Постанова № 75131963, 03.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2766/17 Головуючий у 1 інстанції: Луценко О.М.

Провадження № 22-ц/796/5461/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» (далі - ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника. Зазначає, що 05 лютого 2014 року між ним та ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) №37846, за яким він вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 19500,00 доларів США, строком до 05 травня 2014 року зі сплатою 11,30% річних. 04 липня 2014 року між ним та ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) №43813, за яким він вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 15827,23 доларів США. З 15 серпня 2014 року у банку було введено тимчасову адміністрацію, а пізніше розпочато процедуру ліквідації. Починаючи з 21 листопада 2014 року він не зміг отримати відшкодування за вкладом в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Дії уповноваженої особи щодо визнання депозитного договору нікчемним були ним оскаржені та рішенням суду визнані протиправними. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ &q?их;КБ &q?а ;УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ&quУК; надати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно позивача. ОСОБА_2 просив визнати за ним права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) №43813 від 04 липня 2014 року на банківський вклад у розмірі 15861,87 доларів США, право на відшкодування заборгованості за вкладом на загальну суму 15 861,87 доларів США за договором банківського вкладу №43813 від 04 липня 2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі гарантованої суми відшкодування. В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив додати дві наступні вимоги: стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збитки у вигляд інфляційної складової у розмірі 89207,00 грн. та три проценти річних в сумі 15456,00 грн. за період з 01 грудня 2014 року по 01 вересня 2017 року, та моральну шкоду в сумі 40 000 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги про стягнення із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 187431,43 грн. гарантій за вкладом, збитків у вигляді інфляційної складової та трьох процентів річних на суму заборгованості за гарантією з 01 грудня 2014 року до моменту виконання рішення з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦК України з визначенням правила розрахунку органом, який здійснює примусове виконання рішення суду, та моральну шкоду в сумі 40 000 грн. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Ввважає, що суд неправильно застосував до спірних відносин положення ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не надав оцінки його доводам щодо невиплати Фондом йому гарантованої суми в повному обсязі. Суд безпідставно відмовив у задоволенні його вимог про стягнення із Фонду гарантій за вкладом, збитків у виді інфляційної складової та трьох процентів річних.

В судове засідання ОСОБА_2, представник Фонду гарантування вкладів фізичних собі не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи за їх відсутності.

Представник Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ &q?ов;КБ &q?ої;УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ&ququ; просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ &q?ов;КБ &q?ї ;УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ&ququ;, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 липня 2014 року між ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) був укладений договір № 43813 банківського вкладу (депозиту) за умовами якого ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 15827,23 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» з заявою про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку.

05 грудня 2014 року ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» направило позивачу лист про визнання нікчемним укладеного з ним договору банківського вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 43813 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку). Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» ОСОБА_3 надати додаткову інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заблоковану суму відшкодування ОСОБА_2 (в межах граничного розміру відшкодування коштів) за договором № 43813 від 04 липня 2014 року.

Як встановлено в судовому засіданні, гарантовану суму відшкодування позивач отримав 27 листопада 2014 року в розмірі 12 586,57 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів не убачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 ст. 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не оспорюється права позивача як вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) №43813 від 04 липня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року права ОСОБА_2 як вкладника захищено.

Відповідно до листа уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» від 21 листопада 2017 року №2134 ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» подана додаткова інформація до Фонду стосовно включення рахунків позивача до Переліку, за якими вкладники ПАТ «КБ «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВЙ СВІТ» мають право на відшкодування коштів за вкладами (а. с. 73).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 04 січня 2018 року №34-036-189/18 у відповідь на заяву позивача від 08 листопада 2017 року про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом повідомив, що кошти, що знаходилися на його рахунку, були визнані речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12014100040017478, що перебуває в провадженні Дніпровського УПГУНП України в м.Києві. Виплата коштів можлива лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні (а. с. 76).

Відтак, у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) №43813 від 04 липня 2014 року на банківський вклад у розмірі 15861,87 доларів США та визнання за ним права на відшкодування заборгованості за вкладом на загальну суму 15 861,87 доларів США в розмірі гарантованої суми відшкодування.

Позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційної складової позивач просив стягнути з Фонду як збитки, спричинені внаслідок дій працівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних та інфляційна складова, передбачені ст. 625 ЦК України, не є збитками.

Стаття 625 ЦК визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

У ОСОБА_2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні договірні відносини, оскільки свої обов'язки останній здійснює на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» який є спеціальним нормативним актом. Певні строки виплати суми відшкодування коштів за вкладами даним Законом не встановлені.

Відшкодування моральної шкоди вкладнику за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не передбачено ані договором вкладу, ані Законом .

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача сум трьох процентів річних, інфляційної складової та моральної шкоди.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на неправильне застосування ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Українець Л.Д.