Вирок № 75128685, 05.07.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 461/4845/17

Провадження №1-кп/638/705/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря: Панікарук В.В.,

прокурора Проця С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Панфьорова Ф.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова матеріали кримінального провадження №12017140000000571 від 11.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки хутора Первомайський Урюкинського району Волгоградської області Російської Федерації, українки, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з корисливих мотивів та наживи вчинила утримання місця розпусти в приміщенні нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою: АДРЕСА_2.

Так, ОСОБА_5 з метою вчинення кримінальних правопорушень, а саме організація надання платних сексуальних послуг особами жіночої статі 01.01.2016 року підшукав та в подальшому орендував приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у якому створив та утримував розважальний заклад - нічний клуб «ІНФОРМАЦІЯ_5».

В подальшому для належної організації діяльності зазначеного закладу, з метою здійснення вищеописаного злочинного умислу, діючи разом з іншими невстановленими досудовим слідством особами, підшукав та погодив працевлаштування осіб жіночої статі, які надали свою згоду на надання платних послуг інтимного характеру клієнтам клубу, а також інших працівників: барменів, офіціантів, масажисток, поварів, танцівниць стриптизу і інших осіб, які мали забезпечувати надання супутніх послуг, пов'язаних із відпочинком та дозвіллям у нічному клубі.

Так, ОСОБА_5 реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на створення та утримання місця розпусти, у січні 2016 року працевлаштував ОСОБА_1 на посаду адміністратора клубу, в функції якої входило контроль за діяльністю осіб жіночої статі, які надавали в приміщенні клубу сексуальні послуги, надавала можливість клієнту клубу обрати особу жіночої статі, яка в подальшому надавала платні інтимні послуги в клубі, а також підтримання стану придатності для надання можливості займатися розпусними діями.

За таких обставин ОСОБА_1 за попередньою змовою зі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням особами забезпечувала утримання місця розпусти, а також звідництво для розпусти з метою наживи за наступних обставин.

Так, 16.10.2016 приблизно о 22 год. 55 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_5», що по АДРЕСА_2, запропонувала ОСОБА_6 скористатись послугами сексуального характеру осіб жіночої статі, які працюють у клубі, на що останній погодився. Після цього, ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_6 пройти з нею в іншу кімнату, де він зможе вибрати особу жіночої статі, яка надасть йому інтимні послуги. Обравши особу жіночої статті, ОСОБА_1 провела ОСОБА_6 до приміщення каси, де він оплатив ОСОБА_4 кошти в сумі 1500 грн. за надання інтимних послуг, а остання будучи обізнаною з порядком та ціною надання сексуальних послуг у вищевказаному нічному клубі, отримала їх, при цьому видала особі жіночої статі презервативи та ключ від кімнати клубу, в якій в подальшому особа жіночої статі надала ОСОБА_6 сексуальні послуги.

Крім того, 28.10.2016р. приблизно о 22 год. 55 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_5», що по АДРЕСА_2, запропонувала ОСОБА_6 скористатись послугами сексуального характеру осіб жіночої статі, які працюють у клубі, на що останній погодився. Після цього, ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_6 пройти з нею в іншу кімнату, де він зможе вибрати особу жіночої статі, яка надасть йому інтимні послуги. Обравши особу жіночої статі, ОСОБА_1 провела ОСОБА_6 до приміщення каси, де він оплатив ОСОБА_4 кошти в сумі 1500 грн. за надання інтимних послуг, а остання будучи обізнаною з порядком та ціною надання сексуальних послуг у вищевказаному нічному клубі, отримала їх, при цьому видала особі жіночої статі презервативи та ключ від кімнати клубу, в якій в подальшому особа жіночої статі надала ОСОБА_6 сексуальні послуги.

Крім того, 29.10.2016р. приблизно о 00 год. 19 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_5», що по АДРЕСА_2, запропонувала ОСОБА_6 скористатись послугами сексуального характеру осіб жіночої статті, які працюють у клубі, на що останній погодився. Після цього, ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_6 пройти з нею в іншу кімнату, де він зможе вибрати особу жіночої статі, яка надасть йому інтимні послуги. Обравши особу жіночої статі, ОСОБА_1 провела ОСОБА_6 до приміщення каси, де він оплатив ОСОБА_4 кошти в сумі 1500 грн. за надання інтимних послуг, а остання будучи обізнаною з порядком та ціною надання сексуальних послуг у вищевказаному нічному клубі, отримала їх, при цьому видала повії презервативи та ключ від кімнати клубу, в якій в подальшому особа жіночої статті надала ОСОБА_6 сексуальні послуги.

29.10.2016 діяльність місця розпусти була припинена працівниками правоохоронних органів та під час проведеного обшуку у нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено грошові кошти, серед яких були грошові кошти в сумі 2600 грн., які напередодні, а саме 28.10.2016р. були ідентифіковані в приміщенні управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ Національної поліції України та видані особі для проведення негласних слідчих розшуковик дій, згідно постанови прокурора групи прокурорів від 12.10.2016р., візитні картки та буклети, на яких зображено оголену жінку з візуальною пропозицією скористатися послугами інтимного характеру та контактними даними, мобільні термінали із сім картками, за допомогою котрих здійснювався зв'язок із клієнтами та особа жіночої статі, засоби контрацепції, чорнові записи, використані презервативи.

12 липня 2017 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Гриців Назаром Михайловичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017140000000571 від 11.07.2017 року та ОСОБА_1, з участю захисника Чумакова Олександра Анатолійовича на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні; співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті вчиненого ОСОБА_5, ОСОБА_4 та у співучасті з ними кримінального правопорушення, передбаченого статтею 302 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїла утримання місця розпусти, а також звідництво для розпусти, з метою наживи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому її дії суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України - за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Крім того, в судовому засіданні захисником обвинуваченої подано до суду клопотання про застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника про застосування Закону України «про амністію у 2016 році».

Прокурор вважав за можливе застосувати до обвинуваченої Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Згідно з ч.2 ст.86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно.

Пунктом є) статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 року, встановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Обвинувачена ОСОБА_1 має матір ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» досягла 70-річного віку та не має інших працездатних дітей, що підтверджується копією паспорта громадянина Російської Федерації НОМЕР_1 від 15.11.2001 року з перекладом, засвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.07.1962 року з перекладом, засвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00020323884 від 09.06.2018 року.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», має матір, яка досягла 70-річного віку та не має інших працездатних дітей, а також зважаючи на відсутність обмежень, передбачених ч.4 ст.86 КК України, ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо застосування відносно обвинуваченої амністії, тому є підстави для звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п.є) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Амністія до неї не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Наслідки застосування амністії обвинуваченій ОСОБА_1 роз'яснено.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду від 12 липня 2017 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Гриців Назаром Михайловичем та обвинуваченою ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12 липня 2017 року покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку - 1 (один) рік не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі пункту є) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, призначеного за цим вироком, у зв'язку з амністією.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Головуючий суддя: Д.В. Цвірюк