Рішення № 75131470, 12.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21663/17

провадження №2/760/1155/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарі: Швидченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві 13 жовтня 2017 року звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів в розмірі 683,33 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному УПФУ у м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом №179 управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві було виявлено факт переплати та було прийнято рішення звернутись до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії з пенсіонера - ОСОБА_1 Переплата виникла за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 683,33 грн., у зв'язку з рахунковою помилкою, яка була здійснена при перерахунку пенсії. Як зазначено у позові, керуючись розпорядженням від 15.01.2010 року №171012 та відповідно до норм ЦК України та ЦПК України, Управлінням було прийняте рішення № 250/1 від 10.03.2016 року утримати переплату з ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 683,33 грн. в судовому порядку.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції. Відповідно до п. 11 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 02 січня 2018 року, прийнято справу за позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, до провадження Солом'янського районного суду м. Києва, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження /а.с.а.с. 19-20/.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було надміру виплачені кошти відповідачу, внаслідок чого виникла переплата пенсії на суму 683,33 грн.

Як зазначено у позові переплата виникла, у зв'язку з рахунковою помилкою, яка була здійснена при перерахунку пенсії.

Листом №179 управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві було виявлено факт переплати та було прийнято рішення звернутись до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії з пенсіонера - ОСОБА_1 /а.с.а.с. 10, 12/.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Порядок стягнення надмірно сплачених пенсійних коштів за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду регламентований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21.03.2003 р. №64, в п. 3 якого зазначено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що стягнення зайво отриманих пенсіонером пенсійних сум можливе лише за умови зловживань з боку пенсіонера, які призвели до завищення суми пенсійних виплат.

Тобто нормами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат. У першому випадку, коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії, з іншого боку, коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Наявність таких дій з боку позивача, а також надання позивачем документів, які містили у собі явно неправильні відомості, були підроблені або будь-яким іншим чином сфальсифіковані (а тому містять у собі недостовірні дані), що давало б підстави вважати, що позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду України дійсно умисно вчинені дії, які становлять собою зловживання з його боку, відповідачем не доведено.

Згідно із ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Сума переплати пенсії за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 683,33 грн. позивачем не обґрунтована. Надані суду матеріали не містять розрахунку вказаної переплати, що була надміру виплачена, а також отримана відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не доведено наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

З врахуванням викладеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що переплата пенсії не пов'язана зі зловживанням з боку пенсіонера, переплата пенсії сталась внаслідок допущення рахункової помилки, яка відбулася при масовому перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 76-82, 89, 247, 258, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 40375920, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 70.

Відповідач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1.

Суддя Л.І. Кізюн