Рішення № 75133543, 26.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1798/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Шевченко Тетяни Владиславівни (51931, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (АДРЕСА_2

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - адвокат, ордер від 10.04.2018р. серія ДП №1480/000031;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Фізична особа - підприємця Шевченко Тетяни Владиславівни звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1723/18 від 27.04.2018р.), в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, виконавчий напис, вчинений 22.12.2017р приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А, зареєстрований в реєстрі за №14876, про стягнення з Фізичної особи - підприємця Шевченко Тетяни Владиславівни на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 11.03.2011р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 21.09.2017р., грошових коштів в сумі 99 538 грн. 34 коп.

Також, позивач у заяві (вх.№18286/18 від 27.04.2018р.) про забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №55919286 відкритого на підставі виконавчого напису Приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича від 22.12.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1467.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1798/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 30.05.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018р. відмовлено Фізичній особі-підприємцю Шевченко Тетяні Владиславівні в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Третя особа у заяві (вх.№22082/18 від 23.05.2018р.) щодо забезпечення явки представника, просить розглядати справу без його участі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судовому засіданні усно повідомив про неможливість надати обґрунтовані заперечення проти позовних вимог, а також усно визнав позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 26.06.2018р.

Позивач у клопотання (вх.№27871/18 від 26.06.2018р.) про розподіл судових витрат просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 9 000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що: - укладений між позивачем та адвокатом договір №11 про надання правових послуг; - 04.05.2018р. позивач перерахувало на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання винагороду у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015р. у справі №904/5382/14 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи - підприємця Золотухіної Тетяни Владиславівни про стягнення 34 803,39 грн. було встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" посилається на укладення з Фізичною особою - підприємцем Золотухіної Тетяни Владиславівни договору банківського обслуговування б/д від 11.09.2012р. шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. Вказана заява містить інформацію про те, що клієнтом накладений електронно-цифровий підпис у системі Інтернет - клієнт - банкінгу Приват24 11.03.2011р.

Позивач стверджує, що не підписував вказану заяву, натомість він підписував 11.03.2011р. заяву про відкриття поточного рахунку та карту зі зразками підписів та відтисків печаток та договір №dz0EWG від 30.03.2007р. на відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 та карткового рахунку НОМЕР_3.

Разом з тим, зміст виписки по рахунку НОМЕР_4 з 11.03.2011р. по 30.07.2014р. свідчить про те, що починаючи з 12.09.2012р. відповідач використовував вказаний рахунок для сплати страхових внесків, оплати послуг та товарів, зарахування власних коштів тощо.

Згідно довідки ПАТ "Приватбанк" №08.7.0.0.0/140703101617 від 03.07.2014р. розмір встановленого кредитного ліміту для рахунку НОМЕР_4 дорівнював: на 11.09.2012р. - 29800 грн., на 05.11.2012р. - 29500 грн., на 08.11.2012р. - 29800 грн. на 21.01.2013р. - 39800 грн., на 04.02.2013р. - 49800 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих до суду розрахунку заборгованості за договором від 11.09.2012р., виписки по рахунку НОМЕР_4 з 27.12.2012р. по 15.05.2014р., виписки по рахунку НОМЕР_4 з 11.03.2011р. по 30.07.2014р., довідки №Э.DD.0.0.0.0/2-514 від 28.01.2013р. заявлена до стягнення сума заборгованості за кредитом в розмірі 18988грн.59коп. виникла внаслідок:

- переказу 11.01.2013р. суми 16500 грн. з призначенням платежу "111203969 Переказ коштів на ОСОБА_5 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012р." за рахунок кредитного ліміту;

- нарахування та погашення за рахунок кредитного ліміту комісії в розмірі 165 грн. за відомість 111203969 Переказ коштів на ОСОБА_5 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012р. та в розмірі 495 грн. за переказ коштів;

- нарахування та погашення за рахунок кредитного ліміту процентів за користування кредитним лімітом в розмірі вище перелічених сум згідно тарифів банку.

В подальшому, на вказану суму заборгованості зі сплати кредиту відповідачем були нараховані проценти в розмірі 9 722 грн.16 коп., пеня в розмірі 3 700 грн. 04 коп. та комісія за користування кредитом в розмірі 2 392 грн. 60 коп.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про несанкціонований переказ невстановленими особами коштів в розмірі 16 500 грн. та відсутність його обов'язку повертати банку зазначену суму та нараховані платежі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015р., залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. та Вищого господарського суду від 12.07.2016р. у справі №904/5382/14, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Золотухіної Тетяни Владиславівни про стягнення 18 988 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом, 9 722 грн. 16 коп. заборгованості за процентами, 3 700 грн. 04 коп. пені, 2 392 грн. 60 коп. заборгованості з комісії за користування кредитом - відмовлено.

В подальшому, Фізичною особою-підприємцем Золотухіною Тетяною Владиславівною змінено прізвище на Шевченко Тетяна Владиславівна, про що свідчить свідоцтво про зміну імені Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.12.2015р. серія НОМЕР_5.

Як вбачається, постановою державного виконавця заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження від 12.04.2018р. змінено у виконавчому провадження прізвище боржника з "Золотухіна" на "Шевченко", згідно свідоцтва про зміну імені від 22.12.2015р.

22.12.2017р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків та погашення кредиту у загальному розмірі 99 539 грн. 34 коп., звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалеєва Артема Анатолійовича (третя особа у справі), яким був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером №14876.

Згідно виконавчого напису пропонується стягнути:

- грошові кошти у сумі 99 539 грн. 34 коп. з Фізичною особою-підприємцем Золотухіною Тетяни Владиславівни на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 11.03.2011р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 21.09.2017р..

Запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" у розмірі:

- заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18 988 грн. 59 коп.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 45 707 грн. 65 коп.;

- заборгованості з комісії у розмірі 3 930 грн. 70 коп.;

- заборгованості з пені у розмірі 30 912 грн. 40 коп.;

- стягнення здійснюється за період з 11 березня 2011 року по 21 вересня 2017 року;

- вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн. 00 коп.

Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.

Враховуючи викладені у позові обставини, позивач вважає, що виконавчий напис від 22.12.2017р. за №14876, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалеєвим Артемом Анатолійовичем, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Позивач під час розгляду справи вказував на те, що: - визначена у виконавчому написі заборгованість за кредитного договору від 11.03.2011р. не має ознак безспірної, оскільки рішенням суду відмовлено у задоволенні спірної заборгованості; - відповідачем було надано приватному нотаріусу не всі документи, наведені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів; - відповідачем порушено правила звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, оскільки з дня виникнення у банку вимоги за договором минуло більше 6 років, в той час нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з приписів частини 2 статті 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Сукупний аналіз положень Глави 14 Закону України "Про нотаріат", Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, дає підстави для наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Водночас, до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства України.

Підсумовуючи викладене, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, предметом доказування у господарських спорах даної категорії за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором та того, чи допускається у спірних правовідносинах застосування вказаного досудового способу вирішення спорів.

Пунктом 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справі" від 01.03.2013 визначено, що право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина 2 статті 50 Закону України від 02.09.1993 №3425-ХІІ "Про нотаріат"). За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 4 пункту 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушеньздійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно з пунктом 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються, зокрема, оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, І беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Зокрема, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 22.12.2017р., для вчинення спірного виконавчого напису відповідачем було подано нотаріусу кредитний договір від 11.03.2011р. та документ під назвою "Розрахунок заборгованості".

При цьому, поданий відповідачем для вчинення виконавчого напису документ під назвою "Розрахунок заборгованості" не є випискою з рахунку боржника в розумінні чинного законодавства, зокрема, пунктом 5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254, згідно якого, виписка з особового рахунку має містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

З огляду на викладені вище обставини слід дійти висновку, що відповідачем не було подано належних документів, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що виключало можливість формального підтвердження нотаріусом безспірності заборгованості боржника.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" та пункту 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За змістом статті 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

Як вбачається з виконавчого напису від 22.12.2017р., стягнення здійснюється за період з 11 березня 2011 року по 21 вересня 2017 року.

Отже, відповідачем порушено правила звернення до нотаріуса за вчинення виконавчого напису, оскільки з дня виникнення у банку вимоги за договором минуло більше шести років.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (статті 261 Цивільного кодексу України).

Оскільки, умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, отже й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного з цих зобов'язань.

Доказів, що спростовують вищевикладені обставини, відповідачем не надано.

З урахуванням наведених вище обставин, запропоновану до стягнення за спірним виконавчим написом суму не можна вважати безспірною.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку до висновку, що спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено без надання зі сторони Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" обов'язкових документів, що передбачені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, та заборгованістю, яка не має ознак безспірної, що відповідно є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання виконавчого напису від 22.12.2017 за реєстровим №14876 таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, 16.04.2017р. між Адвокатським об'єднанням "Дніпролекс" (надалі - адвокатське об'єднання) та Фізичною особою-підприємцем Шевченко Тетяною Владиславівною (надалі - клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги (правничої допомоги) №11 (надалі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо здійснення представництва інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області та Дніпропетровському апеляційному господарському суді у справі про визнання таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, виконавчого напису, вчиненого 22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. зареєстрованого в реєстрі за №148764, про стягнення з ФОП Золотухіної Тетяни Владиславівни на користь ПАТ КБ "Приватбанк" невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 11.03.2011р. та Розрахунку заборгованості за договором станом на 21.09.2017, грошових коштів в сумі 99 539 грн. 34 коп.

За надання правової допомоги у справі, дорученій об'єднанню відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Договору, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню вартість супроводження справи у розмірі 9 000 грн. 00 коп.; вартість супроводження сплачується клієнтом на банківський рахунок адвокатського об'єднання, вказаний у статті 9 цього договору протягом 5 банківських днів з дня підписання цього договору (пункт 4.1, 4.2 Договору про надання правової допомоги).

Як вбачається з умов Договору Адвокатським об'єднанням виставлений рахунок від 16.04.2018р. №1 за надані правові послуги згідно п. 4.1 договору від 16.04.2018р. №11 на суму 9 000 грн. 00 коп.

Відповідно до виставленого рахунку Фізична особа-підприємець Шевченко Тетяна Владиславівна здійснила оплату правових послуг з надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги (вартість супроводження справи) в сумі 9 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 04.05.2018р. №22430587-1.

На виконання умов Договору адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правові послуги наступного характеру: - правовий аналіз взаємовідносин ФОП Шевченко Т.В. та ПАТ КБ "Приватбанк", що витікають із виконавчого напису, надання усних консультацій та аналіз судової практики тривалістю 2 години, вартістю 1 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*2); - визначення та виготовлення необхідного обсягу копій документів, необхідних для подання позовної заяви, формування реквізитів для сплати судового збору тривалістю 2 години, вартістю 1 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*2); - складання та оформлення позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тривалістю 8 годин, вартістю 4 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*8); - оформлення поштових документів, направлення поштою листом з описом вкладення копії позовної заяви на адресу ПАТ КБ "Приватбанк", доставка позову до Господарського суду Дніпропетровської області, тривалістю 2 години, вартістю 1 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*2); - представництво інтересів ФОП Шевченко Т.В. у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області 30.05.2018р. у справі №904/1798/18, тривалістю 2 години, вартістю 1 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*2); - представництво інтересів ФОП Шевченко Т.В. у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області 26.06.2018р. у справі №904/1798/18, тривалістю 2 години, вартістю 1 000 грн. 00 коп. (із розрахунку 500*2); всього до оплати 9 000 грн. 00 коп. за надані послуги тривалістю 18 годин, про що складений акт прийняття правових послуг від 26.06.2018р.

Отже, при визначенні розміру витрат на послуги адвоката господарський суд виходить із співрозмірності таких витрат, враховує складність справи та вказані витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Щодо розподілу судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 126, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 22.12.2017 за реєстровим номером №14876 вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, яким запропоновано стягнути з Фізичної особи - підприємця Золотухіної Тетяни Владиславівни, невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 11.03.2011р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 21.09.2017р., грошових коштів у сумі 99 539 грн. 34 коп. на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Фізичної особи - підприємця Шевченко Тетяни Владиславівни (51931, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

06.07.2018