Постанова № 75130071, 04.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/840/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Гончар Н.І., Ювшина В.І.

секретар Анкудінов О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», третя особа: Кам’янська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання договору недійсним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

28 грудня 2017 року СТОВ «Зоря» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Олімп», третя особа: Кам’янська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання договору недійсним.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 18 вересня 2007 року між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_4 строком на 10 років передала платно в оренду належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7121882500:02:000:0380 площею 1,9225 га в адміністративних межах Косаківської сільської ради Кам’янського р-ну, Черкаської обл. В подальшому, вказаний договір пройшов державну реєстрацію 15 січня 2008 року, а тому на думку позивача, строк дії договору мав обчислюватися з дати проведення його державної реєстрації і закінчитися 15 січня 2018 року.

ОСОБА_4 померла і ОСОБА_3 успадкувала спірну земельну ділянку як спадкоємець.

15 грудня 2017 року СТОВ «Зоря» стало відомо, що ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп» уклали договір оренди спірної земельної ділянки.

Так як позивач вважав, що останній договір укладений в період незавершеної дії попереднього договору, просив суд визнати договір оренди землі, укладений між відповідачами недійсним.

Рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог СТОВ «Зоря» відмовлено.

В апеляційній скарзі СТОВ «Зоря» просить скасувати рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, СТОВ «Зоря» вказало, що строк дії договору настає з моменту його державної реєстрації. Таким чином, право оренди позивача на земельну ділянку діяло до 15 січня 2018 року. Крім того, 22 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» було укладено новий договір оренди землі № б/н, тому укладення 26 вересня 2016 року договору між ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп» порушує права СТОВ «Зоря», які підлягають захисту в судовому порядку.

Вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог норм матеріального права не застосовано ч. 4 ст. 640 ЦК України до виниклих правовідносин, яка визначає момент укладення договору, а тому висновки суду щодо моменту укладення договору та початок строку дії договору не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ТОВ «Олімп» - ОСОБА_5 останній вказав, що рішення районного суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними, тому просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу СТОВ «Зоря» без задоволення.

У відзиві вказано, що СТОВ «Зоря» не дотрималося вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» в частині поновлення договору оренди, оскільки позивач у встановленому договором та законом порядку не здійснив усіх юридично значимих дій, необхідних для застосування процедури поновлення договору орендної ділянки.

Крім того, позивач не продовжувався користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі, а тому в суду не було жодних правових підстав задовольняти позовну заяву позивача, а тому рішення суду про відмову в задоволенні позову СТОВ «Зоря» є законним та обгрунтованим.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши наявні виділені матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 вересня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Зоря» укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9225 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:0380, що розташована в адміністративно-територіальних межах Косарської сільської ради Кам’янського р-ну Черкаської обл. строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстрований Кам’янським відділом ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 15 січня 2008 року за № 04087800049.

Відповідно до п. 40 вказаного договору оренди землі б/н від 18 вересня 2007 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,9225 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:0380 прийняла у власність (спадщину) ОСОБА_3 та стала про наступником прав та обов’язків ОСОБА_4 за зазначеним вище договором, що укладений із СТОВ «Зоря».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до вимог ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначено вище, договір оренди землі № б/н від 18 вересня 2007 року пройшов державну реєстрацію 15 січня 2008 року, був укладений на 10 років, тому строк його дії закінчувався 15 січня 2018 року, а відтак, земельна ділянка товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9225 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:0380, що розташована в адміністративно-територіальних межах Косарської сільської ради Кам’янського р-ну Черкаської обл. перебувала на законних підставах у СТОВ «Зоря» до вказаної дати.

Крім того, в суді апеляційної інстанції, представником особи, що подає апеляційну скаргу був наданий договір оренди землі № б/н від 22 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» строком на 10 років з метою продовження строку дії договору оренди землі та визначення правонаступника. Також, до вказаного договору було долучено належним чином завірений гарантійний лист ОСОБА_3 від 22 вересня 2016 року, в якому остання гарантувала СТОВ «Зоря» той факт, що вищевказана земельна ділянка не передана в оренду іншому орендарю.

Звертаючись до суду з позовом та апеляційною скаргою, СТОВ «Зоря» в обгрунтування їхніх доводів вказало, що всупереч вищевстановленим обставинам, ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп» 26 вересня 2016 року уклали новий договір оренди цієї ж самої земельної ділянки № б/н та провели реєстрацію похідного речового права (права оренди земельної ділянки), про що Державними реєстраторами Кам’янської державної адміністрації здійснено запис про реєстрацію іншого речового права за № 16748247 від 03 жовтня 2016 року і на підставі чого, СТОВ «Зоря» 15 грудня 2017 року було відмовлено в проведенні державної реєстрації договору № б/н від 22 вересня 2016 року, який укладений між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря».

Вважаючи свої права порушеними, СТОВ «Зоря» просило суд забезпечити їх захист шляхом визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 26 вересня 2016 року укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп», зареєстрований 03 жовтня 2016 року відділом державної реєстрації Кам’янської районної державної адміністрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 1674824 та скасувати вказаний запис про державну реєстрацію іншого речового права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що на час звернення до суду СТОВ «Зоря» не мало договірних відносин з ОСОБА_3 стосовно оренди спірної земельної ділянки та вважав, що договір від 18 вересня 2007 року є припиненим.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком районного суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норм чинного законодавства та без належного встановлення та дослідження всіх обставин справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ч. 5 ст. 203 ЦК України визначає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов’язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Виходячи з приписів зазначених норм ЗУ «Про оренду землі» в оренду може бути передана земельна ділянка, яка повернута попереднім орендарем орендодавцю при умові відсутності прав на користування вказаною земельною ділянкою третьої особи.

Судом першої інстанції не було звернуто належної уваги на те, що в період дії договору ОСОБА_4 та СТОВ «Зоря», 03 жовтня 2016 року була проведена державна реєстрація права користування земельною ділянкою (договору оренди земельної ділянки б/н від 26 вересня 2016 року з ТОВ «Олімп»), об’єктом оренди за яким виступала та ж сама земельна ділянка площею 1,9225 га, кадастровий № 7121882500:02:000:0380, що одночасно перебувала в користуванні СТОВ «Зоря», що фактично порушило права оренди останнього щодо даної земельної ділянки.

Виходячи зі змісту положень ст. 6 ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі є укладеним є укладеним з моменту його державної реєстрації, земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди, тому, враховуючи особливості укладення договору оренди землі, процес укладення якого завершується проведенням його державної реєстрації, недодержання вимог законодавства під час проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є недодержанням вимог законодавства під час укладення самого договору.

З вищевикладеного вбачається, що договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп», державна реєстрація іншого речового права якого була проведена в період дії іншого договору оренди (ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря») щодо однієї й тієї ж земельної ділянки з іншим землекористувачем, не може вважатися дійсним, оскільки він був укладений з порушення вимог ст.ст. 13, 24, 25, 27 ЗУ «Про оренду землі», що в свою чергу відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в порушення вимог законодавства, державним реєстратором Кам’янської районної державної адміністрації при реєстрації спірного договору оренди, укладеного між ОСОБА_3К та ТОВ «Олімп», що зареєстроване від 03 жовтня 2016 року не перевірено чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано чи ні, внаслідок чого здійснено повторну реєстрацію похідного права (договору оренди) цієї ж земельної ділянки, про що у Державному реєстрі вчинено запис № 16748247.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Таким чином, матеріали справи та встановлені обставини дають підстави суду вважати, що укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп» № б/н від 26 вересня 2016 року договір дійсно порушує права позивача щодо оренди земельна ділянка товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9225 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:0380, що розташована в адміністративно-територіальних межах Косарської сільської ради Кам’янського р-ну Черкаської обл., а тому підлягає визнанню недійсним у відповідності до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України та відповідно скасування запису про державну реєстрацію спірного договору.

Крім того, у відповідності ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення № 1346 від 28 грудня 2017 року (а.с. 1) та платіжного доручення № 321 від 17 квітня 2018 року СТОВ «Зоря» сплатило за подачу позовної заяви 1 600 грн. та за подачу апеляційної скарги 2 643 грн., а разом 4 243 грн. судових витрат за розгляд справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат вважає, що вони підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Олімп» по 2 121 грн. 50 коп. з кожного на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» задовольнити.

Рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», третя особа: Кам’янська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання договору недійсним скасувати.

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 26 вересня 2016 року укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп», зареєстрований 03 жовтня 2016 року відділом державної реєстрації Кам’янської районної державної адміністрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 16748247, за яким об’єктом оренди виступає земельна ділянка площею 1,9225 га. ріллі, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 7121882500:02:000:0380, що знаходиться на території Косарської сільської ради Кам’янського району Черкаської області і належить на праві власності ОСОБА_3.

Скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права № 16748247 від 03 жовтня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» судові витрати в розмірі 4 243 грн. по 2 121 грн. 50 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2018 року.