Рішення № 75133986, 04.07.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2018 Справа № 905/634/18 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до відповідача: Донецької міської ради, м. Краматорськ

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Донецька обласна державна адміністрація, м. Краматорськ

про стягнення заборгованості у розмірі 180108079,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_2 - за довіреністю; ОСОБА_3- за довіреністю; ОСОБА_4 - за довіреністю.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецької міської ради, м. Краматорськ про стягнення заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010 у розмірі 177794984,16 грн., в тому числі 75170316,23 грн. - проценти за користування кредитом (основним боргом) за період з 13.08.2015 по 14.02.2018 (включно), 14511936,24 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасністю погашення кредиту (основного боргу), 5085446,82 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасністю сплатою процентів за користування кредитом (основного боргу), 83027284,87 грн. - втрати від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №151110К26 від 05.11.2010.

Ухвалою суду від 10.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/634/18; справу №905/634/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 03.05.2018 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Донецьку обласну державну адміністрацію, Краматорськ.

Підготовче провадження відкладалось, ухвалою суду від 24.05.2018 строк підготовчого провадження продовжений на 30 днів, ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2018 суд відмовив в задоволенні клопотання Донецької обласної державної адміністрації про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Міністрів України, ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2018 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

24.05.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010 в розмірі 180108079,98 грн., яка складається з процентів за користування кредитом (основним боргом) за період з 13.08.2015 по 29.08.2017 (включно) в розмірі 75170316,23 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період з 13.08.2015 по 30.08.2017 (включно) в розмірі 14507628,16 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) за період з 13.08.2015 по 30.04.2018 (включно) в розмірі 5547959,40 грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період з 01.08.2015 по 30.08.2017 (включно) в розмірі 60769963,00 грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) за період з 01.08.2015 по 30.04.2018 (включно) в розмірі 24112213,19 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог позивачем подано в порядку та за правилами, визначеними ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Транспортна, буд. 2. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією на адресу, що вказана у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці зазначених ухвал). В матеріалах справи знаходяться повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу. Таким чином, про день, час, місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Донецька обласна державна адміністрація, м. Краматорськ в судові засідання з'явилась, 22.05.2018 на електронну пошту суду та 24.05.2018 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Донецька обласна державна адміністрація, м. Краматорськ заперечила проти її залучення до участі у справі, та вважає, що Донецькою обласною державною адміністрацією, м. Краматорськ, в межах наданих ОСОБА_5 Міністрів України повноважень, в повному обсязі виконано приписи підпункту 4 пункту 24 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України по сплаті заборгованості за кредитом Донецької міської ради перед позивачем за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010 та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами без участі відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представника позивача та представників третіх осіб, господарський суд встановив:

05 листопада 2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (банк) та відповідачем, Донецькою міською радою, м. Краматорськ (позичальник) укладено кредитний договір №151110К26 (кредитний договір).

За своєю правовою природою договір №151110К26 від 05 листопада 2010 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 3.1. кредитного договору банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - Кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.2.1 кредитного договору ліміт кредитної лінії: 350000000,00гривень.

Згідно п. 3.2.2. Договору (в редакції договору № 151110К26-17 від 31.05.2013 до кредитного договору) кінцевий термін погашення кредиту - 30.10.2015.

Відповідно до Договору № 151110К26-17 від 31.05.2013 до кредитного договору сторони домовились встановити наступний порядок погашення траншів: строк користування траншем в сумі 80027460,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 06.07.2011 № 151110К26-5 на строк з 06.07.2011 по 05.07.2012 - до 26.12.2014; строк користування траншем в сумі 65967540,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 29.12.2011 № 151110К26-9 на строк з 01.02.2012 по 31.12.2012 - до 30.07.2015; строк користування траншем в сумі 90464000,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 08.12.2011 № 151110К26-8 на строк з 08.12.2011 по 07.12.2012 - до 30.10.2015.

Відповідно до п. 3.2.4. кредитного договору (в редакції договору № 151110К26-17 від 31.05.2013 до кредитного договору) проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із процентної ставки у розмірі 15,3 % річних.

Згідно ст. 1 кредитного договору період нарахування процентів - означає початковий період, що розпочинається з першої дати надання кредиту і закінчується останнім днем місяця, на який припадає перша дата надання кредиту. Будь-який наступний період нарахування процентів за користування кредитом у подальшому - кожен календарний місяць до дати повного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.5.1. кредитного договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 25 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

У разі порушення строку сплати процентів за користування кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. цього договору, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом (п. 3.5.2. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.4.1., 3.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2.3. цього договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та Банку, проте кредит надається після виконання позичальником п. 3.9.1. цього договору.

Кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2010 та додатки до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/1586/15 від 24.11.2015, яке набрало законної сили 07.12.2015, стягнуто з Донецької міської ради, м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 236459000,00грн. - заборгованість за кредитом, 31756443,77грн. - заборгованість по сплаті відсотків за період з 01.10.2014 по 12.08.2015, 1572448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 27.12.2014 по 31.07.2015, 319426,86грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 26.07.2014 по 27.07.2015, 33874520,08 грн. - інфляційні втрати по кредиту за період з 30.12.2014 по 31.07.2015 та по відсоткам за період з 26.07.2014 по 31.07.2015 та судовий збір в розмірі 67199,55 грн.

Тобто рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1586/15 від 24.11.2015 в частині встановлення факту видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010 має преюдиційний характер для цієї справи.

Відповідно до п. 24 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України встановлено, що виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується ОСОБА_5 Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей: тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства України і відображаються ними у бухгалтерському обліку та звітності про виконання місцевих бюджетів за класифікацією фінансування бюджету. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються, зокрема на погашення з обласного бюджету Донецької області місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" (кредитний договір № 151110К26 від 5 листопада 2010 року). Уповноважено Донецьку обласну державну адміністрацію, Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію забезпечити погашення заборгованості Донецької міської ради за таким кредитом. Переліки об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об'єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. Затверджені відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями переліки об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, погоджуються ОСОБА_5 Міністрів України.

Згідно Розпорядження ОСОБА_5 Міністрів України № 554-р від 18.08.2017 "Питання погашення місцевого боргу Донецької міської ради" було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 5 листопада 2010 року, що встановлена рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/1586/15 від 24.11.2015, так меморіальним ордером №4346 від 30.08.2017 сплачена заборгованість за кредитом за рішенням суду по справі №905/1586/15 в розмірі 236459000,00грн., меморіальним ордером №4439 від 11.09.2017 сплачена заборгованість за процентами за рішенням суду по справі №905/1586/15 в розмірі 31756443,77грн., меморіальним ордером №4440 від 11.09.2017 сплачено 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за рішенням суду по справі №905/1586/15 в розмірі 1572448,06 грн., меморіальним ордером №4441 від 11.09.2017 сплачено 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за рішенням суду по справі №905/1586/15 в розмірі 319426,86 грн., меморіальним ордером №4442 від 11.09.2017 сплачені інфляційні втрати за рішенням суду по справі №905/1586/15 в розмірі 33874520,08 грн.

Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010 по процентам за користування кредитом в розмірі 75170316,23 грн. за період з 13.08.2015 по 29.08.2017, означена сума підтверджується наявними в справі банківськими виписками.

При цьому суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та, відповідно, проценти за кредитним договором підлягають нарахуванню банком та сплаті позичальником до моменту фактичного повернення суми кредиту, що також встановлено умовами кредитного договору № 151110К26 від 05.11.2010.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення зазначених сум, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 75170316,23грн. за період з 13.08.2015 по 29.08.2017 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення:

- 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період з 13.08.2015 по 30.08.2017 (включно) в розмірі 14507628,16 грн.;

- 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом за період з 13.08.2015 по 30.04.2018 (включно) в розмірі 5547959,40грн.;

- втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період з 01.08.2015 по 30.08.2017 (включно) в розмірі 60769963,00грн.;

- втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) за період з 01.08.2015 по 30.04.2018 (включно) в розмірі 24112213,19 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних, однак позивачем при розрахунку 3% це не враховано.

Оскільки платежі на виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1586/15 від 24.11.2015 здійснені тільки 30.08.2017 (сплата боргу по кредиту), 11.09.2017 (сплата процентів за період за період з 01.10.2014 по 12.08.2015, 3% річних по кредиту за період з 27.12.2014 по 31.07.2015, по відсоткам за період з 26.07.2014 по 27.07.2015 та інфляційних витрат по кредиту за період з 30.12.2014 по 31.07.2015 та по відсоткам за період з 26.07.2014 по 27.07.2015), а відсотки у розмірі 75170316,23грн. нараховані за період з 13.08.2015 по 29.08.2017 не сплачені до теперішнього часу, позивач правомірно нарахував 3% річних по кредиту та відсотками за період з 13.08.2015 та інфляційні витрати по кредиту та відсотками за період з 01.08.2015.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що в частині вимог про стягнення 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) позов підлягає задоволенню частково в сумі 14488193,18 грн. за період з 13.08.2015 по 29.08.2017 (включно), вимог про стягнення 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) підлягають задоволенню частково в сумі 5545349,30грн. за період з 13.08.2015 по 30.04.2018 (включно).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Однак, позивачем при нарахуванні інфляційних витрат не враховані місяці, в яких була дефляція.

Також, у вказаній постанові Верховним Судом з посиланням на Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 N39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Суд здійснивши перерахунок інфляційних витрат за періоди зазначені у позивача, зазначає, що до стягнення підлягають втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період з 01.08.2015 по 30.08.2017 (включно) в розмірі 60117331,95 грн. та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) за період з 01.08.2015 по 30.04.2018 (включно) в розмірі 22876793,75 грн.

Заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ до уваги не приймаються на підставі наступного.

Рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1586/15 від 24.11.2015 не виконано своєчасно, що в свою чергу, є підставою для нарахування позивачем процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, а також не позбавляє кредитора права на отримання 3% річних та інфляційних витрат згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, Донецька міська рада, м. Краматорськ на теперішній час зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, його діяльність не припинена, отже твердження третьої особи, що відповідач не здійснює свої повноваження як представницький орган місцевого самоврядування не є підставою для невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Всі інші доводи та заперечення третьої особи не спростовують висновків суду про наявність заборгованості за відсотками у відповідача перед позивачем та правом банку на нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код в ЄДРПОУ 00032112) до Донецької міської ради, м. Краматорськ (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, код в ЄДРПОУ 26502957), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6, код в ЄДРПОУ 00022473) про стягнення заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010 у розмірі 180108079,98 грн., яка складається з процентів за користування кредитом в розмірі 75170316,23 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту в розмірі 14507628,16грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5547959,40грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) в розмірі 60769963,00грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24112213,19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Донецької міської ради, м. Краматорськ (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, код в ЄДРПОУ 26502957) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код в ЄДРПОУ 00032112) заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 75170316,23 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту в розмірі 14488193,18грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5545349,30 грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту в розмірі 60117331,95 грн., втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним сплатою процентів в розмірі 22876793,75 грн., судовий збір в розмірі 610159,73 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ до Донецької міської ради, м.Краматорськ про стягнення 19434,98 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасністю погашення кредиту, 2610,10 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасністю сплатою процентів за користування кредитом (основного боргу), 1888050,49 грн. - втрати від інфляції.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 04.07.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2018.

Суддя Г.Є. Курило