Вирок № 75124510, 04.07.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/379/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Даценка В. М.

при секретарі - Ануфрієвій Н.М.,

з участю: прокурора - Каленчука Я.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, його захисника - Бондаренко С.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_7, його захисника - Бондаренко О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_4, його захисника - Чабаненка О.В.,

потерпілого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Лубни кримінальне провадження №12017170240001912 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Білошапки Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, освіта середня технічна, непрацюючого, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 21.02.2017 року Зінківським районним судом в Полтавській області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,

- 23.02.2017 року Гадяцьким районним судом в Полтавській області за ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Ялпужень Чимишлінського району Республіки Молдова, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с.Правожовтня Згурівського району Київської області, громадянина України, освіта середня-технічна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.12.2017 близько 04 год. ранку ОСОБА_1 разом із своїм рідним братом ОСОБА_7 та знайомим ОСОБА_4 рухалися по тротуару із ринкової площі м. Лубни в напрямку майдану Володимирського у м. Лубни. Пройшовши магазин «Камелот», що по проспекту Володимирському вони зупинилися неподалік входу в Центральний парк культури та відпочинку й пішохідного переходу через проспект Володимирський. В цей час останні помітили як неподалік від них переходив дорогу на іншу сторону раніше незнайомий їм ОСОБА_6. ОСОБА_6 пройшов магазин «Медок» та зайшов у двір між житловими будинками по проспекту Володимирському.

У свою чергу, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 направилися за ОСОБА_6 та наздогнали його. Попередньо домовившись спільно здійснити напад на раніше їм незнайомого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, ОСОБА_7 дістав паспорт громадянина України та представився працівником правоохоронного органу. В цей час ОСОБА_1 почав перевіряти вміст кишень верхнього одягу ОСОБА_6 з метою пошуку та вилучення майна потерпілого.

Після цього ОСОБА_1 попросив ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка. Коли потерпілий дістав телефон, ОСОБА_1 вихопив телефон з рук ОСОБА_6 та залишив собі. У свою чергу, ОСОБА_6 попросив повернути йому мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, нанесли ОСОБА_6 серію ударів руками та ногами в ділянки голови та тулуба в загальній кількості не менше дев'яти ударів, від яких останній намагався захиститися, закриваючись руками. Після цього, з метою подолання опору та заволодіння речами потерпілого, ОСОБА_1 наступив ногою на ліву руку ОСОБА_6, а ОСОБА_4 тримав праву руку ОСОБА_6, наступивши на неї коліном правої ноги.

Утримуючи в такому положенні потерпілого, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заволоділи наручним годинником «Avon» ОСОБА_6, а з безіменного пальця правої руки ОСОБА_6 ОСОБА_1 зняв золоту весільну обручку, після чого швидко зникли з місця вчинення злочину, а майном розпорядилися на власний розсуд.

У результаті розбійного нападу на ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4 заволоділи мобільним телефоном «Lenovo A6000» встановленою вартістю 1495 грн., наручним годинником «Avon» встановленою вартістю 166,67 грн. золотою весільною обручкою встановленою вартістю 2561,27 грн., спричинивши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 4222,94 грн.

У результаті розбійного нападу за вказаних вище обставин потерпілому ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у виді ЧМТ, струсу головного мозку, синців навколо правого та лівого ока, носу з садном на його поверхні, синця з садном лобу зліва, в правій завушній ділянці, в ділянці верхньої губи з забитою раною, синців правого стегна та саден правої кісті, які відповідно до висновку СМЕ № 410 від 25.12.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.187 КК України, а саме - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово змінював свої показання. В остаточних показаннях свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Визнав, що здійснив напад на ОСОБА_6 з метою заволодіти його майном, однак при цьому вказав, що напад вчинив самостійно, за відсутності попередньої змови на вчинення розбійного нападу з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які лише взяли участь в бійці з ОСОБА_6 і не знали про мету нападу. Вказав, що 22.12.2017 року вони з братом, ОСОБА_7, прибули в м.Лубни, щоб відпочити. Близько 21 год. до них приєдналися ОСОБА_9 та ОСОБА_4 і вони разом пішли в кафе «Шоколадка», де вживали алкогольні напої. Ще через деякий час вони вирушили в кафе «Бурбон», щоб там продовжити відпочивати. По дорозі в магазині «АТБ» придбали пиво, яке недопили і заховали неподалік кінотеатру «Київська Русь». В кафе «Бурбон» вони продовжили вживати алкогольні напої. Приблизно о 3 год. 30 хв. вони вчотирьох вийшли з кафе «Бурбон» вирушили в напрямку пл.Ярмаркової і біля кінотеатру «Київська Русь» дістали заховано пиво, яке почали допивати. В цей час ОСОБА_1 побачив, що зі сторони кафе «Бурбон» в їхньому напрямку рухався раніше невідомий ОСОБА_6, який за 50 м від них перейшов на інший бік дороги і зупинився. Через кілька секунд ОСОБА_1 також перейшов дорогу, підійшов до ОСОБА_6 і попросив зателефонувати. Чоловік, тримаючи телефон в руках, відповів, що дасть зателефонувати зі своїх рук, після чого ОСОБА_1 вихопив у ОСОБА_6 телефон. ОСОБА_6 намагався забрати телефон, однак ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_6, який в свою чергу також штовхнув ОСОБА_1, після чого ОСОБА_1 наніс удар кулаком правої руки в щелепу ОСОБА_6, від якої він впав і з його руки впав годинник, який ОСОБА_1 забрав собі. В цей час до них підійшли ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 Потім ОСОБА_6 встав і просив віддати телефон. В цей час ОСОБА_7 вирішив допомогти брату у вирішенні конфлікту та завдав кілька ударів кулаком ОСОБА_6, після цього ОСОБА_1 також наніс один удар ліктем правої руки ОСОБА_10, після яких потерпілий впав. Потім ОСОБА_1 сів на потерпілого і побачив на правій руці ОСОБА_6 золоте кільце, яке вирішив зняти. Відчувши, що він втомився від боротьби з ОСОБА_6, ОСОБА_1 покликав на допомогу ОСОБА_4, який підійшов до нього і почав утримувати ліву руку ОСОБА_6, в свою чергу ОСОБА_1 прижав коліном праву руку, з якої зняв кільце. Потім ОСОБА_1 підвівся і вони разом втекли з місця пригоди. Викрадений годинник ОСОБА_1 віддав своєму брату ОСОБА_7, телефон продав ОСОБА_11, а кільце вирішив віддати ОСОБА_4 для того, щоб він продав його в м.Києві.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово змінював свої показання. Згідно остаточних показань свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Визнав, що брав участь у нападі на ОСОБА_6, однак напад і заволодіння майном відбулося спонтанно, без попередньої домовленості між обвинуваченими. Суду надав показання, згідно яких ввечері 22.12.2017 року він, брат ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відпочивали в м.Лубни. Відвідували розважальні заклади, де вживали спиртні напої. Близько 4 год ранку 23.12.2017 року вони вчотирьох знаходилися на вулиці неподалік кінотеатру «Київська Русь», навпроти кіоску «Медок», де вживали пиво. В цей час побачили, що зі сторони кафе «Бурбон» в їх напрямку йшов потерпілий. Не доходячи до них, потерпілий перейшов дорогу. Через кілька секунд ОСОБА_1 пішов до потерпілого, який знаходився біля кіоску «Медок», а ще через деякий час до них вирушили ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Підійшовши, ОСОБА_7 побачив в руці ОСОБА_1 телефон і зрозумів, що телефон належить потерпілому, після цього ОСОБА_7 представився потерпілому працівником поліції, а ОСОБА_1 здійснив обшук ОСОБА_6 Потім між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розпочалася бійка, а ОСОБА_7 вирішив допомоги брату і вдарив кілька разів кулаком правої руки в голову ОСОБА_6, також один удар ліктем потерпілому наніс ОСОБА_1, від чого ОСОБА_6 знову впав. Лежачи, ОСОБА_6 почав хапати за руки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і в цей час кілька ударів ОСОБА_6 завдав ОСОБА_1. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забрали ОСОБА_1 від ОСОБА_6 Після цього вони залишили потерпілого та викликали ОСОБА_11 і попросили його відвезти їх додому. Дорогою ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_11 золоте кільце в завдаток за перевезення.

Згідно уточнених показань обвинуваченого ОСОБА_4, він свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що в ніч з 22.12.2017 року на 23.12.2017 року він, ОСОБА_9 та брати ОСОБА_1 відпочивали в м.Лубни, відвідували розважальні заклади, де вживали алкогольні напої. Близько 3 години ночі вони вийшли з кафе «Бурбон» та попрямували до Ринкової площі, недалеко від якої зупинилися випити пиво на парапеті. В цей момент побачили, що до них наближається раніше невідомий їм чоловік, ОСОБА_6, який за 20 м перейшов дорогу та зайшов за магазин «Медок». Після цього ОСОБА_1 пішов до чоловіка, а через короткий проміжок часу до них вирушили ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7. Підійшовши до ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_4 побачив, що у останнього в руці телефон. Оскільки до цього у ОСОБА_1 не було телефона при собі, ОСОБА_4 здогадався, що цей телефон ОСОБА_1 викрав у потерпілого. Потім ОСОБА_7 представився працівником поліції, а ОСОБА_1 став обшукувати ОСОБА_6 В свою чергу потерпілий просив віддати йому телефон, пропонував гроші, а ще через деякий час ОСОБА_1 почали бити ОСОБА_6 В свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 стояли в 3 метрах від них і після початку побиття ОСОБА_9 залишив місце пригоди. Потім ОСОБА_1 покликав на допомогу ОСОБА_4 Підійшов до потерпілого, ОСОБА_4 почав утримувати ліву руку ОСОБА_6, якою він тримав ОСОБА_7 за кофту, і прижав її коліном до землі. В цей час ОСОБА_7 знаходився біля ніг потерпілого, а ОСОБА_1 утримував праву руку і знімав з ОСОБА_6 золоте кільце. Потім вони встали і почали тікати. По дорозі зустріли ОСОБА_9 Потім на виклик ОСОБА_9 приїхав ОСОБА_11 для того, щоб відвести їх додому. Однак, виявилося, що коштів у них немає і вони домовилися розрахуватися пізніше. Потім ОСОБА_4 заснув в автомобілі і про що спілкувалися хлопці він не знає. На наступний день ОСОБА_4 повинен був їхати до бабусі в м.Київ. Вранці він зустрівся з ОСОБА_9, який передав йому кільце і попросив його продати в м.Київ. Потім в м. Києві ОСОБА_4 попросив бабусю здати кільце в ломбард.

Вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підтверджується наступними доказами:

- наданими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6, який суду пояснив, що в ніч з 22.12. на 23.12.2017 року відпочивав в кафе «Бурбон» зі своїми друзями. Близько 4 год. ранку в стані алкогольного сп'яніння вирушив до дому за адресою АДРЕСА_4. Біля магазину «Медок» до нього підійшли 4 невідомі особи та представилися працівниками поліції. Потім один з них попросив телефон подзвонити, на що ОСОБА_6 погодився, але з його рук і набрав телефон, який вони продиктували. В цей час один з чоловіків вихопив телефон і поклав собі в кишеню. Потерпілий просив віддати телефон, однак чоловіки відмовилися. Через деякий час один з них сказав: «Хватить з ним гратися», і один з чоловіків, нижчий за всіх, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в обличчя зліва, від чого він впав. Потерпілий намагався підвестися, однак не зміг оскільки закрутилася голова і він впав на землю, після цього чоловіки підійшли до нього і почали наносити удари. Хто наносив удари, механізм і локалізацію нанесення ударів він не пам'ятає, проте чув, що один з хлопців просив його не бити. Потім нападники зняли з нього золоту обручку, годинник і почали тікати. Після цього потерпілий пішов до дому, а вранці звернувся до поліції.

- Показаннями свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що в грудні 2017 року він разом з ОСОБА_6 та іншими друзями гуляли в кафе «Бурбон», де вживали алкогольні напої, після чого ОСОБА_6 пішов додому. Наступного ранку ОСОБА_6 приїхав до нього та повідомив, що біля кафе «Медок» на нього напали четверо осіб і забрали годинник та телефон.

- Показаннями свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_4 23.12.2017 року її син поїхав до бабусі ОСОБА_15 в м.Київ. 26.12.2017 року ранком їй подзвонила сестра і сказала, що сина забрали в поліцію, після чого вона поїхала у відділ поліції, де їй розказали, що син затриманий за підозрою в розбійному нападі. Також повідомили, що її син повіз викрадене золоте кільце в м.Київ. Після цього вона подзвонила свекрусі і в розмові остання їй розказала, що до неї приїжджав ОСОБА_4 і попросив продати золоте кільце. ОСОБА_14 попросила забрати викрадене кільце і повернути їй. Також повідомила, що в особистому спілкуванні син розказав обставини тих подій, при цьому повідомив, що потерпілого не бив, а продати кільце попросив ОСОБА_9

- Показаннями свідка ОСОБА_16, яка суду пояснила, що є дружиною обвинуваченого ОСОБА_7. 23.12.2017 року за місцем її проживання з чоловіком було проведено обшук, під час якого було знайдено наручний годинник.

- Показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що в кінці грудня 2017 року, точної дати він не пам'ятає, він підробляв таксистом в м.Лубни, і в цей час йому надійшов телефонний дзвінок від однокласника ОСОБА_9, який попросив забрати його біля РАЦС і підвезти в с.Вовчик, на що він погодився. Приїхавши до РАЦСу до нього підійшли ОСОБА_9 і ОСОБА_1, а через деякий час ОСОБА_7 і ОСОБА_4 Всі чоловіки були в стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 запропонував поїхати до банкомату, оскільки у них не було грошей з собою. Вони під'їхали до кількох банкоматів, однак жоден з них не працював, після чого йому запропонували золоте кільце в якості завдатку за перевезення, на що він погодився. Наступного дня він їздив у справах і попросив ОСОБА_9 йому допомогти. Перебуваючи в с.Вовчик на зупинці вони зустріли ОСОБА_4, якому за пропозицією ОСОБА_9 він віддав золоте кільце. Після цього за пропозицією ОСОБА_9 вони прибули в с.Висачки, де у братів ОСОБА_1 придбав чорний, сенсорний телефон Lenovo за 400 грн. Через кілька днів до нього приїхала поліція і попросила показати його телефон, ідентифікували його, як викрадений у ОСОБА_6, а потім попросили поїхати у відділ поліції.

- Показаннями допитаного в порядку ст.225 КПК України свідка ОСОБА_9, який пояснив, що в ніч з 22.12.2017 року на 23.12.2017 року він, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 гуляли в м.Лубни, відвідували розважальні заклади та вживали алкогольні напої. Вночі, точний час він не пам'ятає, вони перебували магазину «Камелот», що знаходиться при вході в парк. В цей час в їх сторону йшов невідомий чоловік і за 12 м перейшов дорогу. ОСОБА_7 пішов до цього чоловіка і попросив цигарку і через короткий проміжок часу ОСОБА_9, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 також підійшли до них. Потім ОСОБА_7 дістав паспорт і почав показувати його як посвідчення поліцейського, а ОСОБА_1 сказав, що буде проводити обшук, з метою виявлення наркотиків і почав обшукувати ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_9 помітив, що у ОСОБА_1 в руках опинився телефон потерпілого. Потім потерпілий сказав, що сходить по гроші і вони разом погуляють, на що ОСОБА_7 став вимагати завдаток у вигляді золотої обручки ОСОБА_6, яку намагався зняти з руки потерпілого. ОСОБА_6 чинив опір, а тому ОСОБА_7 його вдарив. ОСОБА_9 крикнув ОСОБА_7, щоб той перестав бити потерпілого. Також до ОСОБА_7 підійшов брат ОСОБА_1 і просив його заспокоїтися, однак ОСОБА_7 знову вдарив ОСОБА_6, на що потерпілий також вдарив ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звалили ОСОБА_6 на землю і почали його бити. ОСОБА_4 не бив потерпілого і намагався їх розборонити. Потім ОСОБА_1 попросили ОСОБА_4 потримати руку потерпілого, на що він погодився. Побачивши такі події ОСОБА_9 злякався і почав тікати, а через деякий ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і ОСОБА_4 його наздогнали і ОСОБА_7 сказав, що якщо він комусь розкаже про ці події, вони скажуть, що він також приймав в них участь. Потім ОСОБА_9 викликав ОСОБА_11, який підробляв таксистом і попросив їх підвезти додому. Грошей в них не було і ОСОБА_7 попросив підвезти їх до банкомату, проте виявилося, що грошей на картці у нього немає. Після чого намагалися здати в ломбард золоте кільце, яке, як повідомили хлопці, вони зняли з потерпілого. Проте, це їм не вдалося і ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_11 кільце в завдаток, на що він погодився і розвіз їх по домам. Наступного ранку до ОСОБА_9 приїхав ОСОБА_11 допомогти йому у побутових справах і в розмові ОСОБА_9 запропонував йому поїхати до ОСОБА_7 і придбати у нього телефон «Леново», на що він погодився. По дорозі за вказівкою ОСОБА_7 вони заїхали до ОСОБА_4 і віддали йому золоте кільце. Через деякий час ОСОБА_11 подзвонив ОСОБА_9 і повідомив, що до нього приїхала поліція. Зрозумівши у чому справа ОСОБА_9 вирішив подзвонити в поліцію і розказати про обставини тієї ночі.

- Показаннями свідка ОСОБА_17 який суду пояснив, що працює слідчим в Лубенському ВП. Вказав, що проводив слідчі експерименти з обвинуваченими, під час яких останні добровільно продемонстрували обставини нападу на ОСОБА_6 При цьому зазначив, що жодного тиску на обвинувачених не чинилося.

- Протоколом огляду місця події від 24.12.2017 року, а саме: прилеглої території до будинку АДРЕСА_5, в якому зафіксовано місцевість, де був вчинений злочин.

- Висновком судово-медичної експертизи № 410 від 27.12.2017 року, згідно якого у ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді ЧМТ, струсу головного мозку, синців навколо правого та лівого ока, носу з садном на його поверхні, синця з саднами лобу зліва, в правій завушній ділянці, в ділянці верхньої губи з забитою раною на його поверхні, синців правого стегна, саден правої кисті, які утворилися не менш як від дев'ятикратної дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний підекспертним строк та при вказаних обставинах і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження в цілому не могли утворитися внаслідок падіння останнього з положення стоячи на площину.

- Протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписами до нього від 16.01.2018 року, з участю потерпілого, під час проведення якого ОСОБА_6 докладно та послідовно розповів і продемонстрував, яким чином та за яких обставин на нього вчинили напад біля магазину «Медок» по просп. Володимирському в м.Лубни. При цьому, результати слідчого експерименту збігаються з власними показаннями ОСОБА_6, наданими в судовому засіданні.

- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 48 від 13.02.2018 року, згідно якого виявлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 тілесні ушкодження (висновок експерта № 410 від 27.12.2017 року) могли утворитися при обставинах, що викладені у протоколі слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 16.01.2018 року

- Протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписами до нього від 13.01.2018 року, за участі ОСОБА_9, за результатами якого підтвердилась версія того, що ОСОБА_1, ОСОБА_1 здійснили напад на ОСОБА_6, спільно наносили удари потерпілому ОСОБА_6, а ОСОБА_4 долав опір потерпілого, тримаючи його за руку, заволодівши майном потерпілого. Результати слідчого експерименту збігаються з його власними показаннями ОСОБА_9, наданими в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України.

- Протоколами проведення слідчих експериментів з ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_4, під час проведення яких вони докладно і послідовно розповіли і продемонстрували яким чином та за яких обставин вони здійснили напад на ОСОБА_6 біля магазину «Медок» в м.Лубни та заволоділи телефоном, золотим кільцем та годинником ОСОБА_6

- Протоколом огляду від 26.12.2017 року з фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_11 добровільно передав для огляду телефон Lenovo A6000.

- Висновком товарознавчої експертизи від 03.01.2018 року № 965, згідно якої ринкова вартість мобільного телефону Lenovo A6000 може складати 1 495 грн 00 коп.

- Протоколом огляду від 28.12.2017 року з фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_14 добровільно передала для огляду обручку жовтого кольору, чек Київського відділення № 23 ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» № 1011826 від 28.12.2017 року, договір № 17033992 на суму кредиту 1624 грн, сума викупу - 1689 грн.

- Листом ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» № 9/1 від 12.01.2018 року, згідно якого ОСОБА_15 зверталася до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» з приводу закладу обручки, яку в подальшому викупила відповідно до чеку № 1011826 від 28.12.2017 року.

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 28.12.2017 року, під час якого ОСОБА_6 впізнав належну йому обручку.

- Висновком товарознавчої експертизи від 17.01.2018 року № 37, згідно якого ринкова вартість каблучки, виготовленої із золота 585 метричної проби, вагою 2,8 г, може складати 2 561 грн 27 коп.

- Протоколом обшуку від 28.12.2017 року у помешканні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого було виявлено та вилучено наручний годинник AVON, паспорт ОСОБА_7, куртку та штани, в яких останній був одягнутий 23.12.2017 року.

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 12.01.2018 року, під час якого ОСОБА_6 впізнав належний йому годинник AVON.

- Висновком товарознавчої експертизи від 12.01.2018 року № 12, згідно якого ринкова вартість годинника AVON може складати 166 грн 67 коп.

- Протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2018 року, під час якого оператори стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» надали інформацію про адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок телефонних номерів ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Отримана інформація узгоджується з показаннями обвинувачених, потерпілого, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо маршруту їх переміщення 23.12.2017 року.

- Протоколами перегляду відеозаписів від 15.01.2018 року з магазину «АТБ», ресторану «Бурбон», магазину «Рута», магазину «Золотий вік», магазину «Хвилинка», сигаретного кіоску ПП «Семака», кафе «Шоколадка», під час якого встановлено маршрут переміщення обвинувачених та потерпілого, який узгоджується з їх власними показаннями.

Відповідно до п.п. 6, 22 постанови пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства. Розбій вважається закінченим з моменту такого нападу, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Пунктом 9 вищезазначеної постанови пленуму Верховного Суду України передбачено, що небезпечне для життя чи здоров'я насильство (ст.187 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Згідно п. 24 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 3 ст. 28 КК України визначено, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення.

Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 вказаної статті, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 міститься склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, за ознаками скоєння ними нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_6 із застосуванням до нього насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, під час якого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 завдали ОСОБА_6 не менше 9 ударів, а ОСОБА_4 утримував руку потерпілого з метою подолання його опору, вчиненого за їх попередньою змовою.

В свою чергу доводи ОСОБА_1, ОСОБА_7 щодо обставин вчинення злочину, а саме те, що напад розпочав ОСОБА_1, а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 лише приєдналися до цього нападу, а тому у них не було попередньої домовленості, судом відхиляються.

Такі доводи спростовуються фактами, встановленими судом, на підставі досліджених доказів.

Так, спільні дії обвинувачених, які полягали в нападі на потерпілого і заволодіння його майном підтверджується показаннями свідка ОСОБА_19, який зазначив, що брати ОСОБА_1 безпосередньо здійснили напад на потерпілого, під час якого заволоділи його телефоном, при цьому в наступному покликали на допомогу ОСОБА_4, на що він погодився.

На спільність дій обвинувачених вказав і потерпілий ОСОБА_6, який зазначив, що до нього підійшли 4 особи і після відмови віддати своє майно, йому почали завдавати удари.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомили, що побачили в руках у ОСОБА_1 викрадений телефон, після цього бачили як ОСОБА_1 проводив обшук потерпілого. Корислива мета таких дій ОСОБА_1 була очевидною для всіх учасників подій і такі дії ОСОБА_1 були схвалені ОСОБА_7 та ОСОБА_4, оскільки вони стали допомагати долати опір потерпілого.

На наявність у обвинувачених спільного умислу на заволодіння майном потерпілого вказує також їх поведінка безпосередньо після вчинення злочину. Так, після заволодіння майном ОСОБА_6 обвинувачені почали тікати з місця події, а потім спільно вживали активних заходів, направлених на збут викраденого майна.

Наведені конклюдентні дії обвинувачених, зокрема, спільне застосування фізичного насильства до потерпілого, під час якого вони заволоділи його майном, послідовність і узгодженість дій співвиконавців після заволодіння майном ОСОБА_6 щодо втечі з місця події, спільні і узгоджені дії обвинувачених щодо розпорядження викраденим майном, в сукупності вказують на наявність попередньої змови всіх обвинувачених на вчинення розбійного нападу.

Вказані дії ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.187 КК України, а саме - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що він вину у вчиненні злочину визнав, в скоєному кається, попрохав вибачення у потерпілого, взяв участь у відшкодуванні завданої шкоди, активно сприяв розкриттю злочину, визнає це обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_7, ОСОБА_1 є те, що вони взяли участь у відшкодуванні завданої шкоди, активно сприяли розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочину, оскільки він вчинив злочин, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які є осудним, суд вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.

Разом з тим, враховуючи наслідки вчиненого злочину, ОСОБА_4, зважаючи на те, що мав місце одиничний злочин, враховуючи незначну роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину, яка в короткий проміжок часу полягала в утриманні руки ОСОБА_6 з метою подолання його опору, наявність кількох пом'якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, суд вважає за можливе призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України, застосувавши ст.69 КК України. Також, у відповідності до ч.2 ст.69 КК України суд вважає за можливе не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене в санкції ч.2 ст.187 КК України.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину, особу винного, зважаючи на його молодий вік, те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, завдану шкоду відшкодував, позицію потерпілого, який просив обрати йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинувачених відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання у виді семи років і трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно з зали суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_7 до набрання вироку законної сили залишити попередню - утримання під вартою.

Строк утримання під вартою рахувати з моменту затримання - 30.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь держави по 572 грн. 00 коп. витрат на проведення судових товарознавчих експертиз з кожного.

Речові докази:

- Телефон Lenovo А6000, золоту каблучку, годинник AVON, передані на зберігання до кімнати речових доказів Лубенського відділу поліції, повернути власнику - ОСОБА_6

- Телефон S-TELL, переданий на зберігання до кімнати речових доказів Лубенського відділу поліції, повернути власнику повернути власнику ОСОБА_9

- Одяг ОСОБА_7, переданий на зберігання до кімнати речових доказів Лубенського відділу поліції, повернути власнику - ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору та потерпілому.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Даценко В. М.