Ухвала суду № 75123100, 03.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1940/18 Головуючий у І інстанції Саранюк Провадження № 11-сс/780/415/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 03.07.2018

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – Миколюка О.В.,

суддів – Шроля В.Р., Дриги А.М.,

при секретарі – Чорнобривцю В.В.,

з участю прокурора – Ворощука Т.О.,

підозрюваного – ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

продовжено строк тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області до трьох місяців, тобто до 20 серпня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно ухвали, 12.03.20.18 року, приблизно о 04 год. 00 хв. (точний час не встановлено) ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків вигляді заподіяння матеріальної шкоди та смерті потерпілим, бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, проникли до будинку за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гагаріна, № 52, де шляхом нанесення численних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_6, застосували насильство, небезпечне для життя та здоров’я осіб, які зазнали нападу, після чого, шляхом удушення кабелем, спричинили останнім тілесні ушкодження у вигляді механічної асфіксії, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, внаслідок чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 померли на місці події.

В подальшому, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у сумі 3500 доларів США, які знаходились у вказаному будинку, після чого зникли з місця вчинення злочину.

30.03.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2018 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 27.05.2018 року.

08.05.2018 року ухвалою апеляційного суду м.Києва дану ухвалу скасовано та постановлено нову, якою строк тримання під вартою ОСОБА_2 визначено до 24.05.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22.05.2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено до 24.06.2018 включно, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 24.05.2018 року.

21.06.2018 року до Ірпінського міського суду Київської області звернувся слідчий СВ Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, тобто до 24.08.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22.06.2018 року клопотання задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк запобіжного заходу до 20.08.2018 року.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що під час розгляду клопотання встановлено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3О просить ухвалу суду скасувати та винести нову, якою клопотання слідчого залишити без задоволення, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронних засобів контролю за адресою: Київська область, смт.Коцюбинське, вул. Квітнева, 32.

В обґрунтуванні вказує, що органами досудового слідства підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України, - необґрунтована, стверджує, що сторона обвинувачення лише припускає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчинили вбивство, адже не встановлено, що смерть потерпілих настала в період, коли підозрювані перебували в м. Києві та мали теоретичну можливість приїхати в Ірпінь, також вказує на відсутність ризиків, на які вказує орган досудового слідства та суд та неврахування судом першої інстанції рекомендацій ВССУ та ЄСПЛ при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, вважає, що цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов’язків, передбачених КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Так, з матеріалів справи убачається, що слідчим відділення поліції проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018110040000535 від 15.03.2018 року, в якому ОСОБА_2 30.03.2018 року повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя всупереч доводів апеляційної скарги дійшов правильного висновку про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та конкретні обставини кримінального провадження.

Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п’ятнадцяти років або довічне позбавленням волі з конфіскацією майна та позбавлення волі до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка чи іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними.

В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Тому доводи захисника про відсутність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 чи призначення іншого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: