Ухвала суду № 75121289, 02.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/302/18 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.

Провадження № 11-сс/783/487/18 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів – Гуцала І.П., Партики І.В.

секретаря судового засідання – Романчука Р.І.

розглянувши по кримінальному провадженні №12017140070002997 у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 21.06.2018 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Мармуляка В.Я.

захисника – ОСОБА_1

підозрюваного – ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 21.06.2018 р. задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_2. Обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 серпня 2018 року включно. Визначено ОСОБА_2 заставу - 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 61 670 грн.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Покладено на ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися з м.Львова без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Зазначені обов’язки діють до 19 серпня 2018 року включно.

Своє рішення слідчий суддя постановив з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_2, який раніше притягався до кримінальної відповідальності та має судимість, на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність та обґрунтовано підозрюється у тяжкому кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді від 6 до 10 років позбавлення волі, крім цього слідчим суддею враховано вік, стан здоров’я, сімейний та майновий стан підозрюваного. Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваного більш м’якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею визначено заставу в розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 61670 грн. та вказав, що саме даний розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не є завідомо непомірним для нього. Перспектива втрати даної суми застави буде для нього необхідним і достатнім стимулюючим фактором.

На дану ухвалу захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою постановити ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання та має на утриманні неповнолітніх дітей хворіє на туберкульоз про те цим обставинам суд належної оцінки не надав.

Вважає, що обгрунтованої підозри за ч.2 ст. 307 КК України не має, адже доказів зберігання наркотичних засобів з ціллю збуту в матеріалах клопотання не зазначено та не додано.

Що стосується тверджень слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то на думку апелянта, їх немає, а доводи слідчого з якими погодився прокурор та слідчий суддя є надуманими, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь які докази цьому, не навів таких слідчий і в судовому засіданні.

Стверджує, що відсутні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки слідчим таких підстав не наведено та доказів не представлено, жодного разу підозрюваний не викликався працівниками поліції для дачі пояснень та не був підданий примусовому приводу, що свідчить про те, що підозрюваний не ухилявся від участі на досудовому розслідуванні, що свідчить про не доведеність зазначених слідчим ризиків.

Наполягає, що існує інший альтернативний спосіб забезпечення належної процесуальної поведінки, а саме цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягаює до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 21.06.2018 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Санкцією ч.2 ст.307 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тобто ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, клопотання слідчого містить виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини досудового розслідування для застосування запобіжного заходу.

Також слідчим суддею перевірено, що за матеріалами провадження існує явний ступінь ризиків, яким необхідно запобігти, шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, може чинити тиск на інших співучасників, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі підозрюється у вчиненні інших злочинів.

Так, відповідно до ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігти їм іншим шляхом, ніж взяття під варту, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного.

На думку колегії суддів, слідчий суддя даних вимог дотримався та всупереч покликанням в апеляційній скарзі про необґрунтованість ризиків, належним чином їх мотивував, вказавши, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна,

Враховуючи вищенаведене в сукупності, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відносно ОСОБА_2 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, в зв’язку з чим відмовляє захиснику в задоволенні поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 21.06.2018 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5