Рішення № 75134149, 05.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018

Справа № 910/6347/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гардінер»

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг Інвест"

про стягнення 55 025, 69 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гардінер» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг Інвест" про стягнення 55 025, 69 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про надання послуг з прибирання № 28/010115-Гр від 31.12.2014.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 247 Господарського процесуального кодексу України).

У пункті 1 частини п'ятої статті 12 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6347/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено сторонам строк до 08.06.2018 для подання заяви з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (у разі наявності).

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.06.2018 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи № 910/6347/18 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 суд встановив сторонам строк до 08.06.2018 для подання заяви з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (у разі наявності).

Відповідач, у визначений судом строки не подав свої заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачем пропущено строки для подання заяви про розгляд справи № 910/6347/18 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), суд залишив подане клопотання без розгляду, про що зазначив в ухвалі від 25.06.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.06.2018 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що факт наявності заборгованості за договором № 28/010115-Гр від 31.12.2014 про надання послуг з прибирання у розмірі 55 025, 69 грн. належним чином не доведений, документально не підтверджений, у зв’язку з чим вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Гардінер» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг Інвест" (відповідач) 31.12.2014 укладено договір про надання послуг з прибирання № 28/010115-Гр, відповідно до якого позивач зобов’язався з 01.01.2015 надавати відповідачу послуги з прибирання приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 67, а останній прийняти та оплатити їх.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строк дії договору відповідно до пункту 10.3.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.12.2015. Разом з тим, пунктом 10.3.2 визначено, що даний договір вважається пролонгований на кожний наступний календарний рік у разі відсутності повідомлення від будь-якої з сторін за 30 календарних днів до дати його закінчення про бажання його припинити.

Загальна вартість послуг за умовами пункту 3.1.1 договору в період з 16 березня по 14 листопада становить 34 564, 00 грн. Місячна вартість послуг в період 15 листопада по 15 березня становить 35 814, 00 грн.

Додатковою угодою № 3 від 03.05.2017 до договору № 28/010115-Гр від 31.12.2014 сторони дійшли згоди з 01 травня 2017 року внести зміни в договір в частині вартості послуг та пункт 3.1 договору виклали в наступній редакції: загальна вартість послуг становить 45 100, 00 грн.

У зв’язку зі збільшенням розміру вартості послуг за договором № 28/010115-Гр від 31.12.2014, позивач листом № 76 від 19.01.2018 звернувся до відповідача з пропозицією розглянути питання щодо можливості з 01.02.2018 підвищення вартості послуг.

Частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до пункту 4.1 позивач вважаться таким, що виконав свої обов’язки за договором з моменту підписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг.

Позивач, на підтвердження виконання умов договору № 28/010115-Гр від 31.12.2014 до позовної заяви долучив акт здачі - прийняття робіт № 26 від 19.02.2018 на суму 41 897, 48 грн. та рахунок на оплату № 26 від 19.02.2018.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт № 26 від 19.02.2018, складеного виконавцем-позивачем, загальна вартість послуг прибирання зазначена в сумі 41 897, 48 грн.

Дослідивши акт здачі-прийняття робіт № 26 від 19.02.2018 на суму 41 897, 48 грн., суд встановив, що зазначений акт підписаний лише позивачем. Зі сторони відповідача акт здачі-прийняття робіт № 26 від 19.02.2018 не підписаний.

За умовами пункту 4.2 договору відповідач зобов’язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати і повернути його або надати мотивовану відмову від його підписання.

В якості доказу направлення акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку № 26 від 19.02.2018 на адресу відповідача позивач долучив копії опису вкладення та фіскального чеку від 30.03.2018.

Згідно нормативних строків пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950 строк пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції становить три дні.

Таким чином, з урахуванням пункту 4.2 договору та строків пересилання поштового відправлення, відповідач у строк до 10.04.2018 зобов’язаний підписати і повернути акт приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову від його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що у своєму листі № 11/18 від 06.04.2018 відповідач надіслав позивачу письмову відмову від підписання акту здачі-прийняття робіт № 26 від 19.02.2018, мотивуючи тим, що послуги з прибирання надавалися не якісно та не в повному обсязі та сума наданих послуг не відповідає умовам договору.

Таким чином, відповідач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 4.2 договору № 28/010115-Гр від 31.12.2014, надіславши у встановлені строки письмову мотивовану відмову від підписання акту здачі-прийняття робіт № 26.

З урахуванням наведеного, позивач у даному випадку унеможливив застосування в своїх інтересах правового механізму, встановленого статтею 882 Цивільного кодексу України, оскільки для застосування цього механізму необхідною умовою є доведення факту отримання замовником результатів робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що листом № 76 від 19.01.2018 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору.

З долученої відповідачем до письмового відзиву додаткової угоди № 5 від 19.02.2018 до договору № 28/010115-Гр від 31.12.2014 вбачається про те, що сторони вирішили достроково з 20.02.2018 розірвати договір на підставі пункту 10.3.3.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором на суму 41 897, 48 грн., у останнього не виникло право на отримання остаточного розрахунку.

Крім того, позивач, до позовної заяви долучив рахунок № 59 від 01.03.2018 на суму 11 293, 90 грн. в якості доказу придбання миючих засобів, що використовувалися при наданні послуг з прибирання та включив зазначену суму до основного боргу.

За умовами пункту 3.3 договору № 28/010115-Гр від 31.12.2014 вартість послуг включає витрати відповідача на сплату податків, зборів, виплату заробітної плати, придбання миючих засобів, що використовуються при наданні послуг з прибирання.

Суд звертає увагу на те, що доказів оплати зазначених миючих засобів на суму 11 293, 90 грн. позивач суду не надав, а стягнення суми в рахунок майбутньої оплати у вигляді витрат, чинним законодавством не передбачено. Крім того, рахунок на оплату датований 01.03.2018, тобто після припинення дії договору, що виключає можливість стягнення на його підставі заявленої позивачем вимоги в розмірі 11 293, 90 грн.

Відсутність у певної особи матеріального права унеможливлює його порушення іншими особами та надання йому примусового судового захисту.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у письмовому відзиві про відсутність факту надання послуг за договором № 28/010115-Гр від 31.12.2014 на суму 53 191, 38 грн., у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу.

Враховуючи відмову у задоволенні вимоги про стягнення боргу за основним зобов’язанням, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 1 834, 31 грн. пені.

Встановивши відсутність правових та фактичних підстав позову, суд відмовляє в його задоволенні повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гардінер» до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг Інвест" про стягнення 55 025, 69 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.07.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк