Рішення № 75122535, 05.07.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5244/18

Провадження № 2-о/417/54/18

РІШЕННЯ

Іменем україни

"05" липня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шкирі В. М.

за участі секретаря Грибєнік О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань с. Марківка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника - адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про встановлення юридичного факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2018 представник заявника ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту – перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 під час сумісного проживання та на час смерті останнього.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у Свердловському відділенні виконавчої дирекції у Луганській областістояв на обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 17 квітня 2013 року. За час свого життя він був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебував на обліку в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та отримував стрхові виплати. Смерть ОСОБА_3 пов’язана з його професійним захворюванням. Його дружина ОСОБА_2 після смерті чоловіка звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Станично-Луганському районі Луганської області щодо можливості призначення їй страхових виплат, пов’язаних із втратою годувальника. Посадові особи повідомили про те, що вона повинна підтвердити факт знаходження її на час смерті чоловіка на його утриманні. Органи, які можуть видати зазначену довідку знаходяться на окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

На момент смерті чоловіка єдиним суттєвим джерелом існування їхньої сім’ї становили пенсія чоловіка та його страхові виплати, оскільки вона отримувала лише пенсію яка в декілька разів є меншою за доходи чоловіка. Тому її основним і постійним джерелом засобів до існування була допомога з боку чоловіка, тобто вона перебувала на його утриманні.

Таким чином, встановлення в судовому порядку факту її перебування на утриманні чоловіка необхідно для призначення страхових виплат, пов'язаних із втратою годувальника.

Заявник та її представник в судове засідання не з’явилися, були належним чином, що підтверджується розпискою про вручення заявнику судової повістки про виклик до суду та рекомендованим зворотнім повідомленням про вручення представнику заявника - адвокату ОСОБА_1 поштового відправлення, в своїй заяві прохали розглянути справу в їх відсутність. Заінтересована особа Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області повідомлена належним чином, справу просили розглянути без їх участі (а.с.163).

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно копії паспорта серії ЕМ №774768, виданого Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 08.11.2000 заявник ОСОБА_2 є громадянкою України та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3 та має картку платника податків НОМЕР_1. (а.с.5-6, 145-146).

ОСОБА_2 перемістилася на вул. Зарічна, 6, с. Марківка Луганської області, що підтверджено довідкою про взяття на облік особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 01.12.2014 №943 (а.с.7).

ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_2 11.10.1979 уклали шлюб про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕД №480585 від 11.10.1979 (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ВВ №018586 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 помер 13 квітня 2013 року в м. Свердловськ Луганської області. (а.с.147). Причина смерті - злоякісне новоутворення правої легені на фоні артелеслерозу( довідка про причину смерті № 349 ВІД 14.04.2013).

Факт смерті ОСОБА_3 такод підтверджується повідомленням Марківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, згідно якеого перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть №342, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області 17.04.2013 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.76).

Довідкою МСЕК Серії 12 ААА №001015 підтверджено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з професійним захворюванням (а.с.148).

Згідно копії домової книги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, м. Свердловськ. (а.с.10-11).

Згідно довідки Марківського об'єднаного управління Пенсійоного фонду Управління Луганської області від 16.01.2017 №158/02.1-09 ОСОБА_2 взята на облік в управління в січні 2015 року як внутрішньо переміщена особа. Паперової справи в управлінні немає. Довідку про розмір пенсії ОСОБА_3 управління надати не може, так як на обліку в управлінні він не знаходився. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування дані про пенсію відсутні (а.с.123)

Розмір пенсії ОСОБА_2 у січні - квітні 2013 року складав 994,00 грн (а.с.124)

Згідно копії довідки Головного Управління Пенсійоного фонду Управління Луганської області від 26.01.2018 №1045/02.-02 ОСОБА_3 знаходився на обліку в Управлінні ПФУ м. Свердловська Луганської області. У зв'язку з захопленням території м. Свердловськ разом із документацією, архівами пенсійних та інших справ, доступ до них повністю відсутній, а тому надати будь-яку інформацію щодо виплат пенсії ОСОБА_3 неможливо. (а.с.138).

Згідно довідки про доходи, виданої "територіальним відділом фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань Луганської народної республіки" від 01.02.2018 ОСОБА_3 перебував на обліку в Фонді з 01.07.2001 по день смерті 13.04.2013 та мав загальний дохід за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року - 17 422,58 грн. (а.с.160).

Згідно довідки про доходи, виданої "Управлінням пенсійного фонду Луганської народної республіки" від 31.01.2018 ОСОБА_3 отримував пенсію за віком з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно, а саме у листопаді 2012 року - 3710,50 грн. у грудні 2012 року - 3725,90 грн. з січня 2013 по квітень 2013 року по 3731,40 щомісячно. Всього отримано 22 362,00 грн. (а.с. 159).

Отже, судом було встановлено, що заявник ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який помер 17.03.2013 від злоякісного новоутворення правої легені на фоні артелеслерозу, при цьому було встановлено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням. Заявник має на меті отримати страхові виплати з Фонду соціального страхування України у Луганській області, оскільки смерть чоловіка пов’язана з професійним захворюванням для чого потрібно встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_3 на час смерті.

Вирішуючи справу по суті суд виходить з наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів, одним із способів якого є встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності із вимогами ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту перебування на утриманні чоловіка надасть право заявнику на отримання страхових виплат у Біловодському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.8), який помер 17.03.2013 (А.С.147) від злоякісного новоутворення правої легені на фоні артелеслерозу, при цьому було встановлено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (а.с148).

На день смерті ОСОБА_3 подружжя проживало в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6,10-11).

Це не викликає у суду сумнівів, оскільки підтверджено належними та допустимими доказами, як те передбачено ЦПК України.

Щодо встановлення факту перебування заявника на утриманні чоловіка - ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Згідно довідки Марківського об'єднаного управління Пенсійоного фонду Управління Луганської області від 16.01.2017 №158/02.1-09 ОСОБА_2 взята на облік в управління в січні 2015 року як внутрішньо переміщена особа. Паперової справи в управлінні немає. Довідку про розмір пенсії ОСОБА_3 управління надати не може, так як на обліку в управлінні він не знаходився. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування дані про пенсію відсутні (а.с.123)

Розмір пенсії ОСОБА_2 у січні - квітні 2013 року складав 994,00 грн (а.с.124)

Згідно копії довідки Головного Управління Пенсійоного фонду Управління Луганської області від 26.01.2018 №1045/02.-02 ОСОБА_3 знаходився на обліку в Управлінні ПФУ м. Свердловська Луганської області. У зв'язку з захопленням території м. Свердловськ разом із документацією, архівами пенсійних та інших справ, доступ до них повністю відсутній, а тому надати будь-яку інформацію щодо виплат пенсії ОСОБА_3 неможливо. (а.с.138).

Суду було надано оригінал довідки про доходи, виданої "територіальним відділом фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань Луганської народної республіки" від 01.02.2018 ОСОБА_3 перебував на обліку в Фонді з 01.07.2001 по день смерті 13.04.2013 та мав загальний дохід за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року - 17 422,58 грн. (а.с.160).

Згідно довідки про доходи, виданої "Управлінням пенсійного фонду Луганської народної республіки" від 31.01.2018 ОСОБА_3 отримував пенсію за віком з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно, а саме у листопаді 2012 року - 3710,50 грн. у грудні 2012 року - 3725,90 грн. з січня 2013 по квітень 2013 року по 3731,40 щомісячно. Всього отримано 22 362,00 грн. (а.с. 159).

Оцінюючи ці докази з точки зору належності та допустимості суд констатує наступне.

Постановою ВРУ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (від 17.03.15 р. № 254-VIII) визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до ЗУ "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Місто Свердловськ Луганської області, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015. №1276-р, є тимчасово окупованою територією, не підконтрольною українській владі,

В Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.

Так, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», які говорять про те, що документи видані окупаційною владою, повинні визнаватись, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що «держави члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки від імені або щодо Намібії, але, «у той час, як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів».

Така позиція знайшла своє відображення у практиці Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», визнається джерелом права в Україні.

Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18/12/1986&a в;45), Європейський суд обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, а у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v.Turkey 10/05/2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23/02/2016 &a21;142) Європейський суд приділив значну увагу аналізу цьому висновку.

У справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) Європейський суд з прав людини констатував: «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться у цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території життя триває. І це життя потрібно робити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [Європейський судом з прав людини]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи те, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу, суд, оцінив документи, видані "територіальним відділом фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань Луганської народної республіки" від 01.02.2018, та Управлінням пенсійного фонду Луганської народної республіки" від 31.01.2018, як докази, адже це має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право право на соціальне забезпечення гарантоване ст.46 Конституції УкраїниЗгідно ст. 46 Конституції України.

Отже суд констатує, що станом на день смерті ОСОБА_3, а саме 13 квітня 2013 рок , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були подружжям, спільно проживали, та заявник ОСОБА_3 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3, оскільки його доходи - пенсія та соціальни виплати з Фонду соціального страхування в декілька разів перевищували її дохід ( пенсію в розмірі 994 грн ), а тому оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви в повному обсязі.

Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 7, 8,12, 81, 258-259, 263, 265, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 352, 355 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Заяву представника заявника - адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про встановлення юридичного факту перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 (картка платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6) на утриманні ОСОБА_3 під час сумісного проживання та на час смерті останнього.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марківського районного суду В.М. Шкиря