Рішення № 75133974, 03.07.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/42/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 Справа № 908/940/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 01/03-20/00381 від 12.02.2018 р;

від відповідача - не з’явився;

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/940/18

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Приватного підприємства “Рюрик” (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156)

про стягнення 125944,10 грн. збитків

СУТЬ СПОРУ:

21.05.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 01/03-20/01088 від 08.05.2018 р.) Запорізької міської ради до Приватного підприємства “Рюрик” про стягнення 125944,10 грн. збитків, завданих територіальній громаді міста Запоріжжя невиконанням відповідачем встановленого ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” обов’язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/940/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрите провадження у справі № 908/940/18, якій присвоєний номер провадження 22/42/18, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 21.06.2018 р.

Ухвалою суду від 21.06.2018 р. судове засідання відкладено на 03.07.2018 р.

У судовому засіданні 03.07.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач, обґрунтовуючи позов ст. 144 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 15, 16, 22, 611, 612, 623, 638, 640-642, 646, 649, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, просив його задовольнити, стягнути з відповідача збитки у розмірі 125944,10 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі. Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло. Також відповідач не звертався до суду з будь-якими письмовими заявами, клопотаннями.

Ухвала суду від 22.05.2018 р. про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання направлена на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.05.2018 р.: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156. Направлення ухвали відповідачу підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Запоріжжя-1, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно ст. 165 ГПК України, у зв’язку з ненаданням відповідачем відзиву, враховуючи встановлений строк розгляду малозначних справ, суд вирішив спір за наявними матеріалами справи у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до матеріалів справи, 25.02.2015 р. за № ЗП 143150470669 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - “Реконструкція вбудованого нежитлового приміщення в 9-ти поверховому житловому будинку під магазин у м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, приміщення 276”; III категорія складності, код об’єкта 1230.1.

У Розділі 1 Декларації про готовність об’єкта до експлуатації замовником зазначено Приватне підприємство “Рюрик”, ЄДРПОУ 30771251.

Згідно з Розділом 10 Декларації “Інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності)” видана Декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована Департаментом державної архітектурної інспекції у Запорізькій області 06.11.2014 р. № ЗП 083143070060.

У Розділі 11 Декларації зазначена дата початку будівництва: листопад 2014 р., дата закінчення будівництва: 01.12.2014 р., строк введення об’єкта в експлуатацію: 1 квартал 2015 р.

Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1259441,00 грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 1259431,00 грн. (Розділ 15 Декларації).

09.02.2016 р. листом з описом вкладення Запорізька міська рада направила відповідачу письмову вимогу № 01/02-21/00737 про сплату на зазначений рахунок суми збитків у розмірі 125944,10 грн., до якої додано розрахунок збитків у розмірі несплачених коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Вказана вимога отримана уповноваженою особою відповідача 18.02.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики від 05.05.2018 р. № 02/2-15/880 ПП “Рюрик” по об’єкту будівництва: “Реконструкція вбудованого нежитлового приміщення в 9-ти поверховому житловому будинку під магазин, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, прим. № 726” кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до бюджету м. Запоріжжя не перераховувались.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Предметом спору є стягнення суми збитків, спричинених територіальній громаді м. Запоріжжя внаслідок невиконання відповідачем встановленого законом обов’язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно зі статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з частиною другою статті 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладений обов’язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок; на відповідача – відсутність вини.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та стверджує, що відповідач всупереч вимог даної статті та рішення Запорізької міської ради № 40 від 10.09.2014 р. не уклав договір про пайову участь.

Відповідно до частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Статтею 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. У застосуванні наведеної норми суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 р. у справі № 922/753/16, згідно з яким аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону № 3038-VI).

За змістом положень частини першої ст. 40 даного Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

10 вересня 2014 року 50 сесією 6 скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 40 “Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міськради від 24 грудня 2012 року № 77”, згідно з яким зазначений Порядок (далі – Порядок № 40) викладено у новій редакції.

Зокрема, Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь (пункт 1.2 Порядку).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення Запорізької міської ради від 10.09.2014 р. № 40 підлягає обов’язковому виконанню відповідачем.

За змістом статей 2, 10 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, статей 4, 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року № 687-XIV під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Судом встановлено, що ПП “Рюрик” є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва “Реконструкція вбудованого нежитлового приміщення в 9-ти поверховому житловому будинку під магазин у м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, приміщення 276”.

Згідно правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16, від 22 березня 2017 року у справі № 908/312/16 (3-1553гс16), реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником..

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Аналогічний розмір пайової участі встановлений у п. 2.2 Порядку № 40.

Відповідно до п. 7.1 Порядку № 40, сума коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, несплачена замовником у строки, визначені законодавством, є збитками територіальної громади.

Згідно з п. 7.3 Порядку № 40 розмір збитків територіальної громади міста Запоріжжя за невнесення замовником коштів пайової участі на розвиток інфраструктури міста Запоріжжя становить розмір несплаченої пайової участі. Розрахунок збитків здійснюється з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної забудовником в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Як встановлено судом, 25.02.2015 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ЗП 143150470669, у пункті 15 якої визначена кошторисна вартість будівництва об'єкту, яка складає 1259441,00 грн.

Таким чином, розмір пайової участі відповідача становить 10% від загальної вартості будівництва, тобто 1259441,00 грн. х 10 % = 125944,10 грн.

Відтак, розмір збитків, визначений позивачем, ґрунтується на положеннях чинного законодавства та фактичних обставинах справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не доведено відсутності вини в заподіянні збитків, доказів перерахування позивачу суми збитків у розмірі 125944,10 грн. відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі у зв’язку з їх обґрунтованістю, доведеністю та законністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1889,16 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Запорізької міської ради до Приватного підприємства “Рюрик” про стягнення 125944,10 грн. збитків задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Рюрик” (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156, код ЄДРПОУ 30771251) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915; розрахунковий рахунок 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: УК м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 24170000 “Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту”) 125944 (сто двадцять п’ять тисяч дев’ятсот сорок чотири) грн. 10 коп. збитків.

Стягнути з Приватного підприємства “Рюрик” (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156, код ЄДРПОУ 30771251) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915; розрахунковий рахунок 35418024034816 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, МФО 813015) 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 16 коп. судового збору.

Повне рішення складено 06 липня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко