Рішення № 75120987, 02.07.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2816/18

Провадження № 2/500/2218/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Леніна (Соборна), б. 40, а саме на день її смерті – 20 січня 2013 року. А також, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 20 січня 2013 року право власності на земельну ділянку площею 3,0004 га, розташовану на території ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 049215 від 07.02.2005 року, кадастровий номер – 5122055400:01:003:0505 від 07.02.2005 року, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 знає добре. Останній рік до своєї смерті ОСОБА_3 проживала разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Соборна, 44, оскільки потребувала стороннього догляду та позивач ОСОБА_1 за нею доглядала. Підтвердила факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Леніна (Соборна), б. 40, а саме на день її смерті – 20 січня 2013 року.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що позивача ОСОБА_1 знає добре вона її сусідка. Спадкодавець ОСОБА_3 осатаній рік до своєї смерті проживала разом із позивачем за адресою позивача, оскільки їй було 85 років і вона потребувала стороннього догляду та ОСОБА_1 за нею доглядала. Підтвердила факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Леніна (Соборна), б. 40, а саме на день її смерті – 20 січня 2013 року.

Вислухавши пояснення представника позивача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна площею 3,0004 га, розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 049215 від 07.02.2005 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльськорї районної державної адміннітсрації від 20 квітня 2004 року № 439/А – 2004, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00099, кадастровий номер – 5122055400:01:003:0505.

Згідно довідки від 19.06.2018 року за № 1964/126-18, наданої начальником міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі, за даними Національної кадастрової системи України земельна ділянка кадастровий номер – 5122055400:01:003:0505, розташована на території ОСОБА_2 селищної ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0004 га, зареєстрована на громадянку ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ОД № 049215 від 07.02.2005 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 332653 від 23.01.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 померла 20 січня 2013 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,0004 га, розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 049215 від 07.02.2005 року, кадастровий номер – 5122055400:01:003:0505.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 50058256 від 28.11.2017 року, інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємицею за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 відноситься її сестра ОСОБА_7, що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії І – ЖД № 412684 від 14.05.1974 року, повторно виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, повним витягом з Держдавного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00019621608 від 20.02.2018 року, згідно якого ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Басову»; свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії ЯД № 047244 від 08.01.1952 року, повторно виданого ОСОБА_2 районним бюро РАЦСу Одеської області, записом акту про шлюб за № 10, згідно якого ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Мінову».

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 157858 від 11.08.1999 року, виданого Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_9 померла 07.01.1999 року.

Частиною 3 ст. 1266 ЦК України передбачено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В судовому засідання встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_9, померлої 07.01.1999 року та відповідно племінницею спадкодавця ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_10 серії ЯФ № 094064 від 20.06.1949 року, виданого Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, свідоцтвом про одруження серії І-АБ № 295159 від 03.11.1972 виданого ОСОБА_2 селищною радою Ізмаїльського району Одеської області згідно якого ОСОБА_10 змінила прізвище на «Маламен», свідоцтвом про одруження серії 1-ЖД № 116474 від 07.03.2004 року, виданого Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_11 змінила прізвище на « Македонську».

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворвое, вул. Соборна, б. 44, що також було підтверджено поясненими свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допитаними в судовому засіданні.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії СМ № 757185, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 15.11.2005 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 40) до ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ – 04379166) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Леніна (Соборна), б. 40, а саме на день її смерті – 20 січня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 20 січня 2013 року право власності на земельну ділянку площею 3,0004 га, розташовану на території ОСОБА_2 селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 049215 від 07.02.2005 року, кадастровий номер – 5122055400:01:003:0505.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2018 року.

Суддя: ОСОБА_12