Постанова № 7512364, 17.12.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-18269/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання – Шергіній Ю.О.,

з участю представників позивача Ляшенко Т.О., Кобець В.П.,

представників відповідача Редька С.М., Бондаренка В.В., Мельника С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Волинська будівельна компанія» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Волинська будівельна компанія» звернулось в суд із позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2009 року за №0000092301/3 та за №0000082301/3.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що товариством допущено порушення правил ведення бухгалтерського обліку – Положення (стандарту бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти»), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року за №205. За 2007 рік і 1 півріччя 2008 року завищено доходи товариства та допущено суттєві помилки у веденні бухгалтерського обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) за вказаний період.

Любомльська міжрайонна державна податкова інспекція у відзиві від 19 червня 2009 року за №4070/10 та представники в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили обґрунтовуючи тим, що позивачем порушено вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1, п. 4.1. ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп.11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1530996 грн. та порушено вимоги п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1262075,66 грн. Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10 серпня 2009 року було призначено по справі №2а-18269/09/0370 судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експертна установа провела експертизу щодо поставлених питань та надала висновок на поставлені питання, згідно якого заниження валового доходу на 7730497,77 грн. та податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1546093,55 грн. ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія» за період з 2 лютого 2007 року по 30 червня 2008 року нормативно та документально не підтверджується.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Любомльською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 2 лютого 2007 року по 30 червня 2008 року. За результатами перевірки 25 листопада 2008 року складено акт за №20/23/34887466.

Відповідно до даного акту встановлено порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1, п. 4.1. ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп.11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1530996,90 грн. та порушено вимоги п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1262075,66 грн.

У зв’язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія» Любомльською ОДПІ сформовані податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2009 року за №0000092301/3 в якому визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 2365161,35 грн. та за №00000082301/3 в якому визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 2567522,44 грн.

В акті перевірки відповідач стверджує, що позивачем в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1, п. 4.1. ст. 4, пп.11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів не відносились грошові кошти, отримані від Фонду фінансування будівництва виду А 80-ти квартирного 5-ти поверхового будинку за адресою м. Луцьк, вул. Чернишевського, 114-а, які надходили на банківський рахунок товариства згідно договору №020/Ф від 31.08.2007 року «Про будівництво житлового будинку». Надходження коштів підтверджується виписками банку, загальна сума надходжень не включених до складу валових доходів за період, що перевірявся, становить 7730469,77 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Волинська будівельна компанія» на порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до обсягу поставок не відносились в повній мірі грошові кошти отримані від Фонду фінансування будівництва виду А 80-ти квартирного 5-ти поверхового будинку за адресою м. Луцьк, вул. Чернишевського, 114-а. Надходження коштів підтверджується виписками банку, загальна сума надходжень не включених до об’єкта оподаткування за період, що перевірявся, становить 7730469,77 грн., в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1546093,55 грн.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством України, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають, зокрема, з угод передбачених законом, а також з угод, хоч не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Законодавством України не заборонено укладання договору на отримання агентських послуг.

Між державним підприємство «Управління капітального будівництва», Головним управлінням МНС України в Волинській області та товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Волинська будівельна компанія» 21 березня 2007 року було укладено інвестиційний договір про будівництво житлового будинку за №03. Згідно підпунктів 1,5 і 1,7 пункту 1 договору, фінансування будівництва об’єкту, здійснюється Інвестором-Генпідрядником (ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія») у повному обсязі у формі капітальних вкладень та джерело капітальних вкладень визначається Інвестором-Генпідрядником на власний розсуд у відповідності з чинним законодавством України і може включати в себе власні та залучені кошти, інвестиції.

Пунктом 3 даного інвестиційного договору ТзОВ «Перша Волинська Будівельна компанія» надає ДП «Управління капітального будівництва» довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, актів виконаних робіт по формі КБ-2в, а також актів проведення скритих робіт, монтажу обладнання, що свідчать про обсяги виконаних будівельних робіт та їх вартість.

Додатковою угодою №1 від 22 березня 2007 року до інвестиційного договору про будівництво житлового будинку №03 від 21.03.2007р., зокрема підпунктом 2.1.1 пункту 1 ДП «Управління капітального будівництва» отримує у власність 11% житла від загальної житлової площі завершеного будівництвом об’єкту, які в подальшому мають бути передані ГУ МНС України у Волинській області для забезпечення житлом особового складу та інших осіб у встановленому законом порядку.

На виконання інвестиційного договору від 21 березня 2007 року ТзОВ «Перша Волинська Будівельна компанія» 31 серпня 2007 року було укладено із ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»» договір про будівництво житлового будинку за №020/Ф.

Згідно договору №020/Ф від 31.08.2007р. - «Довіритель» (фізичні, юридичні особи) довіряє Управителю (ВАТ Селянський комерційний банк «Дністер») здійснювати фінансування будівництва об’єкта 80-ти квартирного 5- ти поверхового будинку за адресою м. Луцьк, вул. Чернишевського, 114-а, за рахунок коштів, наданих йому на правах довірчої власності довірителями ФФБ. «Забудовником» по Договору виступає ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія».

На виконання вищевказаних договорів «Забудовник» протягом 2007-2008 років здійснював будівництво житлового будинку шляхом залучення Генпідрядника - ТОВ «Західекспертспецбуд». Генпідрядником виконувались та передавались виконані роботи «Забудовнику» згідно відповідних Актів форми КБ-2, та КБ-3. Оплата «Забудовником» «Генпідряднику» проводилась за рахунок коштів, що надходили від Фонду фінансування будівництва.

1 листопада 2007 року між ТзОВ «Перша Волинська Будівельна компанія» та ТзОВ «Будімекс Україна» укладено агентський договір. Згідно п. 2.2.1 агентського договору ТзОВ «Будімекс Україна» взяло на себе зобов’язання щодо пошуку осіб для залучення грошових коштів для будівництва об'єкту нерухомості, який знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Чернишевського, 114-а. ТзОВ «Будімекс Україна» за надані послуги виставляло Акт здачі-прийняття робіт, де вказувалось, яку суму грошових коштів було залучено для будівництва об'єкта нерухомості. Акти підписувалися двома сторонами.

Кошти від фізичних осіб, які були залучені ТзОВ «Будімекс Україна» поступали на розрахунковий рахунок Управителя ФФБ (ВАТ Селянський комерційний банк «Дністер») згідно договору №020/Ф про будівництво житлового будинку від 31.08.2007р., а потім перераховувалися загальною сумою на розрахунковий рахунок ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 та підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (підпункт 11.2 статті 11 Закону).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не заперечив позов та не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, що укладені ТзОВ «Перша Волинська Будівельна компанія» договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти звірки розрахунків не мають юридичної сили або визнані недійсними.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається висновку судово-економічної експертизи №0413 від 30 жовтня 2009 року заниження валового доходу на 7730497,77 грн. та податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1546093,55 грн. ТзОВ «Перша Волинська будівельна компанія» за період з 2 лютого 2007 року по 30 червня 2008 року нормативно та документально не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення Любомльської МДПІ від 25 травня 2009 року за №0000092301/3 та за №0000082301/3 є незаконними та підлягають визнанню нечинними.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції №0000092301/3 від 25 травня 2009 року.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції №0000082301/3 від 25 травня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 22 грудня 2009 року. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                      А. Я. Ксензюк