Постанова № 7512281, 13.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 р.           Справа № 2-а-5315/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна

за участю представників сторін:

позивача : Гайчука Олександра Васильовича

відповідача : Гоцуляка Руслана Михайловича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод"

до: управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області

про: визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень та його скасування

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2009 року Державне підприємство (далі-ДП) «Юрковецький спиртовий завод»звернулось в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області (УПФ України у Могилів-Подільському районі) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Позов мотивовано тим, що начальником УПФ України у Могилів-Подільському районі прийнято рішення № 402 від 03.09.2009 року про застосування до ДП "Юрковецький спиртовий завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 410,81 грн. та нарахування пені в розмірі 599,78 грн., рішенням № 403 від 03.09.2009 року до ДП "Юрковецький спиртовий завод" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 3956,39 грн. та нарахована пеня в розмірі 4510,29 грн., рішенням № 404 від 03.09.2009 року до ДП "Юрковецький спиртовий завод" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 255,21 грн. та нарахована пеня в розмірі 372,61 грн., рішенням № 405 від 03.09.2009 року до ДП "Юрковецький спиртовий завод" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 61,19 грн. та нарахована пеня в розмірі 69,75 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Посилаючись на те, що рішення прийняті в порушення пункту 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року №64/8663 (далі-Інструкція № 21-1), позивач просив визнати їх протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що згідно з частиною п’ятою статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058), за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (Інструкція), у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 до Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів ДП «Юрковецький завод»не отримувало, в зв'язку з чим їм невідомо про порядок зарахування сплаченої ними суми на погашення недоїмки, штрафних санкцій або пені.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до пункту 9.3.2. Інструкції №21-1, рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків, наприклад, при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

При зіставленні і аналізі норм Закону №1058 (ст. 106) і Інструкції, враховуючи, що штраф встановлений єдиний - 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, рішення про накладення фінансових санкцій повинні були складені на наступний день після сплати (погашення) недоїмки.

В оскаржуваних рішеннях вказуєся період за який нараховується пеня - з 20 березня 2009 року до 13 серпня 2009 року. Останній день –13 серпня 2009 року - день погашення (сплати) недоїмки. Таким чином, рішення повинні були бути складені 14 серпня 2009 року, в той час, коли це фактично здійснено тільки 3 вересня 2009 року.

Несвоєчасне винесення рішення є порушенням вищевказаної Інструкції і тягне за собою визнання рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені протиправними.

Представник УПФ України у Могилів-Подільському районі в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову та зазначав, що рішення прийняті начальником управління відповідно до чинного законодавства, в межах наданих повноважень та відповідно до порушень, вчинених позивачем, а також наполягав на застосуванні до позивача вимог ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та об’єктивно дослідив надані у справу докази на підтвердження й спростування позовних вимог в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступні підстави.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно положень частини другої статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Зокрема, платниками внесків є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).

Судом встановлено, що ДП "Юрковецький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459186), зареєстровано як юридичну особу Могилів-Подільською районною державною адміністрацією Вінницької області 15.11.2002 року, про що видане відповідне свідоцтво серії А00 № 141718 (а.с.24).

Згідно довідки управління статистики у Могилів-Подільському районі від 28 жовтня 2008 року №062232, це Підприємство включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 25).

Відповідно до Статуту позивача, затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 09 жовтня 2006 року №94, зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 09 жовтня 2006 року №811-94-10/2006, предметом діяльності Підприємства є сукупність виробничих, господарських комерційних, торгово-посередницьких, постачальницько-збутових, фінансових і соціальних функцій, робіт і послуг, які виконуються в інтересах самих виробників та споживачів продукції (а.с. 26-32).

Таким чином, ДП «Юрковецький спиртовий завод»є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону №1058).

Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч. 6 ст. 18 Закону №1058).

Відповідно до частини десятої статті 20 Закону №1058 до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Зокрема, пункт 2 цієї статті (на час виникнення спірних відносин) передбачає, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Підпунктом 9.3.2 Інструкції уточнено, що за несплату (неперерахування) або (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених ним коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду (директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, заступники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності –заступники начальників цих управлінь) в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку, що формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов’язань. Дані картки особового рахунку є підставою для застосування зазначених фінансових санкцій.

Відповідно до частини п’ятої статті 106 Закону №1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року №2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 березня 2002 року №212/6500, проведення операцій з обліку платежів спеціалістом відділу (підвідділу) надходження доходів здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів також проводяться органами Пенсійного фонду України в автоматичному режимі.

За невчасно сплачені ДП «Юрковецький спиртовий завод»страхові внески, УПФ України у Могилів-Подільському районі прийняті рішення № 402 від 03.09.2009 року про застосування до ДП "Юрковецький спиртовий завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 410,81 грн. та нарахування пені в розмірі 599,78 грн. за період з 20.03.2009 року до 13.08.2009 року, рішення № 403 від 03.09.2009 року про застосування до ДП "Юрковецький спиртовий завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3956,39 грн. та нарахування пені в розмірі 4510,29 грн. за період з 21.04.2009 року до 13.08.2009 року; рішення №404 від 03.09.2009 року про застосування до ДП "Юрковецький спиртовий завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255,21 грн. та нарахування пені в розмірі 372,61 грн. за період з 20.03.2009 року по 13.08.2009 року; рішення №405 від 03.09.2009 року про застосування до ДП "Юрковецький спиртовий завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61,19 грн. та нарахування пені в розмірі 69,75 грн. за період з 21.04.2009 року до 13.08.2009 року (а.с.6-9).

З оскаржуваних рішень вбачається, що штрафні (фінансові) санкції та пеня застосовані до ДП «Юрковецький спиртовий завод»за загальний період з 20.03.2009 року до 13.08.2009 року, де 13.08.2009 року –це день погашення (сплати) недоїмки.

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що УПФ України у Могилів-Подільському районі при винесені рішення допущено порушення вимог Закону №1058 й Інструкції, оскільки управління повинно виносити рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені наступного дня після погашення платником страхових внесків.

Проте з такими доводами суд не погодитися не може, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

УПФ України у Могилів-Подільському районі є органом державної влади, і відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам зазначеної норми Конституції України та наведеним положенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Право відповідача на прийняття рішення підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого Законом та Інструкцією.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладені вимоги, судом проаналізовано і встановлено, що оскаржувані рішення управлінням Пенсійного фонду прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 в редакції від 07 травня 2009 року передбачалось, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Підпунктом 9.3.2 Інструкції у відповідності до наведеного положення також зазначалося, що рішення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1)          при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактичної сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виносилося одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймалося одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймалося одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Однак, слід зазначити, що оскаржувані рішення від 03 вересня 2009 року прийняті відповідачем відповідно до норм чинного на той час законодавства, тобто згідно із пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відповідно до внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»від 05 березня 2009 року №1054-V, яка передбачає лише одну відсоткову ставку (10%) розміру штрафу, незалежно від строку затримки платежу.

Відповідні зміни про застосування наведеного положення закону, внесені і до Інструкції, на яку посилається позивач.

Застосування у даному випадку аналогії щодо визначення порядку винесення УПФ України у Могилів-Подільському районі рішення неможливе, оскільки стосується правових норм, які втратили чинність. На даний час встановлений інший, новий механізм, який не містить прив’язки до винесення рішення на наступний день після сплати суми боргу.

Крім того, за правилами встановленими п.2 ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного органу, яким прийнято це рішення.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення УПФ України у Могилів-Подільському районі №№402-405 від 03.09.2009 року позивач отримав 10.09.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 306509 від 08.09.2009 року (а.с.43), однак до вищого органу Пенсійного фонду зазначені рішення в 10-денний термін підприємство взагалі не оскаржило, а до суду звернулось лише в грудні 2009 року.

Таким чином, позивачем порушено п.2 ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме, 10-денний строк оскарження рішення Пенсійного органу, який є спеціальним, що застосовується до порушників пенсійного законодавства.

В судовому засіданні позивач не надав суду доказів щодо поважності пропуску строків звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статі 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Проаналізувавши надані суду докази по справі, враховуючи наполягання відповідача на застосуванні до позивача строків звернення до суду відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повній мірі.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень та його скасування відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 18.01.2010 року.

Суддя           Драчук Тетяна Олександрівна