Рішення № 75128079, 03.07.2018, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/735/18

Номер провадження 2/555/299/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2018 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

при секретарі Кухарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" в особі Костопільського лісгоспу Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" до ОСОБА_1 про стягнення 13295,08грн. шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу незаконною порубкою лісу,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», в особі «Костопільського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» до ОСОБА_1 про стягнення 13295,08 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісу.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 24.02.2018 року працівниками лісової охорони Костопільського лісгоспу у кварталі 27 виділі 10 Грушівського лісництва Костопільського лісгоспу, було виявлено незаконну, тобто без наявності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на використання лісових ресурсів (вирубки лісу), в порушення вимог ст. ст. 69,70 Лісового кодексу України самовільну рубкою деревини. В той же день працівниками лісової охорони Костопільського лісгоспу встановлено, вказану незаконну рубку здійснив ОСОБА_1, який в цьому зізнався.

Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, прокурор з метою захисту інтересів держави просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Костопільського лісгоспу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу шляхом самовільної рубки лісу в розмірі 13295,08 грн., а також стягнути на користь Костопільського лісгоспу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» суму сплаченого судового збору за подання вказаної позовної заяви у розмірі 1762,00 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився. Від представника позивача прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_2 на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Представник Костопільського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в справі судові повідомлення, причину неявки, суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, 24.02.2018 року працівниками лісової охорони Костопільського лісгоспу у кварталі 27 виділі 10 Грушівського лісництва Костопільського лісгоспу, було виявлено незаконну, тобто без наявності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на використання лісових ресурсів (вирубки лісу), в порушення вимог ст. ст. 69. 70 Лісового кодексу України самовільну рубку деревини. В той же день працівниками лісової охорони Костопільського лісгоспу встановлено, вказану незаконну рубку здійснив ОСОБА_1, який в цьому зізнався.

24.02.2018 року інженером з охорони та захисту лісу Костопільського лісгоспу ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №8, з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.02.2018 року займався самовільною рубкою деревини, що є порушенням ст.65 КУпАП.

28.02.2018 року інженером з охорони та захисту лісу Костопільського лісгоспу ОСОБА_3 винесено постанову № 8 про накладення адміністративного стягнення, якою встановлено факт незаконної рубки ОСОБА_1, а саме двох дерев породи «сосна» діаметрами пнів 36 та 38 у кварталі 27 виділі 10 Грушівського лісництва Костопільського лісгоспу в результаті чого заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 13295,08 грн.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено штраф у розмірі 85,00 грн. Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на 13.04.2018 року ОСОБА_1 штраф не сплатив та спричинену шкоду не відшкодував.

Згідно розрахунку відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» з урахуванням індексу інфляції споживчих цін на 2017 рік зробленого в Костопільському лісгоспі, встановлено, що незаконною рубкою 2 дерев породи «сосна» діаметрами пнів 36 та 38см. заподіяно шкоду у розмірі 13295,08 грн.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статті 1,3 Лісового Кодексу України встановлюють, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно природоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 105 Лісового кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особи, які нанесли шкоду навколишньому природному середовищу порушенням природоохоронного законодавства, несуть цивільну відповідальність і зобов’язані в повному обсязі відшкодувати нанесену ними шкоду.

Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідно до закону (ч. 4 ст.19, ст.24 ЛК України).

У відповідності до положень ст. 69 Лісового кодексу України - спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Крім того, згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно до поданого розрахунку, розмір збитків, завданих внаслідок порушення лісового законодавства, становить 13295,08 грн.

За змістом абз. 1 п.2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини в заподіянні шкоди. Заперечень щодо розміру нарахованої шкоди відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладені обставини їх сукупність, що заподіяна ОСОБА_1 шкода, яка сталася внаслідок протиправних дій, за наявності його вини, що встановлено постановою про накладення адміністративного стягнення, є підставою для задоволення позову.

Згідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати в розмірі 1762 грн. Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 81, 141, 247, 258, 265, 280ЦПК України, ст.1166ЦК України, ст.ст. 69, 105, 107 Лісового кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" в особі Костопільського лісгоспу Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" до ОСОБА_1 про стягнення 13295,08грн. шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу незаконною порубкою лісу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по вул. хутор Правий, буд.50 в с.Поліське Березнівського району, Рівненської області на користь Костопільського лісгоспу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» (код СДРПОУ 38957772, р/р 26004054708821 у ПАТ КБ «Приватбанк» (СДРПОУ 14360570, код банку 333391) шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу шляхом самовільної рубки лісу в розмірі - 13295 (тринадцять тисяч двісті дев’яносто п’ять) грн.08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по вул. хутор Правий, буд.50 в с.Поліське Березнівського району, Рівненської області на користь Костопільського лісгоспу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» (код СДРПОУ 38957772, р/р 26004054708821 у ПАТ КБ «Приватбанк» (СДРПОУ 14360570, код банку 333391) судовий збір у розмірі - 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляцiйного суду Рівненської області через Березнівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_4