано усні пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні, призначеному на 03.07.2018, судом досліджено докази і письмові пояснення, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (виконавець, відповідач) укладено договір №УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є закупівля проектно-вишукувальних робіт: "Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту реконструкції акумуляторної батареї ПС Сухоліси. Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" Стадія - робочий проект (у т.ч. експертиза) (ДСТУ) відповідно до узгодженого сторонами Технічного завдання (Додаток № 2 до Договору), проведення комплексної експертизи проекту та отримання експертного звіту.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за Договором складає 81618,26 грн. (з ПДВ) та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.5 Договору встановлено, що замовник (позивач) після підписання Договору на протязі 30 банківських днів перераховує на рахунок виконавця (відповідача) аванс у розмірі 50% від вартості робіт, передбачених до виконання за цим Договором.

Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору встановлені терміни виконання робіт:

- початок робіт: на другий день після отримання вихідних даних згідно з п. 4.1 Договору;

- завершення робіт: 20 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.

Відповідно до п. 10.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених Договором зобов'язань.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 40809,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 15.11.2017.

Листом № 46 від 28.11.2017 відповідач звернувся до позивача з проханням надати вихідні дані (однолінійні схеми існуючих об'єктів з зазначенням рівнів напруг, актуальні та прогнозовані навантаження, струмові обмеження, параметри кабелів, а також додаткові вимоги до вибору обладнання обліку електроенергії та система АСКОЕ) для виконання проектних робіт згідно з технічними завданнями, що є додатками до договорів, у тому числі і Договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017.

У зв'язку з отриманням вказаного листа відповідача та з метою отримання повних даних по об'єктам, уповноваженою особою позивача - Філією "Енергозбут" було направлено до Регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" лист № ЕЕЦ-10/10548 від 30.11.2017 щодо необхідності надання вихідних даних в повному обсязі та контактної інформації по відповідальним особам.

У відповідь на лист № ЕЕЦ-10/10548 від 30.11.2017 структурним підрозділом Службою електропостачання Регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" листом № Е-9/3702 від 05.12.2017 було повідомлено, що для якісного виготовлення проектно-кошторисної документації необхідним є виїзд фахівців на об'єкт проектування та надано Наказ від 15.05.2017 № НЗІ-1/21, яким було призначено відповідальних осіб за підготовку технічних вимог за укладеними договорами.

Листом № ЕЕЦ-10/10718 від 06.12.2017 позивачем повідомлено відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо, у тому числі і по спірному Договору, необхідного переліку додаткових документів, у зв'язку з чим відповідачу були надані контактні дані відповідних відповідальних осіб по кожному об'єкту. Також, позивач просив відповідача надати йому інформацію в термін до 11.12.2017 про хід виконання зобов'язань за Договором, підтвердити строки завершення робіт.

Листом № ЕЕЦ-10/11221 від 20.12.2017 позивачем повторно повідомлено відповідача про те, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів. Також, надано контактну інформацію по особам, які відповідальні за повноту вихідних даних та інших документів по кожному об'єкту. Крім того, повідомлено про необхідність терміново в термін до 21.12.2017 повідомити позивача про хід виконання зобов'язань за Договором, підтвердити строки завершення робіт, а також надати графік виїзду на об'єкти проектування регіональних філій.

Відповідно до листа № 49/21 від 21.12.2017 відповідач просив позивача надати вихідні дані згідно з наведеним переліком для виконання робіт за Договором №УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017.

Листом № ЕЕЦ-10/11609 від 27.12.2017 позивачем повідомлено відповідача про обов'язок останнього виконати умови договорів, у тому числі і спірного Договору, згідно наданих технічних завдань, та в термін до 31.12.2017 передати позивачу документацію в порядку та на умовах, визначених підписаними договорами.

Листом № ЕЕЦ-10/11644 від 28.12.2017 позивачем повторно повідомлено відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів.

18.01.2017 позивачем на адресу відповідача направлено Претензію № ЕЕУ-15/25 від 18.01.2017 стосовно невиконання умов договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017 з вимогою надати позивачу у строк до 31.01.2017 виконані проектно-вишукувальні роботи та акт приймання-передачі робіт або повернути суму сплаченого авансового платежу.

09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з листом № 10 про надання доступу співробітникам ТОВ "Пан Енерго" згідно з переліком № 1 до об'єктів згідно з переліком № 2 (у тому числі до ТП Сухоліси згідно з Договором) для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року.

16.02.2018 та 07.03.2018 позивачем на адресу відповідача направлено листи-відмови від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт № ЕЕЦ-15/86 та № ЕЕЦ-15/88, відповідно до яких позивач повідомив про розірвання, зокрема, Договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та просив повернути авансовий платіж по наведеному договору в сумі 40809,13 грн.

Відповідач відповіді на вказані листи не надав та авансовий платіж не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 40809,13 грн. сплаченого авансу за Договором та 5429,28 грн. пені з огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договором

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з виконання робіт за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути сплачений позивачем аванс в сумі 40809,13 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017 за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який є особливим видом договору підряду. Отже, саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 324 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що на виконання умов п. 3.5 Договору позивачем було сплачено аванс у розмірі 40809,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 15.11.2017, у "призначенні платежу" якого вказано: "оплата авансу 50% за розроб. проектно-коштор. докум. з-но дог. № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017".

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 843, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось судом, пунктом 4.4 Договору встановлені такі терміни виконання робіт:

- початок робіт: на другий день після отримання вихідних даних згідно з п. 4.1 Договору;

- завершення робіт: 20 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.

При цьому згідно з пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що на протязі 14 робочих днів після підписання Договору замовник (позивач) передає виконавцю (відповідачу) вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання, дозвільні і правовстановлюючі документи та інші документи відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Як встановлено судом, Додатком № 2 до Договору є Технічне завдання, яке за своїм змістом є завданням на проектування та основним вихідним документом, який містить перелік та зміст основних даних та вимог щодо об'єкта (тягова підстанція Сухоліси, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Сухоліси, вул. Садова, 2а ЕЧЕ-7), в тому числі, й технічні умови.

Згідно п. 12.1 Договору, Технічне завдання є невід'ємною частиною Договору, а відповідно, воно було отримано відповідачем безпосередньо під час підписання Договору.

Згідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", додаток "А" є довідковий і містить узагальнений перелік робіт для всіх видів проектування, що не дає можливості замовнику самостійно визначити, який саме перелік додаткових вихідних даних необхідно надати виконавцю на кожний об'єкт окремо для проектування. А тому, згідно наявного у відповідача Технічного завдання, останньому необхідно було провести обмірно - обстежувальні роботи на об'єкті проектування та за результатами обстеження надати замовнику необхідний перелік додаткових документів, у зв'язку з чим позивач неодноразово направляв відповідачу листи, згідно яких роз'яснював останньому порядок та спосіб отримання ним додаткових вихідних даних, у разі необхідності, зокрема, наголошувалось на необхідності виїзду його фахівців на об'єкт для проведення обстеження обсягів робіт та отримання усієї необхідної інформації, даних та документів безпосередньо на об'єкті.

Отже, з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України та п. 4.4 Договору відповідач мав виконати роботи за Договором не пізніше 31.12.2017.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх у розумінні ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України доказів на підтвердження факту виконання ним робіт за Договором станом на 31.12.2017.

При цьому судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача про те, що у зв'язку з ненаданням позивачем вихідних даних мало місце прострочення позивача як кредитора, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Серед обов'язків підрядника з проведення проектних та пошукових робіт стаття 890 ЦК України визначає обов'язок останнього виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (пункт 1 частини 1 наведеної статті ЦК України).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 (далі - Порядок), для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку визначено, що завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Для об'єктів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення, фінансування яких буде здійснюватися за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, завдання на проектування (коригування проекту) складається на підставі схваленого або відібраного в установленому законодавством порядку інвестиційного проекту, яким обґрунтовано доцільність такого будівництва.

Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Порядку завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, виконання зобов'язання за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт можливе за умови наявності вихідних даних для таких робіт.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як встановлено судом за наявними в матеріалах справи доказами (зокрема, копіями листів позивача до відповідача № ЕЕЦ-10/10718 від 06.12.2017, № ЕЕЦ-10/11221 від 20.12.2017, № ЕЕЦ-10/11644 від 28.12.2017), позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що для складення точного переліку та підготовки вихідних даних для виконання робіт за Договором необхідним є виїзд представників відповідача за місцезнаходженням відповідного об'єкту, у зв'язку з чим відповідачу були надані контактні дані відповідальних осіб залізниці.

Проте, лише 09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з листом № 10, відповідно до якого просив надати доступ співробітникам ТОВ "Пан Енерго" до об'єктів згідно з переліком (у тому числі до ТП Сухоліси згідно з Договором) для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року, а отже, вже після закінчення терміну виконання робіт за Договором (31.12.2017).

При цьому, відповідач не заперечив отримання ним вищенаведених листів позивача про необхідність виїзду фахівців відповідача за місцезнаходженням відповідного об'єкту для складення точного переліку та підготовки вихідних даних для виконання робіт за Договором, не спростував правомірності таких вимог позивача щодо необхідності виїзду за місцезнаходженням відповідного об'єкту для проведення обстеження з метою складення необхідного переліку додаткових матеріалів.

Також, відповідачем не доведено суду неможливості розпочати ним виконання робіт за Договором, враховуючи при цьому те, що Технічне завдання (Додаток № 2 до Договору), яке за своїм змістом є завданням на проектування та основним вихідним документом за Договором, було вручено відповідачу одночасно з підписанням Договору.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивач не може вважатися таким, що відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, а отже, не є кредитором, що прострочив, у розумінні положень статті 613 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений у пункті 10.1 Договору строк його дії до 31.12.2017, судом також досліджено наступне.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13, постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17).

За таких обставин, підставним є висновок, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за Договором не припинилось після 31.12.2017.

Судом встановлено, що 16.02.2018 на адресу відповідача направлено лист-відмову від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт № ЕЕЦ-15/86, відповідно до якого позивач заявив, зокрема, про розірвання Договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017 в односторонньому порядку та просив повернути авансовий платіж. Направлення позивачем наведеного листа-відмови за адресою місцезнаходження відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме фіскальним чеком № 0056 від 16.02.2018 та описом вкладення у цінний лист № 12673060. При цьому отримання наведеного листа-відмови відповідачем не заперечувалось.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 612 ЦК України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім того, частиною 2 статті 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Частинами 2, 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини справи, позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак, Договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто з 16.02.2018.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, а Договір припинив свою дію.

Частиною 2 статті 570 ЦК України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.

Враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за Договором та припинення дії такого Договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення відповідачем отриманого ним від позивача авансового платежу в сумі 40809,13 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5429,28 грн. пені за порушення терміну виконання робіт за Договором за період з 02.01.2018 по 19.03.2018.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

У пункті 7.5 Договору сторони встановили, що у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до договору замовник має право вимагати від виконавця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з виконання робіт за Договором не виконав, чим допустив прострочення виконання зобов'язання, а тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені, передбаченої пунктом 7.5 Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем нараховано пеню за період з 02.01.2018 по 19.03.2018.

В той же час, судом встановлено, що лист-відмову № ЕЕЦ-15/86 від 16.02.2018 (зокрема, про розірвання Договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 від 19.10.2017) позивачем направлено на адресу відповідача 16.02.2018, а відтак, суд дійшов висновку, що з цього моменту позивачем вчинено односторонній правочин, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Отже, саме з 16.02.2018 (дата підписання та направлення відмови від Договору) зобов'язання відповідача з виконання робіт за Договором припинилося, що унеможливлює покладення на нього відповідальності за прострочення такого зобов'язання у період з 16.02.2018 по 19.03.2018.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені у в сумі 3059,01 грн. (за розрахунком суду), нарахованої за період з 02.01.2018 по 15.02.2018, за порушення терміну виконання робіт за Договором, загальна вартість яких складає 81618,26 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені (в сумі 2370,27 грн.) задоволенню не підлягають з викладених вище підстав.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" авансу за Договором № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 на виконання проектно-вишукувальних робі від 19.10.2017 в сумі 40809,13 грн. та пені в сумі 3059,01 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

До позовної заяви в якості додатку додано заяву (відповідно до ст. 162 ГПК України), в якій позивач зазначив, що при поданні позовної заяви він поніс судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. та будь-яких додаткових судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не очікує.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи до суду не подав.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені приписи статті 129 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1671,68 грн. покладається на відповідача, а в сумі 90,32 грн. - на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 12-Д; ідентифікаційний код 34956246) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код 40150221) аванс за Договором № УЗ/ЕЕЦ-171019/00021 на виконання проектно-вишукувальних робі від 19.10.2017 в сумі 40809,13 грн. (сорок тисяч вісімсот дев'ять гривень 13 коп.), пеню в сумі 3059,01 грн. (три тисячі сто п'ятдесят дев'ять гривень 01 коп.), судовий збір в сумі 1671,68 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят одна гривня 68 коп.).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.07.2018.

Суддя Гумега О.В.