Рішення № 75134016, 03.07.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/48/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 Справа № 908/997/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

Представники сторін:

представник позивача - Буштуєв А.С., довіреність № 25/07/17-1 від 25.07.2017;

представник відповідача - не з'явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/997/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5)

про стягнення 74376,48 грн

СУТЬ СПРАВИ:

29.05.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 25/05/18 від 25.05.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт" про стягнення 77395,61 грн заборгованості за договором поставки № КФ-108/011/16 від 11.11.2016, з яких 8701,01 - 3 % річних та 68694,60 грн - інфляційні збитки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/997/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/997/18 за правилами спрощеного провадження, якій присвоєно номер провадження 22/48/18, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 77395,61 грн, з яких 8701,01 - 3 % річних та 68694,60 грн - інфляційні втрати, внаслідок невиконання основного грошового зобов'язання за договором поставки № КФ-108/011/16 від 11.11.2016, наявність якої встановлено та стягнуто рішеннями господарського суду Запорізької області у справах № 908/207/17 та 908/766/17.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

15.06.2018 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якою позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 8686,07 грн та інфляційні збитки у розмірі 65690,41 грн, всього заборгованість у розмірі 74376,48 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2018 заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, оголошено перерву у судовому засіданні до 03.07.2018, витребувано у позивача детальний розрахунок заявлених до стягнення сум.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про розгляд даної справи в господарському суді Запорізької області повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі з відміткою «вручено 12.06.2018». Ухвала господарського суду Запорізької області від 03.07.2018 була надіслана за належною адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт" - 70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5.

В судове засідання 03.07.2018 з'явився представник позивача.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 03.07.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 03.07.2018 справу розглянуто по суті за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи № 908/997/18 та встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області у справі № 908/207/17 від 20.03.2017 та у справі № 908/766/17 від 15.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК-ПРОДУКТ" (покупцем, відповідачем у справі) 11.11.2016 укладено договір поставки № КФ-108/011/16.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити свіжоморожену рибу та морепродукти (далі - товар).

Розділом 3 договору сторонами визначено умови і строк поставки, а саме умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Поставка товару здійснюється на умовах EXW (ЕХ WORKS), ФРАНКО-склад, місце поставки - склад постачальника, розташований за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 1Д. Сторони протягом дії цього договору вправі змінювати умови поставки конкретної партії товару. Строк поставки: на протязі 2 (двох) календарних днів з моменту досягнення сторонами домовленості відносно найменування, ціни та кількості кожної партії товару.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору ціна на кожну партію товару за цим договором узгоджується постачальником та покупцем та вказується у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору. Загальна вартість товару, що поставляється за договором дорівнює сумі складених разом видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець повинен оплатити партію товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору претензії покупця за поставленими партіями приймаються постачальником у момент прийняття товару, а в разі виявлення недоліків товару після його прийняття - протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання видаткової накладної покупцем.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними:

- № КФ000001182 від 14.11.2016 на суму 328650,00 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000001187 від 14.11.2016 на суму 81460,00 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000001209 від 18.11.2016 на суму 127840,00 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000001210 від 21.11.2016 на суму 330400,00 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000001274 від 25.11.2016 на суму 183499,50 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму 239205,00 грн, у тому числі ПДВ;

- № КФ000000005 від 06.01.2017 на загальну суму 110643, 80 грн, у тому числі ПДВ, а всього на загальну суму 1401698,30 грн.

Відповідачем отриманий товар був оплачений частково відповідно до виписок по рахунку ТОВ «Кволіті Фіш», що надані позивачем:

- оплата від 14.11.2016 на суму 150000,00 грн, призначення платежу - оплата згідно договору б/н від 14.11.2016 (аванс, як встановлено судом, даною оплатою була оплачена накладна № КФ000001182 від 14.11.2016);

- оплата від 21.11.2016 на суму 100000,00 грн, призначення платежу - оплата згідно договору б/н від 14.11.2016 (як встановлено судом, даною оплатою була оплачена накладна № КФ000001182 від 14.11.2016);

- оплата від 07.12.2016 на суму 400000,00 грн, призначення платежу - оплата згідно договору № КФ-108-11/16 від 11.11.2016 (оплата зарахована позивачем за накладними № КФ000001182 від 14.11.2016, № КФ000001187 від 14.11.2016, № КФ000001209 від 18.11.2016, у розмірі 112050,00 грн за накладною № КФ000001210 від 21.11.2016);

- оплата від 23.12.2016 на суму 30000,00 грн - оплата згідно накладних № КФ000001210 від 21.11.2016, № КФ000001274 від 25.11.2016;

- оплата від 06.01.2017 на суму 155000,00 грн - оплата згідно накладних № КФ000001210 від 21.11.2016, № КФ000001274 від 25.11.2016;

- оплата від 21.02.2017 на суму 20000,00 грн - оплата згідно накладних № КФ000001210 від 21.11.2016, № КФ000001274 від 25.11.2016;

- оплата від 03.03.2017 на суму 10000,00 грн - оплата згідно накладних № КФ000001210 від 21.11.2016, № КФ000001274 від 25.11.2016;

- оплата від 06.04.2017 на суму 12000,00 грн - оплата згідно накладних № КФ000001210 від 21.11.2016, № КФ000001274 від 25.11.2016;

Також заборгованість відповідача частково погашена в рамках виконавчого провадження відповідно до виписок по рахунку позивача:

- 26.05.2017 в розмірі 236637,15 грн (як вбачається з матеріалів справи вказаною оплатою була погашена повністю заборгованість за рішенням суду у справі № 908/207/17 від 20.03.2017);

- 09.10.2017 в розмірі 24453,15 грн (оплата зарахована позивачем за накладною № КФ000001860 від 30.12.2016);

- 15.01.2018 в розмірі 86405,66 грн (оплата зарахована позивачем за накладною № КФ000001860 від 30.12.2016);

- 16.02.2018 в розмірі 58891,43 грн (оплата зарахована позивачем за накладною № КФ000001860 від 30.12.2016);

- 23.02.2018 в розмірі 152,25 грн (оплата зарахована позивачем за накладною № КФ000001860 від 30.12.2016);

- 16.04.2018 в розмірі 946,66 грн (оплата зарахована позивачем за накладною № КФ000001860 від 30.12.2016).

Оплат за накладною № КФ000000005 від 06.01.2017 здійснено не було.

Як встановлено судом під час розгляду справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/207/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-ПРОДУКТ" встановлено, що відповідач має заборгованість за договором поставки № КФ-108/011/16 від 11.11.2016, за видатковими накладними №КФ000001182 від 14.11.2016, № КФ000001187 від 14.11.2016, № КФ000001209 від 18.11.2016, № КФ000001210 від 21.11.2016, №КФ000001274 від 25.11.2016. Вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 216849,50 грн - основного боргу, 14 713, 94 грн - пені, 1576,61 - 3 % річних, 3497,10 грн судового збору, всього 236637,15 грн.

04.04.2017 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у справі № 908/207/17 видано відповідний наказ.

Також рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2017 року у справі № 908/766/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-ПРОДУКТ" встановлено, що відповідач має заборгованість за договором поставки № КФ-108/011/16 від 11.11.2016, за видатковими накладними № КФ000001860 від 30.12.2016 та № КФ0000000005 від 06.01.2017. Вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 319848,80 грн - основного боргу, 28694,34 грн - пені за період з 31.01.2017 по 31.03.2017 та з 16.01.2017 по 31.03.2017 відповідно, 3088,64 грн - 3 % річних за період з 31.01.2017 по 31.03.2017 та з 16.01.2017 по 31.03.2017 відповідно, 5274,48 грн судового збору, всього356906,26 грн.

12.07.2017 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2017 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі № 908/766/17 видано відповідний наказ.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт"3 % річних в сумі 8686,07 грн за період з 01.04.2017 по 17.05.2018 та інфляційних втрат в сумі 65690,41 грн, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання основного грошового зобов'язання за договором поставки № КФ-108/011/16 від 11.11.2016.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлювалось рішеннями господарського суду Запорізької області в справі №908/207/17 та у справі 908/776/17, що набрали законної сили, відповідач всупереч умовам пункту 5.1 договору не оплачував товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з основного боргу, пені, 3 % річних, що була стягнута вказаними рішеннями суду. Інфляційні втрати по справам № 908/207/17 та 908/766/17 до стягнення не пред'являлись.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано. 3 % річних розраховані позивачем за період з 01.04.2017 по 17.05.2018, враховані оплати відповідача та погашення заборгованості у рамках виконавчого провадження. Суд перевірив розрахунок 3 % річних та вважає його вірним, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 8686,07 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 65690,41 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат, однак ним не враховані вищенаведені положення законодавства і допущені помилки в розрахунку інфляційних втрат, окрім цього, нарахування інфляції здійснено на суму заборгованості з урахуванням інфляції, що є недопустимим, у зв'язку з чим суд здійснив перерахунок, не виходячі за межі заявлених позивачем періодів та сум.

Виходячи з положень законодавства про те, що найменшим періодом нарахування інфляційних втрат є місяць, а день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, дослідивши виникнення заборгованості за накладними та її погашення оплатами відповідача та в рамках виконавчого провадження, інфляційні втрати підлягають нарахуванню наступним чином:

За накладною № КФ000001210 від 21.11.2016 на дату 05.12.2016 існувала заборгованість у розмірі 330400,00 грн, на дату 07.12.2016 грн - 218350,00 грн, на дату 23.12.2016 - 188350,00 грн, на дату 06.11.2017 - 33350,00 грн. За грудень 2016 року інфляційні втрати не нараховуються оскільки відповідно до приписів законодавства розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. У зв'язку з оплатами відповідача у грудні 2016 року та січні 2017 року інфляційні втрати також не нараховуються за січень 2017 року.

Інфляційні втрати за накладною № КФ000001210 від 21.11.2016 підлягають нарахуванню на суму залишку боргу у розмірі 33350,00 грн за період лютий-травень 2017 року у розмірі 1698,19 грн.

За накладною № КФ000001274 від 25.11.2016 на суму залишку боргу у розмірі 183499,50 грн, що існувала на дату 09.12.2016, за період січень 2016 року - квітень 2017 року інфляційні втрати складають 8963,10 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 239205,00 грн, що існувала на дату 13.01.2017, за період лютий-березень 2017 року інфляційні втрати складають 6740,80 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 227205,00 грн, що існувала на дату 06.04.2017 (як складова суми заборгованості у розмірі 239205,00 грн), за період квітень-вересень 2017 року інфляційні втрати складають 13699,87 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 203751,85 грн, що існувала на дату 09.10.2017 (як складова суми заборгованості у розмірі 227205,00 грн), за період жовтень-грудень 2017 року інфляційні втрати складають 6381,32 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 117346,19 грн, що існувала на дату 15.01.2018 (як складова суми заборгованості у розмірі 203751,85 грн), за період січень 2018 року інфляційні втрати складають 1760,19 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 58302,51 грн, що існувала на дату 23.02.2018 (як складова суми заборгованості у розмірі 117346,19 грн), за період лютий-березень 2018 року інфляційні втрати складають 1171,82 грн;

За накладною № КФ000001860 від 30.12.2016 на суму заборгованості у розмірі 57355,85 грн, що існувала на дату 16.04.2018 (як складова суми заборгованості у розмірі 58302,51 грн), за період квітень 2018 року інфляційні втрати складають 458,85 грн;

За накладною № КФ000000005 від 06.01.2017 на суму заборгованості у розмірі 110643,80 грн, що існувала на дату 20.01.2017, за період лютий 2017 року - квітень 2018 року інфляційні втрати складають 19189,44 грн;

Всього інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 60063,58 грн. В задоволенні 5626,83 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1628,00 грн.

Суд також роз'яснює позивачу, що він відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» може звернутися до суду з письмовим клопотання про повернення йому суми судового збору у розмірі 63,54 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Продукт" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5, код ЄДРПОУ 33954646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, код ЄДРПОУ 39268117) 8686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 07 коп. 3 % річних, 60063 (шістдесят тисяч шістдесят три) грн 58 коп. інфляційних втрат та 1628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн 70 коп. судового збору.

В задоволенні інфляційних втрат у розмірі 5626,83 грн відмовити.

Повне рішення складено 06 липня 2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко