Рішення № 75124498, 05.07.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/759/18

Провадження по справі №2/538/393/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання – Криворучко В.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що 18 грудня 2003 року в с. Шевченкове Лохвицького району Полтавської області помер батько позивачки ОСОБА_3, дане підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-КЕ № 257268 від 18.12.2003 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до складу якого входить - житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове, вул. Польова, 21 (колишній будинок 19), Лохвицького району, Полтавської області.

08.04.2004 року у Другій лохвицькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 135/2004 після смерті 18.12.2003 року ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Від імені спадкодавця посвідчено заповіт секретарем Виконавчого комітету Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області 01 липня 2006 року за реєстровим № 135.

У відповідності до п. 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) спадщину прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця, яка 08.04.2004 року подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_5, дружина спадкодавця, 14.04.2004 року подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_1.

ОСОБА_6, син спадкодавця, спадкоємець за заповітом та за законом, спадщину не прийняв, помер 05.06.2012 року.

Інших спадкоємців немає.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3, не набув за життя права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за законом, про що свідчить ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори від 24.01.2018 року.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за законом за нею право власності на житловий будинок (літ.А-1) загальною площею 72,5 м?, житловою площею 48,0 м?, з господарськими будівлями та спорудами : сарай (літ.Б), прибудова (літ.б), саж (літ.В), погріб (літ.Г), огорожа (№1), що розташований за адресою: с. Шевченкове, вул. Польова, будинок № 21 (колишній будинок № 19), Лохвицького району, Полтавської області, після померлого 18 грудня 2003 року ОСОБА_3.

В судове засідання позивачка не з"явилася, надавши письмову заяву якою вона позовні вимоги підтримує, просить справу слухати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора на розгляд справи не з"явилася, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що 18 грудня 2003 року в с. Шевченкове Лохвицького району Полтавської області помер батько позивачки ОСОБА_3, дане підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-КЕ № 257268 від 18.12.2003 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до складу якого входить - житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове, вул. Польова, 21 (колишній будинок 19), Лохвицького району, Полтавської області.

08.04.2004 року у Другій лохвицькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 135/2004 після смерті 18.12.2003 року ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Від імені спадкодавця посвідчено заповіт секретарем Виконавчого комітету Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області 01 липня 2006 року за реєстровим № 135.

У відповідності до п. 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) спадщину прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця, яка 08.04.2004 року подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_5, дружина спадкодавця, 14.04.2004 року подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_1.

ОСОБА_6, син спадкодавця, спадкоємець за заповітом та за законом, спадщину не прийняв, помер 05.06.2012 року.

Інших спадкоємців немає.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3, не набув за життя права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за законом, про що свідчить ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори від 24.01.2018 року.

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради від 22.11.2013 року № 02-25/725 , на день смерті 18.12.2003 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. Разом з ним проживала дружина - ОСОБА_5.

На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об’єкти збудовані до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ОСОБА_7 депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.

До компетенції виконкомів місцевих ОСОБА_7 відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих ОСОБА_7, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних ОСОБА_7 із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

На даний час ПП "Бюро послуг та консультацій" на ім"я ОСОБА_1 станом на 23.01.2014 року виготовило відповідну технічну документацію на будинок, що знаходиться в с. Шевченкове вул. Польова, 21, Лохвицького району Полтавської області.

Згідно ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що згідно постанови від 24.01.2018 року державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори, розглянувши документи, подані позивачкою для видачі Свідоцтва про право на спадщину, відмовив у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

На запит суду, державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Полтавській області, надала інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої в нотаріальній конторі 08.04.2004 року заведена спадкова справа № 135/2004р. після смерті 18.12.2003 року ОСОБА_3. Від імені спадкодавця посвідчено заповіт секретарем Виконавчого комітету Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області 01 липня 2006 року за реєстровим № 135. У відповідності до п. 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) спадщину прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця, яка 08.04.2004 року подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. ОСОБА_5, дружина спадкодавця, 14.04.2004 року подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_1. ОСОБА_6, син спадкодавця, спадкоємець за заповітом та за законом, спадщину не прийняв.

Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачкою надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні її спадкових прав, оскільки спадкодавець ОСОБА_3, не набув за життя права власності на житловий будинок

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який пережив його.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок (літ.А-1) загальною площею 72,5 м?, житловою площею 48,0 м?, з господарськими будівлями та спорудами : сарай (літ.Б), прибудова (літ.б), саж (літ.В), погріб (літ.Г), огорожа (№1), що розташований за адресою: с. Шевченкове, вул. Польова, будинок № 21 (колишній будинок № 19), Лохвицького району, Полтавської області, після померлого 18 грудня 2003 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь