Рішення № 75133667, 03.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2074/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Знам`янка, Кіровоградська область

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу у розмірі 28865грн.00коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №1766 від 06.11.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. №52-16/09 від 16.01.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення штрафу у розмірі 28865грн.00коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.) (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.), Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р.; акт загальної форми №450 від 17.01.2018р., акт загальної форми №8 від 17.01.2018р., комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р., залізничну накладну №47918669.

Позивач зазначає, що відповідачем за залізничною накладною №47918669 зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці було відправлено вантаж на станцію Берегова Одеської залізниці.

На станції Тимкове Одеської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні. За результатами перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №47918669 в графі "маса вантажу в кг, визначена відправником", не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні на вагонних вагах №87 станції Тимкове Одеської залізниці. Фактично маса нетто на 1500кг більша, ніж зазначено в накладній.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8.07.2002р. за №567/6855), було складено акти загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р.

На станції Тимкове Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р. був складений комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р.

Згідно положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачу було вирахувано та заявлено до стягнення штраф в розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме – 28865грн.00коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06.06.2018р. на адресу суду надійшов письмовий відзив від відповідача, у якому останній в задоволенні позовних вимог просить відмовити. У своєму відзиві відповідач стверджує, що комерційний акт №414115/3/1 не є належним доказом неправильного зазначення маси вантажу.

Також, відповідач зазначає, що зважування вагону №53811147, який відправлявся по залізничній накладній №47918669, здійснювалось у відповідності з чинним законодавством, на справній вимірювальній техніці.

06.06.2018р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафу, в якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути штраф за неправильно визначену масу вантажу у розмірі 4506грн.00коп.

Позивач 19.06.2018р. надав письмові заперечення на відзив. У своїх запереченнях позивач зазначив, що після відчеплення вагону №53811147 від потягу, 18.01.2018р. було проведено контрольне зважування вагону на тензометричних статичних вагах. Складено протокол зважування згідно якого було встановлено невідповідність маси вантажу зазначеної в накладній з фактично встановленою масою при зважуванні. Різниця склала 1500кг. Складено комерційний акт №414115/3, яким засвідчено покази ваг та невідповідність маси вантажу фактично вказаній в накладній.

Після відвантаження надлишку вантажу в вагон №44902658 у кількості 1500кг. було проведено контрольне зважування вагону №53811147, про що складено протокол зважування, згідно даних якого маса вантажу відповідала масі, зазначеній в накладній №47918669.

Позивач зазначає, що в матеріалах справи є лист №8 від 05.02.2018р. начальника станції відправлення про те, що зважування вагонів проводилося відповідачем на власних вагах без участі залізниці. Залізниця вагони відповідача приймала до перевезення згідно даних яки були внесені відповідачем у накладну №47918669.

Таким чином, за твердженням позивача, він надав до суду всі необхідні докази невірно зазначеної маси вантажу відповідачем.

Крім того, позивач зазначив, що комерційний акт №414115/3 був підписаний відповідно до чинного законодавства, а саме, начальником станції Тимкове, старшим прийомоздавальником поїздів та прийомоздавальником поїздів, які здійснювали перевірку вантажу, оскільки по штатному розкладу завідувач вантажним двором відсутній.

Також, у своїх поясненнях, позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, заявленої до стягнення.

03.07.2018р. відповідач заявив клопотання про перехід від стадії підготовчого провадження до розгляду справи по суті. Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

Згідно із залізничною накладною №47918669 (а.с. 12) зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Берегова Одеської залізниці Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" був відправлений вантаж – гематит (залізорудний концентрат) у 13 вагонах.

Згідно п.1.2 Правил, оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (надалі Правила), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.), загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

При цьому, згідно пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.) (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.), передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Зі змісту графи "55" залізничної накладної №47918669 вбачається, що правильність внесених відомостей підтверджує оператор ЕОМ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ЕЦП 16.01.2018р. о 14год.30хв.). Згідно графи "24" вказаної накладної маса вантажу визначена відправником.

Відповідно до статей 30, 37 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Під час здавання вантажів до перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

На станції Тимкове Одеської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні. За результатами перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №47918669 в графі "маса вантажу в кг, визначена відправником", не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні вагонних вагах №87, повірених 25.10.2017р. Фактично у вагоні №53811147 маса нетто на 1500кг більша, ніж зазначено в накладній, перевантаження вагону понад його вантажопідйомність становить 1500кг.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), були складені акти загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р. (а.с. 14).

На станції призначення Тимкове Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р. був складений комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р. (а.с. 13).

Розділом Д комерційного акту №414115/3 від 18.01.2018р. визначено, що на підставі актів загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р. станції Тимкове Одеської залізниці старшим приймальником поїздів ОСОБА_5 у присутності ДС ОСОБА_6, приймальника поїздів ОСОБА_7 проведено комісійне зважування вагону №53811147 на справних 150т. залізничних тензометричних статичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1СТ (держ. Повірка 25.10.2017р.), де маса вантажу склала: брутто 90800кг, тара з ПД 20300кг, нетто 70500кг. Згідно документа тара 20300кг, нетто 6900кг, вантажопідйомність вагона 69т; що виявилось більше документу на 1500кг, перевантаження понад вантажопідйомність вагону 1500кг та є порушенням вимог пункту 4.1 глави 1 додатку 3 до СМГС. Навантаження у вагоні навалом, в 4-ри пагорби. Вагон глуходверний, вивантажувальні люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону проводилося двічі, вага більше документу та перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 1500кг підтвердилось.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р. та акти загальної форми №8, 450 від 17.01.2018р. не містять відомостей щодо пошкодження/втрати вантажу чи пошкодження маркування.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р. був підписаний начальником станції Тимкове, старшим прийомоздавальником поїздів та прийомоздавальником поїздів, які здійснювали перевірку вантажу.

Наведене свідчить, що комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р. складений відповідно до вимог встановлених Правилами складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334) та спростовує позицію відповідача стосовно того, що спірний акт був підписаний неналежними особами.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Відповідно до пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), у разі неможливості скласти комерційні акти у визначені терміни, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за №765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно даних, зазначених у залізничній накладній №47918669, провізна плата щодо вагону №53811147 становить 5773грн., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати дорівнює 28865грн.00коп.

Наявними у справі матеріалами, які є належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, підтверджується наявність підстав для застосування у спірних відносинах відповідальності відповідача, передбаченої статтями 122, 118 Статуту залізниць України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що розмір заявленого до стягнення штрафу відповідає вищезазначеним нормам, а також є арифметично вірно розрахованим, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28865грн.00коп. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, є правомірною та обґрунтованою.

Дослідивши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, враховує інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим

Згідно з ч.2 вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року №411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за №50/1854, виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.

Відповідно до п. 15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Статтями 1, 16 Закону України "Про транспорт" №232 від 10.11.1994 року транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

Статтями 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" №273 від 04.07.1996 року (зі змінами) залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.04.2018р. у справі №906/533/17.

Судом встановлено, що відповідачем була помилково визначена маса вантажу у вагоні №53811147, що виявилось більше маси визначеної в залізничній накладній на 1500кг та спричинило перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 1500кг.

За наведених обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами та положеннями Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.) (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін'юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.), стататтями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу у розмірі 28865грн.00коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 00191000; місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) штраф у розмірі 28865грн.00коп. та судовий збір в розмірі 1762грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 03.07.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 06.07.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова