Рішення № 75132484, 04.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4404/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Міськова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, від імені якого діє уповноважений представник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.

Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що позивач , будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» звернувся до Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ ( далі Закон № 796-ХІІ). До заяви були приєднані усі необхідні документи, зокрема : посвідчення учасника ліквідвції наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ( категорія 2) серія НОМЕР_1 від 10.12.1993 року, яке 15.05.1997 року було перереєстровано. Безпосередня участь позивача у ліквідвції наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується архівною довідкою № 19346 Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 19.11.1993 року та записом у п.10 військового квитка позивача . Представник позивача вказує, що у відповідності до цих документів позивач був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини № 67921 у період з 14.05.1986 року по 19.05.1986 року; з 21.05.1986 року по 27.05.1986 року; з 15.01.1987 року по 18.01.1987 року.

Однак владкою № 28 до протоколу № 32 без зазначення дати відповідач відмовив позивачу ОСОБА_3 у призначенні пенсії по віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ. Свою відмову мотивували відсутністю первинних документів, які підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач змушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Разом з тим представник позивача вказує , що статус позивача як особи, який є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, та надає йому право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, ст. 55, підтверджується посвідченням, виданим 10.12.1993 року Закарпатською обласною державною адміністрацією, яке 15.05.1997 року було перереєстровано.

Вважає, що дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії є неправомірними з підстав викладених в адміністративному позові.

Обґрунтовуючи вимоги позову , представник позивача посилається, зокрема на положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення» , ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, на думку представника позивача , Ужгородське об'єднане управління ПФУ Закарпатської області неправомірно відмовив у призначенні пенсії , чим порушив права позивача на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку , а від так за захистом таких, вимушений звертатися до суду.

З посиланням на викладене, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні. Окрім того, представник позивача наголосив на тому , що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державнихпенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» . Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставамидля визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав та мотивів викладених у письмових запереченнях.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України таінших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діє після 15.12.2017 року.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовува-лися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що непідлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно із статтею 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Судом встановлено, і підтверджується матеріалами справами, що позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 10.12.1993 року Закарпатською обласною державною адміністрацією, яке 15.05.1997 року було перереєстровано.( а.с. 9)

13.02.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та подав відповідні документи.

12.04.2017 року відовідач повідомив позивача про відмову в задоволенні заяви та надіслав владку № 28 до протоколу № 32 без зазначення дати. Свою відмову мотивували недостатністю необхідних документів, які підтверджують період його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Згідно ст.65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідченняпотерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.

Судами встановлено, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується архівною довідкою № 19346 Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 19.11.1993 року , у відповідності до якої позивач був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини № 67921 у період з 14.05.1986 року по 19.05.1986 року; з 21.05.1986 року по 27.05.1986 року; з 15.01.1987 року по 18.01.1987 року . Аналогічна інформація про прийняття позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС міститься у архівному витягу від 08.02.2017 року № 179-2/198 Територіального архівного відділу галузевого державного архіву МО України ( а.с.14)

Окрім того, аналогічна інформація про прийняття позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС міститься в його військовому квитку серії ГГ №137564, виданого позивачу 14.01.2002р. Ужгородським ОМВК Закарпатської області , відповідно до записів в графі 10 «Участь в бойових діях» якого, позивач приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч 67921 в період з 14.05.1986 року по 19.05.1986 року; з 21.05.1986 року по 27.05.1986 року; з 15.01.1987 року по 18.01.1987 року.

Окрім того, аналогічна інформація про прийняття позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС міститься у виписах із наказів командира військової частини 29224 - № 91 від 12.05.1986 року, № 96 від 19.05.1986 року,№ 97 від 20.05.1986 року, № 104 від 29.05.1986 року,№ 8 від 13.01.1987 року, № 12 від 19.01.1987 року ( а.с. 16)

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зонівідчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідкипро підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕСта надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусуучасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.

Суд бере до уваги те, що Верховний Суд підтримав таку позицію у своїй постанові від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 588/538/16-а.

Встановлені судами обставини справи свідчать, що позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в період з 14.05.1986 року по 19.05.1986 року; з 21.05.1986 року по 27.05.1986 року; з 15.01.1987 року по 18.01.1987 року брав участь в ліквідації аварії . Тобто наведені документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ. Посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_3 звернувся до пенсійного органу 13 лютого 2017 року, саме з цієї дати його права підлягають відновленню.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, судовий збір компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.8-10,241-242,246,275,295,297 Кодексу Адміністративного Судочинства України, п.п. 10, 15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Визнати протиправною відмову Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні пенсії ОСОБА_3 зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладену у владка № 28 до протоколу № 32 без зазначення дати.

Зобов'язати Ужгородське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 з 13 лютого 2017 року пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, судовий збір компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихч. 2ст. 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач : ОСОБА_3 - ( місце проживання АДРЕСА_1 )

Відповідач: Ужгородське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - ( місце знаходження м. Ужгород, вул. Загорська , 2, 88017) .

Дата складання повного судового рішення 05.07.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца