Ухвала суду № 75124604, 04.07.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.07.2018 Справа № 554/130/18

У Х В А Л А

04 липня 2018 року

Октябрський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого – судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря - Різник А.В.,

прокурора - Гомлі А.С.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12017170000000345 з обвинувальним актом та відповідними додатками за обвинуваченням у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

02.05.2018 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло кримінальне провадження № 12018170000000001 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у березні 2017 року у м.Полтава він домовився з начальником управління інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адімінстрації ОСОБА_3 про одержаня від ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі еквівалентній 2000 доларам США, за вчинення дій з використанням службових повноважень спрямованих на прийняття рішення про надання ФОП ОСОБА_6 тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів на маршруті №122-13 Войниха-Терни.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити справи до судового розгляду, проти їх об’єднання не заперечував. Також просив залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави в попередньому розмірі, наводячи абстрактні ризики можливості порушення ним своїх процесальних обов’язків.

Інші учасники процесу не заперечували проти призначення справи до розгляду та об’єднання проваджень в одне.

Крім того, захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на особисте зобов’язання, мотивуючи необґрунтованістю обвинувачення, тривалістю досудового та судового розгляду та відсутністю ризиків ухилення обвинуваченого від суду. При цьому зазначив, що сума застави, визначена ОСОБА_3 є надмірною та заставодавці просять про її повернення, вказавши відповідні реквізити банківських рахунків.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав це клопотання, зазначивши, що за весь час досудового слідства та судового розгляд добросовісно виконував свої процесуальні зобов’язання.

Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Провадження підсудні Октябрському районному суду м. Полтави. На даній стадії процесу відсутні підстави для його закриття чи зупинення. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК. Провадження підлягають об’єднанню та розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України , під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу (заходи забезпечення кримінального провадження).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч.1 ст.182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Водночас, слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частини перша, друга статті 194 Кодексу).

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для застосування запобіжного заходу, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Суд зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_4, кий обвинувачється у вчиненні злочину спільно із обвинуваченим ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався та прокурор перед судом це питання не ставить.

Крім того, суд враховує, тривалий час досудового розслідування та судового розгляду справи, у зв’язку з оскарженям прокуратурою у вищих судових інстанціях процесуальних рішень суду, які за законом не підлягають оскарженню, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 має міцні соціальні зв’язки, зокрема одружений, утримує трьох малолітніх дітей, офіційно працює, відповідно до ст.89 КПК України не судимий.

Жодних доказів невиконання ним процесуальних рішень, впливу на учасників процесу, неявки до слідчого, прокурора чи суду, перешкоджання встановленню істини іншим чином, причетності до інших кримінальних правопорушень не наведено.

Водночас, не спростованими є відомості, що останній регулярно з’являвся до слідчого та суду за викликами, приймав участь у слідчо-процесуальних діях.

За таких обставин суду не доведено наявності усіх ризиків, визначених ст.177 КПК України, які можливо існували на початковому етапі досудового розслідування, а також того, що застава у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків.

Тому, з урахуванням основоположної засади верховенства права та похідних вимог розумності, добросовісності, справедливості, суд визначає заставу, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків та не буде завідомо непомірною для нього та інших осіб, які не притягуються до кримінальної відповідальності у даному провадженні, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2018 року 1762 грн.), що складає 105 720 грн., вже внесених його дружиною - заставодавцем ОСОБА_7

Інша частина застави, внесеної ОСОБА_7 та заставодавцем ОСОБА_8 підлягає поверненню останнім. З викладених мотивів, суд вважає недостатнім запропонований захисником запобіжний захід обвинуваченому у виді особистого зобов’язання.

Керуючись ст. ст.177-178, 182, 314-315, 334 КПК України, суд, –

п о с т а н о в и в :

Кримінальні провадження № 1-кп/554/350/2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України та № 1-кп/554/200/2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України – об’єднати в одне та присвоїти № 1-кп/554/200/2018.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України на 11 годину 22 серпня 2018 року, у відкритому судовому засіданні, викликавши у судове засідання прокурора, захисників, обвинувачених.

Клопотання захисника ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити розмір обраної обвинуваченому ОСОБА_3 в якості запобіжного заходу застави на 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2018 року 1762 грн.), що складає 105 720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять) грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_1 на р/р 29244825509100 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 частину застави в сумі 22 280 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят) грн., внесену за ОСОБА_3, згідно квитанції № 0.0.787527501.1, на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави №554/4800/17 від 16.06.2017 року.

Виконання ухвали в частині повернення застави в сумі 22 280 грн. заставодавцю ОСОБА_7 покласти на ТУ ДСА України в Полтавській області.

Повернути заставодавцю ОСОБА_8, ІПН НОМЕР_2 на р/р 26204045884516 в Полтавському обласному відділенні АТ Ощадбанку, код банку 331467, код ЗКПО НОМЕР_2 заставу в сумі 512 000 (п’ятсот дванадцять тисяч) грн., внесену за ОСОБА_3, згідно квитанції № 45884519 від 21.07.2017 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 17.07.2017 року №554/4800/17.

Виконання ухвали в частині повернення застави в сумі 512 000 грн. заставодавцю ОСОБА_8 покласти на Апеляційний суд Полтавської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Микитенко