Ухвала суду № 75123007, 03.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/1132/17-к Головуючий у І інстанції Ярошенко С.М.Провадження № 11-кп/780/735/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 03.07.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Чорнобривцю В.В.,

за участю:

прокурора - Савченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області Бендика Я.М. на вирок Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Ува, Росія, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 16.09.2013 року Сквирським районним судом Київської області за ч.1 ст.125, ч.1 ст.122, ст.ст.70-72 КК України на три роки позбавлення волі; звільненого умовно-достроково 07.05.2015 року терміном на два місяці три дні;

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком терміном два роки та покладено обов’язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин. Так, 23 березня 2017 року, ОСОБА_4, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою змовою з ОСОБА_5 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), шляхом пошкодження замка та віджиму вікна проникли до торгівельного кіоску, що розташований за адресою: с. Красноліси, вул. Шевченка, 9, Сквирського району, Київської області, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 23190,00 грн. та один долар США, вартість якого згідно офіційного курсу НБУ на 23.03.2017 становить 26,91 грн., та наступне майно: яблука вагою 2 кг вартістю 11,00 грн. за 1 кг, на суму 22,00 грн.; ківі вагою 0,5 кг вартістю 55,00 грн. за 1 кг, на суму 27,50 грн.; мандарини вагою 2 кг вартістю 35,00 грн. за 1 кг, на суму 70,00 грн.; банку згущеного молока марки «Рогачов» об'ємом 0,380 л вартістю 35,00 грн. та інше майно, всього на загальну суму 34481 грн.21 коп.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця скоєного зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 34481,21 грн.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд не дав належну оцінку даним про особу обвинуваченого, не взяв до уваги всі характеризуючі дані наявні в матеріалах справи та ухвалив вирок про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням. Зазначає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, жодних позитивних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, тому суд безпідставно звільнив його від відбування покарання, не навівши у вироку відповідні доводи, які б вказували на можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання. Крім того, зазначає, що суд всупереч вимог ст. 337 КПК України у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України у співучасті з ОСОБА_4 вчинив ОСОБА_5, в той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_4, якому прокурором було висунуто обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, всупереч зазначених норм закону, суд у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним вказав, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_4 вчинив ОСОБА_6, у той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_4, якому прокурором було висунуте обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України у даному кримінальному провадженні було висунуте лише ОСОБА_4

Зазначення судом першої інстанції у вироку про те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_6, без засудження останнього, суперечить передбаченим ст. 7 КПК України загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Крім того, суд першої інстанції, незважаючи на допущені порушення розглянув справу в порядку ст. 349 КПК України, що призвело до істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства у зв’язку з чим вирок суду не може вважатися законним і обґрунтованим.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що за наведених істотних порушень судом під час розгляду справи вимог КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого потрібно врахувати вищевикладене, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області Бендика Я.М. – задовольнити.

Вирок Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 – скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Суддя: Суддя: Суддя: