Постанова № 7512253, 13.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.10Справа №2а-12397/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжовій Н.М. за участю представника позивача - Кульського Л.С.,

представника відповідача - Корницького В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулося з адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРКпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2009 року № 0004112330 до ВАТ "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" в сумі 84500,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та пояснив, що 30 серпня 2009 року посадовими особами Сакської ОДПІ в АРК було проведено перевірку ВАТ "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, за результатами перевірки складено акт № 000442.

Представник позивача пояснив, що в ході перевірки посадовими особами податкових органів у тому числі встановлено порушення п.2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, в порушення чинного законодавства прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84500,00 гривень від 07 серпня 2009 року № 0004112330 за неоприбутковання коштів у розмірі 16900,00 гривень.

Однак, позивач підкреслив, що з метою оприбуткування готівки позивачем ведеться касова книга, у якій відображується надходження готівкових коштів по сукупності операцій у цілому на робочий день із оформленням прибуткових касових ордерів, готівкові виручка від продажу проїзних документів щоденно оприбутковувалася в касу підприємства в повному обсязі

Представник позивача підкреслив, що проведення розрахункової операції без застосування КОРО не може бути доказом не оприбуткування готівки в касі підприємства, а лише свідчить про порушення правил ведення КОРО.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що спеціалістами Сакської ОДПІ в АРК 30.08.2008 року було проведено планову перевірку трамваю, що належить позивачеві, за результатами складено Акт № 000442, у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у вигляді порушення порядку ведення КОРО, невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі грошових коштів, вказаних в розрахункових квитанціях. Також перевіркою встановлено порушення 2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" у вигляді не оприбуткування готівки в КОРО в повному обсязі її надходження на суму 16900,00.

Представник відповідача зазначив, що за результатами проведення перевірки складено Акт № 000442 у висновках якого відображено зазначені порушення законодавства, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2009 року № 0004112330 до ВАТ "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" в сумі 84500,00 гривень вважає обґрунтованим.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Сакська об'єднана державна податкова інспекція в АРКє субєктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, суд зобовязаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження мав відповідач щодо проведення такої перевірки, чи діяли посадові особи Сакської ОДПІ в АРК безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у звязку з проведенням перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" є юридичною особою, зареєстроване 19.10.1999 року Сакською районною державною адміністрацією АРК з ідентифікаційним кодом 05521086, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 443205..

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що Сакська ОДПІ в АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Суд зазначає, що органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від6 липня 1995 року N 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 002271/1226 від 29.07.2009 року, посадовими особами податкової служби Моніч О.П., Муратовим Р.С. було здійснено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу ВАТ "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" господарської одиниці трамвай (маршрут пансіонат «Береговий» - море (с. Молочне), що належить позивачеві на підставі Законів України від 04.12.1990 р. № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та інших нормативно правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 000442 від 31.07.2009 року (надалі акт перевірки).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 5,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що не оспорюється позивачем.

Перевіркою встановлено не оприбуткування наявних грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 018000967/3 на загальну суму 16900,00 гривень у повному обсязі їх фактичних надходжень (представлена ксерокопія невикористаного квитково - облікового листу серії ААА № 000140).

В акті перевірки вказано про порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Перевірка проводилася у присутності генерального директора ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_1, бухгалтера ОСОБА_3 які з актом ознайомились, одержали один примірник акту.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004112330 від 07.08.2009 року, яким до ВАТ "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 84500,00 гривень за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320.

Судом встановлено, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004112330 від 07.08.2009 року було отримано позивачем 12.08.2009 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення.

Інші рішення за актом перевірки позивачем не оскаржуються, тому законність застосування на їх підставі фінансових санкцій судом не перевіряється.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки”№ 436/95 від 12.06.1995 року за рішенням № 0004112330 від 07.08.2009 року судом встановлено наступне.

Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637). Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються , мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Право підприємств, проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК визначено - при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів ( п. 4 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Судом встановлено, що обєктом перевірку був трамвайний маршрут, який відповідно до Закону України «Про транспорт» N 232/94-ВР від 10.11.1994 року відноситься до міського електротранспорту транспорту загального користування, який не відноситься до виключень, передбачених п. 4 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",тому позивач зобовязаний дотримуватися порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, передбаченого цим Законом.

Відповідно до п.3.2. Положення № 637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону.

У ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що під час перевірки позивача відповідачем встановлено не оприбуткування наявних грошових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 018000967/3 на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 16900,00 гривень у повному обсязі їх фактичних надходжень (представлена ксерокопія невикористаного квитково - облікового листу серії ААА № 000140).

Проте, проаналізувавши матеріали справи, надані позивачем докази,суд приходить до висновку, що неможна вважати суму у розмірі 16900,00 гривень такою, що була не оприбуткована виходячи з наступного.

Суд зауважує, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Судом встановлено, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордера, а на момент перевірки сума у розмірі 16900,00 гривень була оприбуткована позивачем, що підтверджується наступним:

- приймання готівки в касу відповідно до вимог п.3.3. Положення № 637 проводилося за прибутковими касовими ордерами № 000052 від 12.06.2009 року на суму 40,00 гривень, № 000066 від 15.06.2009 року на суму 15,00 гривень, № 000068 від 15.06.2009 року на суму 80,00 гривень, № 000081 від 17.06.2009 року на суму 100,00 гривень, № 000096 від 19.06.2009 року на суму 48,00 гривень, № 000106 від 22.06.2009 року на суму 87,00 гривень, № 000123 від 23.06.2009 року на суму 113,00 гривень, № 000129 від 25.06.2009 року на суму 277,00 гривень, № 000140 від 26.06.2009 року на суму 195,00 гривень, № 000144 від 27.06.2009 року на суму 105,00 гривень, № 000146 від 27.06.2009 року на суму 260,00 гривень, № 000178 від 01.07.2009 року на суму 430,00 гривень, № 000197 від 03.07.2009 року на суму 340,00 гривень, № 000204 від 04.07.2009 року на суму 360,00 гривень, № 000214 від 06.07.2009 року на суму 160,00 гривень, № 000216 від 06.07.2009 року на суму 200,00 гривень, № 000235 від 07.07.2009 року на суму 200,00 гривень, № 000241 від 07.07.2009 року на суму 380,00 гривень, № 000252 від 08.07.2009 року на суму 300,00 гривень, № 000253 від 08.07.2009 року на суму 400,00 гривень, № 000274 від 09.07.2009 року на суму 400,00 гривень, № 000283 від 10.07.2009 року на суму 440,00 гривень, № 000289 від 11.07.2009 року на суму 400,00 гривень, № 000298 від 13.07.2009 року на суму 480,00 гривень, № 000299 від 13.07.2009 року на суму 550,00 гривень, № 000315 від 14.07.2009 року на суму 480,00 гривень, № 000318 від 15.07.2009 року на суму 350,00 гривень, № 000351 від 16.07.2009 року на суму 400,00 гривень, № 000354 від 17.07.2009 року на суму 500,00 гривень, № 000371 від 18.07.2009 року на суму 550,00 гривень, № 000374 від 20.07.2009 року на суму 700,00 гривень, № 000376 від 20.07.2009 року на суму 630,00 гривень, № 000401 від 21.07.2009 року на суму 300,00 гривень, № 000415 від 22.07.2009 року на суму 700,00 гривень, № 000424 від 23.07.2009 року на суму 720,00 гривень, № 000438 від 24.07.2009 року на суму 750,00 гривень, № 000452 від 25.07.2009 року на суму 730,00 гривень, № 000459 від 25.07.2009 року на суму 770,00 гривень, № 000481 від 27.07.2009 року на суму 400,00 гривень, № 000484 від 28.07.2009 року на суму 440,00 гривень, № 000493 від 28.07.2009 року на суму 610,00 гривень, № 000507 від 29.07.2009 року на суму 710,00 гривень, № 000513 від 30.07.2009 року на суму 800,00 гривень.

- відповідно до вимог п.4.2 Положення № 637 всі надходження готівки позивача відображалися у касовій книзі:

1. сума надходження готівки за 12.06.2009 року у розмірі 40,00 гривень відображена на листі 20 касової книги;

2. сума надходження готівки за 15.06.2009 року у розмірі 15,00 гривень та 80,00 гривень відображена на листі 22 касової книги;

3. сума надходження готівки за 17.06.2009 року у розмірі 100,00 гривень відображена на листі 24 касової книги;

4. сума надходження готівки за 19.06.2009 року у розмірі 48,00 гривень відображена на листі 26 касової книги;

5. сума надходження готівки за 22.06.2009 року у розмірі 87,00 гривень відображена на листі 28 касової книги;

6. сума надходження готівки за 23.06.2009 року у розмірі 113,00 гривень відображена на листі 30 касової книги;

7. сума надходження готівки за 25.06.2009 року у розмірі 277,00 гривень відображена на листі 32 касової книги;

8. сума надходження готівки за 26.06.2009 року у розмірі 195,00 гривень відображена на листі 33 касової книги;

9. сума надходження готівки за 27.06.2009 року у розмірі 105,00 гривень, у розмірі 260,00 гривень відображена на листі 34 касової книги;

10. сума надходження готівки за 01.07.2009 року у розмірі 430,00 гривень відображена на листі 37 касової книги;

11. сума надходження готівки за 04.07.2009 року у розмірі 360,00 гривень відображена на листі 40 касової книги;

12. сума надходження готівки за 06.07.2009 року у розмірі 160,00 гривень, у розмірі 200,00 гривень відображена на листі 41 касової книги;

13. сума надходження готівки за 07.07.2009 року у розмірі 380,00 гривень, у розмірі 200,00 гривень відображена на листі 43 касової книги;

14. сума надходження готівки за 08.07.2009 року у розмірі 300,00 гривень, у розмірі 400,00 гривень відображена на листі 44 касової книги;

15. сума надходження готівки за 09.07.2009 року у розмірі 400,00 гривень відображена на листі 46 касової книги;

16. сума надходження готівки за 10.07.2009 року у розмірі 440,00 гривень відображена на листі 47 касової книги;

17. сума надходження готівки за 11.07.2009 року у розмірі 400,00 гривень відображена на листі 48 касової книги;

18. сума надходження готівки за 13.07.2009 року у розмірі 480,00 гривень, у розмірі 550,00 гривень відображена на листі 49 касової книги;

19. сума надходження готівки за 14.07.2009 року у розмірі 480,00 гривень відображена на листі 51 касової книги;

20. сума надходження готівки за 15.07.2009 року у розмірі 350,00 гривень відображена на листі 52 касової книги;

21. сума надходження готівки за 16.07.2009 року у розмірі 400,00 гривень відображена на листі 54 касової книги;

22. сума надходження готівки за 17.07.2009 року у розмірі 500,00 гривень відображена на листі 55 касової книги;

23. сума надходження готівки за 18.07.2009 року у розмірі 550,00 гривень відображена на листі 56 касової книги;

24. сума надходження готівки за 20.07.2009 року у розмірі 700,00 гривень,у розмірі 630,00 гривень відображена на листі 57 касової книги;

25. сума надходження готівки за 21.07.2009 року у розмірі 300,00 гривень відображена на листі 59 касової книги;

26. сума надходження готівки за 22.07.2009 року у розмірі 700,00 гривень відображена на листі 60 касової книги;

27. сума надходження готівки за 23.07.2009 року у розмірі 720,00 гривень відображена на листі 61 касової книги;

28. сума надходження готівки за 24.07.2009 року у розмірі 750,00 гривень відображена на листі 62 касової книги;

29. сума надходження готівки за 25.07.2009 року у розмірі 730,00 гривень,у розмірі 770,00 гривень відображена на листі 64 касової книги;

30. сума надходження готівки за 27.07.2009 року у розмірі 400,00 гривень відображена на листі 65 касової книги;

31. сума надходження готівки за 28.07.2009 року у розмірі 440,00 гривень,у розмірі 610,00 гривень відображена на листі 67 касової книги;

32. сума надходження готівки за 29.07.2009 року у розмірі 710,00 гривень відображена на листі 68 касової книги;

33. сума надходження готівки за 30.07.2009 року у розмірі 800,00 гривень відображена на листі 69 касової книги.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується відповідає сумі, що відображується в касовій книзі.

Таким чином, судом встановлено, що сума у розмірі 16900,00 гривень оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.

Більш того, суд зауважує, що оформленням прибуткових касових ордерів на суму 16900,00 гривень та відображення цього факту в касовій книзі робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

За таких умов стає зрозумілим, що припис п.2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що повязане з дотримання порядку її ведення.

Отже, суд зазначає, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 16900,00 гривень у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

Також, суд зазначає, що на момент розгляду справи по суті позивачем КОРО повністю приведено у відповідність діючого законодавства, заповнено квитково-облікові аркуші КОРО на суми, що відповідають зазначеним у прибуткових касових ордерах із зазначенням серії квитків.

Більш того, суд звертає увагу відповідача на те, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є пропорційність, тобто дотримання необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення. Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь конкретній особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті .

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що застосування на підставі рішення від 07 серпня 2009 року № 0004112330 фінансових санкцій до позивача у сумі 84500,00 гривень за порушення вимог Положення № 637 слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

В силу викладеного, суд приходить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, отримані за продаж товарів, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2009 року № 0004112330 являється протиправним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що до позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року.

Однак, суд зауважує, що зазначений Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.

Суд зазначає, як встановлено вище, позивачем було порушено порядок ведення КОРО, що також відображено під час перевірки в Акті та що не оспорює позивач.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення встановленого порядку використання КОРО встановлена Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Отже, за таке правопорушення застосування Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року є необгрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРКпро застосування до Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий"штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2009 року № 0004112330 в сумі 84500,00 гривень підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.01.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 18.01.2010 року постанова складена повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРКпро застосування до Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий"штрафних (фінансових) санкцій від 07 серпня 2009 року № 0004112330.

3Стягнути на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми "Береговий" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.