Вирок № 75125977, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/3/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Черних О. М.Номер провадження 11-кп/788/459/18 Суддя-доповідач - Олійник Категорія - 39

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Філонової Ю. О., Рунова В. Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.,

прокурора - Паливоди Л.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника - Казьміренко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Сумської області на вирок Сумського районного Сумської області, від 29 січня 2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Олександрівка, Сумського р - ну, Сумської обл., зареєстрований по АДРЕСА_1., фактично проживає по АДРЕСА_2., раніше судимий:

1) 6 жовтня 2017 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн., який сплатив 17 жовтня 2017 року

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 310 ч. 1; ст. 309 ч. 2 КК України, з призначенням покарання: за ст. 310 ч. 1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ст. 309 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавленні волі на строк 2 роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку.

На підставі ст. 76 КК України, ОСОБА_3 зобовязано періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 обвинувачений у вчиненні таких кримінальних правопорушень.

У травні 2017 року, точної дати встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 у полі поблизу с. Олександрівка Сумського району Сумської області посіяв насіння рослини коноплі з метою її вирощування, у результаті чого виросло 22 рослини.

У липні 2017 року, точної дати встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 у полі поблизу с. Олександрівка Сумського району Сумської області зірвав верхів'я кущів рослин роду коноплі, переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_2, де на горищі будинку поклав рослини коноплі сушитися.

У подальшому, ОСОБА_3 висушену ним рослину коноплі перетер руками до подрібненого стану, частину незаконно виготовленого наркотичного засобу вжив, шляхом паління, а іншу - помістив до паперових згортків та почав незаконно зберігати у сараї зазначеного домоволодіння з метою власного вживання, без мети збуту.

10 липня 2017 року у ході огляду домоволодіння АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: шість пакунків з речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабіс», масою в перерахунку на висушену речовину 6,466 г; пристрій для паління наркотичних засобів, виготовлений з пластикової пляшки, на внутрішній поверхні верхньої частини якого виявлено нашарування речовини, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - «екстрактом канабісу», масою в перерахунку на суху речовину 0,996 г.

10 липня 2017 року у ході огляду місця події на полі поблизу с. Олександрівка Сумського району Сумської області було виявлено та вилучено 22 рослини які є рослинами роду коноплі, яка віднесена до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей, які містять психоактивну речовину тетрагідроканабінол.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга від першого заступника прокурора Сумської області в якій він, не оспорюючи висновки суду щодо встановлених судом фактичних обставин справи, доведеності вини ОСОБА_3 та кваліфікації його дій, ставить питання про скасування вироку суду в частині призначення судом покарання ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність.

Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання не визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, оскільки ОСОБА_3 6 жовтня 2017 року був засуджений Сумським районним судом Сумської області за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн.

У зв'язку з цим прокурор просить вирок суду скасувати у частині призначення покарання ОСОБА_3 у та ухвали у цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, з урахуванням вимог ст. 70 ч. 4 КК України, врахувавши призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу за вироком Сумського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року. При цьому прокурор просить визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу, яке вважати виконаним, та позбавлення волі на строк 2 роки від відбування якого ОСОБА_3 звільнити з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку.

Заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданої апеляційної скарги, думку прокурора Паливоди Л.В., захисника Казьміренко Л.О. та пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

На думку колегії суддів, суд вірно встановивши фактичні обставини події кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненому і вірно кваліфікував його дії за ст. ст. 310 ч. 1; 309 ч. 2 КК України.

Вказані висновки суду ніким з учасників судового провадження не оспорюються, у тому числі і прокурором у його апеляційній скарзі.

Виходячи з того, що в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється вирок суду в частині виду та міри призначеного ОСОБА_3 покарання, як за ст. ст. 310 ч. 1; 309 ч. 2 КК України, так і за їх сукупністю, а також рішення суду про звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі іспитового строку, на підставі ст. 75 КК України, то у колегії суддів, у відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, відсутні підстави підстав для перевірки вказаних висновків суду в апеляційному порядку.

У той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, оскільки суд не врахував наявність відносно ОСОБА_3 покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року.

Суд, визнавши ОСОБА_3 винним за ст. ст. 310 ч. 1; 309 ч. 2 КК України та, призначивши йому покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення та за їх сукупністю, не взяв до уваги, що вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_3 скоїв до ухвалення відносно нього 6 жовтня 2017 року вироку Сумського районного суду Сумської області за яким ОСОБА_3 був засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн.

За вказаних обставин суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, мав остаточно визначити йому до відбуття покарання і на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, відповідно до якої, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме ст. 70 ч. 4 КК України, що у відповідності з ст. ст. 409; 413 КПК України, є підставою для скасування вироку суду в частині призначення ОСОБА_3 покарання.

Скасовуючи вирок суду за наведених підстав, колегія суддів, відповідно до ст. 420 КПК України, вважає необхідним ухвалити новий вирок відносно ОСОБА_3 в частині призначення ОСОБА_3 покарання, а саме за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України.

При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що ухваленням колегією суддів нового вироку за наведених обставин не погіршується становище ОСОБА_3, як обвинуваченого, та не порушується його право на захист.

Не піддаючи сумніву законності рішення суду про призначення ОСОБА_3 покарання за ст. ст. 309 ч. 2; 310 ч. 1 КК України та за їх сукупністю, з урахуванням вимог ст. 70 ч. 1 КК України, колегія суддів, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 309 ч. 2; 310 ч. 1 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, за яке він засуджений за вироком Сумського районного Сумської області, від 29 січня 2018 року, особу ОСОБА_3 та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Колегія суддів вважає, що остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів необхідно визначити йому шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме, шляхом поглинення покаранням у виді позбавлення волі покарання у виді штрафу призначеного ОСОБА_3 за вироком Сумського районного Сумської області, від 29 січня 2018 року, що буде сприяти виправленню ОСОБА_3 та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 409; 413; 418; 420 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області, задовольнити частково.

Вирок Сумського районного Сумської області, від 29 січня 2018 року, відносно ОСОБА_3, скасувати в частині призначення покарання за сукупністю злочинів.

Вважати ОСОБА_3 засудженим з призначенням покарання за ст. 310 ч. 1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік та за ст. 309 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати визначеним покарання у виді позбавленні волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням у виді позбавлення волі на строк 2 роки покарання у виді штрафу на суму 850 грн. за вироком Сумського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року, остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. ст. 75; 76 КК України, вважати ОСОБА_3 звільненим від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з випробуванням протягом 2 років іспитового строку та з покладенням на нього обов'язків - періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В іншій частині вирок Сумського районного Сумської області, від 29 січня 2018 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

Олійник В. Б. Філонова Ю. О. Рунов В. Ю.