Постанова № 75125899, 05.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №575/449/18 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Савєльєва А. І.Номер провадження 33/788/311/18 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 204-1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову судді Великописарівського районного суду Сумської області від 11 червня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 17.04.2018 року о 18.00 год. на напрямку н.п. Лугівка (Україна) - н.п. Сподарюшено (РФ) в районі іпз № 108 на відстані до 2000 м від лінії Державного кордону виявлено громадянина України ОСОБА_3, який на автомобілі марки Нива Шевроле, д.н.НОМЕР_1, намагався здійснити незаконний перетин державного кордону України поза встановленим пунктом пропуску у групі осіб, при цьому намагався перемістити товари народного споживання, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5, вважаючи, що судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що в ході розгляду справи судом не було добуто належних та допустимих доказів, які б достовірно свідчили про наміри ОСОБА_3 здійснити спробу перетинання державного кордону з метою переміщення товарів народного споживання, не доведено наявність прямого умислу ОСОБА_3 на вчинення цих дій, оскільки вимог закону компетентною особою відділу прикордонної служби «Велика Писарівка» ОСОБА_6, при оформленні адміністративних матеріалів, дотримано не було, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначене місце, час та суть вчиненого адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції ч.2 ст.204-1 КУпАП, і в судовому засіданні компетентна особа пояснити це не змогла;

- у протоколі про адміністративне правопорушення не вказане точне місце вчинення правопорушення, лише зазначено, що на напрямку н.п. Лугівка (Україна) - н.п. Сподарющево (РФ) в районі іпз №108 на відстані 2000 м від лінії Державного кордону виявлено громадянина України ОСОБА_3; інші обставини, які вказували б на умисел ОСОБА_3 вчинити дане правопорушення, матеріали справи не містять;

- в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про спробу перетину державного кордону у групі осіб, але відсутні прізвища осіб, які були разом з ОСОБА_3, не відібрані його пояснення щодо суті правопорушення, а в разі відмови від надання пояснень не складено відповідний акт;

- у протоколах не зазначені адреси свідків;

- у протоколі зазначене місце складання ВПС В.Писарівка, але відсутні дані про причини, які перешкоджали його складанню за місцем затримання;

- згідно протоколу про адмінзатримання, ОСОБА_3 затримано близько 18.00 год., однак згідно показів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 їх затримано близько 15.00 год. на напрямку Лугівка-Сподарюшено, а згідно протоколу адмінзатримання, він звільнений о 21 год.;

- перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше, підстави такого утримання в судовому засіданні компетентна особа пояснити не змогла;

- згідно протоколів про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_7 затримано прикордонним нарядом від ВПС В.Писарівка, однак фактично затримували працівники розвідки ДПСУ ОРВ Краснопілля в складі 4-х осіб, а військовослужбовця ВПС ОСОБА_6 не було, що підтверджується рапортами, доданими до матеріалів справи, і в протоколі працівники розвідки ДПСУ ОРВ Краснопілля в складі 4-х осіб не зазначені;

- у протоколах зазначено, що ОСОБА_3 роз'яснено ст.63 Конституції України, проте він заперечує таке роз'яснення. Зазначені в протоколі свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 на ВПС взагалі не бачили, на місці затримання не були, а протокол підписали на прохання прикордонника на наступний день, тобто 18.04.2018 року також без ОСОБА_3;

- в порушення ст.263 КУпАП свідки (поняті) були відсутні при затриманні та в подальшому при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а були запрошені на ВПС «Велика Писарівка» тільки о 21 год. 17.04.2018 року та в першій половині 18.04.2018 року і тільки для підписання протоколів, тобто після всіх подій;

- у протоколі про адмінправопорушення засвідчувальні підписи свідків про відмову ОСОБА_3 від підписання означених протоколів, та роз'яснення їм прав та обов'язків, роз'яснення права викладення мотивів відмови в підписанні протоколів, - спростовують факт такого роз'яснення та ознайомлення з показаннями даних свідків в судовому засіданні, що є порушення ч.3 ст.256 КУпАП;

- у протоколі затримання зазначено про те, що особистий огляд не проводився та особисті речі не вилучались, проте вилучались автомобіль та телефони, чим ОСОБА_3 був позбавлений можливості реалізувати своє право зателефонувати адвокату/батьку для залучення захисника, що є порушенням права на захист в силу ст.261 КУпАП;

- схема повинна складатися на місці, поняті, які її підписали були відсутні на місці події;

- згідно протоколу про адміністративне правопорушення «примірник протоколу отриманий», проте відсутній підпис про його отримання та ознайомлення, а свідки про отримання чи відмову в його отриманні не підтвердили, оскільки ОСОБА_3 не бачили;

- схему склали на ВПС, не на місці затримання та без понятих, про що в судовому засіданні підтвердила уповноважена особа;

- згідно схеми місця затримання не зазначений маршрут руху порушника (обов'язкові умовні позначки);

- на фототаблицях представлені звичайні фотографії з польовими дорогами «прив'язані» до інформаційних покажчиків державного кордону без фото-, відео- фіксації на них автомобіля, а тому є недопустимими доказами, оскільки експертизи з цього приводу не проводилися, протокол огляду місця події з виїздом СОГ райвідділу поліції, не складався;

- свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що були відсутніми на місці затримання, а наступного дня 18.04.2018 року після затримання, на прохання прикордонника, з'явилися для підписання протоколів. Зі змістом протоколів та документів складених 17.04.2018 року та 18.04.2018 року не ознайомлювалися, і ОСОБА_3 ні в день затримання, ні наступного дня, взагалі не бачили;

- свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були очевидцями місця та часу затримання, зокрема, затримання відбулося о 15.00 год. в с. Луговці, що за два кілометри від державного кордону;

- суддя безпідставно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, не мотивувавши в чому вони не узгоджуються та чим вони прямо суперечать дослідженим в ході судового розгляду справи доказам.

Таким чином, захисник вважає, що пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_7 та свідків щодо обставин подій матеріалами справи не спростовано, а протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2018 року, схема, рапорти, пояснення свідка, є неналежними й недопустимими доказами та не можуть бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали свою апеляційну скаргу, просили постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП суд повинен був дати оцінку доказам по справі.

Разом з тим, суддя не дотримався зазначених вимог закону, не дав належної оцінки доказам по справі і дійшов до необґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, поклавши в основу прийнятого рішення такі докази, як протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, схему місця затримання, фототаблицю огляду місця події, рапорти прикордонників ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, показання свідка ОСОБА_6, не врахувавши ряд порушень, з якими ці докази збиралися і які не доводять вину ОСОБА_3

Так, ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів групою осіб.

Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю у особи умислу на вчинення протиправних дій.

Крім того, КУпАП визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення і рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.

В них, зокрема, мають бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, та складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи, а саме: місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2018 року, 17.04.2018 року о 18.00 год. на напрямку Лугівка (Україна) - Сподарюшено (РФ) в районі № 108 на відстані до 2000 м від ДКУ виявлено гр. ОСОБА_3, який на автомобілі Нива Шевроле, д.н.НОМЕР_1, намагався здійснити незаконний перетин державного кордону України поза встановленим пунктом пропуску у групі осіб, при цьому намагався перемістити товари народного споживання.

Проте, якими саме діями правопорушника виразилась незаконна спроба вчинена групою осіб перетину державного кордону, і в чому конкретно вона виразилась, місце та час скоєння адміністративного правопорушення, як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так і при його розгляді в суді першої інстанції встановлено не було, і відповідно ні в протоколі, ні в постанові судді не зазначено.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст.204-1 КУпАП вказано про спробу перетину державного кордону у групі осіб, але відсутні прізвища осіб, які були разом з ОСОБА_3

У свою чергу, частиною 2 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи.

В порушення вимог зазначеного закону, в постанові суддею не зазначено опис обставин, відповідно до диспозиції ч.2 ст. 204-1 КУпАП, а лише формально вказано на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та інші документи.

В той же час, ОСОБА_3 в ході судових засідань в судах першої та апеляційної інстанцій, а також допитаний для з'ясування обставин справи в суді першої інстанції ОСОБА_7, кожен окремо пояснили, що дійсно за вказаного у протоколі місці були затримані прикордонним нарядом, однак перебували там з метою перевірити сінокіс ОСОБА_3

Будь-яких переконливих і достатніх доказів, які б спростовували покази ОСОБА_3 та ОСОБА_7 щодо обставин їх затримання та мети перебування в прикордонній смузі в матеріалах справи немає.

Той факт, що ОСОБА_3 був затриманий за 2000 метрів від державного кордону України при перевезенні автомобілем коробок з сиром сам по собі не свідчить про те, що він робив спробу перетнути державний кордон України.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка військовослужбовець ВПС «В.Писарівка» ОСОБА_6 пояснив, що 17.04.2018 року ОСОБА_3 було затримано разом з ОСОБА_7 за спробу незаконного перетину кордону України на околиці с. Лугівка, В.Писарівського району на напрямку с. Сподарюшено (РФ) на відстані близько 2000 м від лінії державного кодону України, про що складено протоколи про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення.

В той же час, вищевказаний свідок в ході судового розгляду, як свідчить зміст постанови судді, не зміг пояснити, в яких саме діях ОСОБА_3 і в чому саме конкретно виразилась незаконна спроба останнього перетнути держаний кордон.

Крім того, постановою судді Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2018 року, провадження щодо ОСОБА_7 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, за аналогічних обставин складення щодо нього протоколу, було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.83-88).

Також в якості підтвердження вини ОСОБА_3 суддя поклав в основу своєї постанови протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3, де зазначено час затримання 18.00 год., час звільнення - 21 година (а.с.2), але цей час не відповідає фактичним обставинам, встановленим в ході судового розгляду.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в категоричній формі стверджували, що були затримані прикордонниками близько 15.00 години.

Час та місце затримання ОСОБА_3 також підтвердили у своїх поясненнях в ході судового розгляду й свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вказуючи, що затримання відбулося саме о 15 годині в с. Луговці, що за два кілометри від державного кордону.

Разом з тим, суддя, визнаючи показання ОСОБА_3 та вказаних свідків суперечливими, не навів жодних міркувань в якій частині та яким доказам вони прямо суперечать.

Але такі покази правопорушника та свідків не спростовані жодним належним доказом, а тому слід вважати, що працівниками прикордонної служби було порушено строк трьохгодинного затримання, передбаченого ст.263 КУпАП, що взагалі залишилося поза увагою судді.

Не звернув уваги суддя місцевого суду й на допущені порушення вимог ст.261 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне затримання.

Зокрема, згідно ст.261 КУпАП про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому КМУ, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Однак, за змістом протоколу про адміністративне затримання від 17.04.2018 року про затримання ОСОБА_3 повідомлено адвоката та дружину, але жодних даних, які б давали підстави зробити висновок про дійсне повідомлення уповноваженою особою центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, матеріали справи не містять, що є порушення права особи на захист, на чому небезпідставно наголошує захисник у своїй апеляції.

При цьому, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у протоколі про адміністративне затримання фактично не зазначені поняті, які були присутніми під час складання відповідних протоколів, а зазначено лише їх прізвища та підписи, без дат народження, місця проживання тощо.

Натомість, в ході судового розгляду справи, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснювали, що 17.04.2018 року та 18.04.2018 року були запрошені в якості понятих для підписання протоколів та засвідчення відмови ОСОБА_3 у підписі цих документів, про що підписувалися не пам'ятали, а ОСОБА_3 взагалі не бачили. Пояснень по суті вчиненого правопорушення взагалі не надали.

Тобто мається ситуація, коли процесуальні документи - протоколи про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання, а також схема місця затримання, складені у відсутність понятих, а вони підписалися у документах вже після їх складення та ще у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що об'єктивно ставить під сумнів достовірність викладених у них даних, а тому посилання у постанові на них як на доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення є необґрунтованим.

Про ці обставини свідчить також те, що на схемі місця затримання ОСОБА_3 (а.с.3), яке знаходиться поблизу кордону, відсутні умовні позначення маршруту руху правопорушника, а також те, що дана схема була складена без участі понятих, про що в суді першої інстанції підтвердили самі ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Вказані обставини дають підстави вважати, що фактичні обставини на схемі можливої спроби перетину ОСОБА_3 державного кордону України, які відображені на схемі місця затримання, не є об'єктивними.

Також, фототаблиця огляду місцевості не може бути прийнята до уваги як належний доказ, так як у матеріалах справи відсутній сам протокол огляду місця події, що дає підстави вважати, що огляд місця можливого перетину ОСОБА_3 державного кордону України взагалі не здійснювався. На фото зафіксовано тільки сліди від протектору автомобіля Нива Швероле та сам транспортний засіб на ґрунтовій дорозі вздовж лінії державного кордону України, що веде з напрямку н.п. Лугівка.

З рапортів старших розвідників 2-го сектору ОРВ (з м.д. н.п. Краснопілля) ОРУ СхРУ ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (а.с.4-7) вбачається, що ними разом з військовослужбовцем впс «В.Писарівка» ОСОБА_6 був затриманий ОСОБА_3, але місця та часу спроби перетину державного кордону України ОСОБА_3 вони ніяким чином не фіксували.

При цьому, рапортами працівників прикордонної служби ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 підтверджується лише місце затримання автомобіля Нива Шеврове, що не заперечується самим ОСОБА_3, однак їх зміст не свідчить про спробу перетинання ОСОБА_3 в групі осіб державного кордону України, а тому посилання судді у постанові на них як на доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні даного правопорушення також є безпідставним.

Відповідно до Конституції України та рішень Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.

За таких обставини, оскільки в справі відсутні належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а також, що усі сумніви щодо доведеності вини особи в такому разі мають тлумачитись на її користь, приходжу до висновку, що постанова судді від 11.06.2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане і керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову судді Великописарівського районного суду Сумської області від 11 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіФілонова Ю. О.