Ухвала суду № 75132720, 27.06.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1597/18

Провадження №4-с/369/39/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Заявник АТ «Родовід Банк» звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, посилаючись на те, що 23 липня 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 173 010 євро 17 євроцентів, а також судовий збір в сумі 3 219 грн..

Вказане рішення набрало законної сили 03 серпня 2012 року.

На підставі вказаного рішення суду АТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку грошові кошти в розмірі 173 010 євро 17 євроцентів, а також судовий збір в сумі 3 219 грн..

Представник АТ «Родовід Банк» звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого 13 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження № 38610887 з примусового виконання рішення суду по справі № 2-2194/12.

29 січня 2018 року АТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що майно, яке належить боржнику на території Києво-Святошинського регіону не виявлено.

Враховуючи викладене, представник АТ «Родовід Банк» просив визнати бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 38610887 незаконною; скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга АТ «Родовід Банк» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду від 23 липня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Родовід Банк» суму боргу із сплати за договором кредиту від 19.03.2007 року № 28.4/СА-014.07.1 у розмірі 173 010 євро 17 євроцентів, судові витрати, що складаються з судового збору 3 219 грн., загальна сума становить 1 849 002 грн. 07 коп..

31 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Родовід Банк» суми боргу у загальному розмірі 1 849 002 грн. 07 коп..

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4 від 13.06.2013 року відкрито виконавче провадження № 38610887 по виконавчому листі № 2-2194, виданий 31 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в розмірі 1 849 002,07 грн..

Постановою державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року виконавчий лист № 2-2194, виданий 31 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в розмірі 849 002,07 грн. повернуто стягувачу на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що майно, яке належить боржнику на території Києво-Святошинського регіону не виявлено.

Вказана постанова від 21 вересня 2017 року була отримана стягувачем 29 січня 2018 року за допомогою засобів поштового зв’язку, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим конвертом.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а саме ч. 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, поміж іншого, на засадах верховенства права; обов'язковості виконання рішень: законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абз. 2 п. 45 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України у разі, якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК України суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

У відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені виключні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Слід зазначити, що в оскаржуваній постанові від 21 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець зазначив про те, що майно, яке належить боржнику, на території Києво-Святошинського району не виявлено.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 21 вересня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 38610887 про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною та підлягає скасуванню.

Доказів того, що державним виконавцем вчинено всіх необхідні дії по виконанню виконавчого листа та застосовано всі необхідні заходи до виконання боржником рішення суду, матеріали справи не містять.

Посилання державного виконавця Дороніної В.О. в постанові від 21 вересня 2017 року на те, що у боржника відсутнє рухоме і нерухоме майно та джерела отримання доходів боржника, рахунки в банківських установах, не підтверджуються належними доказами. Державний виконавець не довів суду, що винесена ним постанова від 21 вересня 2017 року є обґрунтованою, а також, що були всі наявні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

З огляду на викладене та керуючись вимогами чинного законодавства, суд дійшов висновку про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу згідно виконавчого листа № 2-2194, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області від 31 травня 2013 року ВП № 38610887.

Звертаючись зі скаргою до суду ПАТ «Родовід Банк» на підставі вимог ст. 449 ЦПК України просив визнати причину пропуску встановленого законом строку поважною і поновити пропущений строк на звернення до суду, оскаржувану постанову державного виконавця від 21 вересня 2017 року стягувач отримав лише 29 січня 2018 року.

У відповідності до вимог ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову стягувач ПАТ «Родовід Банк» отримав за допомогою поштового зв’язку, що підтверджено поштовим конвертом з відміткою про вручення 28.01.2018 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про поновлення строку для подання скарги до суду.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 18, 37 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447, 449 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Публічному акціонерному товариству «Родовід Банк» строк для подання скарги до суду.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу згідно виконавчого листа № 2-2194, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області від 31 травня 2013 року ВП № 38610887.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя Ковальчук Л.М.