Рішення № 75120533, 19.06.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/123/17

Провадження № 2/463/283/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Личаківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_4 про визнання батьківства -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання його батьком дитини ОСОБА_5, 06.12.2016р.; виключення відомостей з актового запису про народження дитини ОСОБА_5, 06.12.2016р. відомостей про ОСОБА_4 як батька дитини та внесення відомостей до актового запису про народження ОСОБА_5, 06.12.2016р., зазначивши батьком дитини ОСОБА_2, вказавши також відповідно, ОСОБА_6, 06.12.2016р.н.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період з 2015р. по 2016р. разом з відповідачем перебував у тісних стосунках, проживали разом та планували створити сім’ю із народженням дитини. Від таких стосунків у них народилась донька ОСОБА_5, 06.12.2016р. , а оскільки на момент народження дитини сторони проживали окремо, відомості про батька дитини органами РАЦСу внесені зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Після народження дитини намагався спілкуватись та проводити з нею час, брати участь у вихованні. Під час вагітності відповідача всіляко підтримував її фінансово та матеріально, перебуваючи на заробітках у м. Києві. Після приїзду до Львова дізнався, що батьком дитини записана інша особа. Відповідач з приводу цього пояснила, що стосунки між ними припинені та позбавила його можливості реалізувати батьківські права та обов’язки. У зв’язку з цим, батьківство просить визнати в судовому порядку.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2017р. у справі призначено судову генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_5 Провадження у справі зупинено.

Після проведення експертизи на надходження на адресу суду відповідного висновку, ухвалою від 06.12.2017р. провадження у справі відновлено та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, дав пояснення, аналогічні вищенаведеним та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, скерувала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності. При цьому, будучи присутньою в судовому засіданні 04.10.2017р. позовні вимоги визнавала частково. Не заперечувала тієї обставини, що позивач є батьком дитини, однак просила в задоволенні позову відмовити, оскільки весь цей час він не цікавився донькою.

Представник третьої особи Личаківського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а також третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Перший скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. У вирішенні спору покладається на розсуд суду. Другий причин неявки не повідомив. З врахуванням вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, 06.12.2016р. (а.с.6), батьком останньої в такому зазначено ОСОБА_4, а матір’ю – відповідача ОСОБА_7

Згідно належним чином засвідченої копії актового запису про народження № 1340 (а.с.44), відомості про батьків дитини внесені на підставі заяви матері та батька дитини про визнання батьківства № 57/03-07 від 20.12.2016р.

Доказів про те, що під час народження дитини сторони перебували у шлюбі матеріали справи не містять, чого останні також не оспорюють. Так само, матеріали справи не містять доказів, що на момент народження дитини відповідач та третя особа ОСОБА_4 перебували між собою у шлюбі.

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У справі «Ельсхольц проти Німеччини», в п. 43 Європейський суд з прав людини зазначив, що взаємне спілкування дитини зі своїм батьком є фундаментальна складова сімейного життя навіть у разі розриву відносин між батьками. Якщо право батька на доступ до власної дитини обмежується, то існує серйозна небезпека ослаблення сімейних відносин між батьком та малолітньою дитиною – п. 49.

За змістом ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Як вбачається зі змісту висновку експерта № 10/914 від 30.11.2017р. (а.с.69-74), ОСОБА_2, 09.03.1983р.н. може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5, 06.12.2016р. Ймовірність даної події становить 99,999999 %.

З огляду на зазначене, враховуючи також визнання позовних вимог матір’ю дитини, суд знаходить позов обґрунтованим та ухвалює рішення про його задоволення.

Оскільки за змістом ст. 134 СК України зміни до актового запису про народження вносяться органом державної реєстрації актів цивільного стану, позов належить задовольнити не у спосіб «внести відомості», а у спосіб «зобов’язання внести відомості», що в розумінні ст. 5 ЦПК України буде ефективним способом захисту та одночасно, не буде виходом за межі позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 141 СК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551,16 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1).

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат, пов’язаних з проведенням експертизи в розмірі 7614 грн., сплата яких також підтверджується відповідною квитанцією (а.с.106), то суд виходить з наступного.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати пов’язані із проведенням експертизи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Незважаючи на те, що позов судом визнається обґрунтованим, позивач в позовній заяві не навів жодного поважного аргументу, який би перешкоджали йому звернутись до органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про визнання батьківства, наслідком чого могло б бути відсутність предмета даного спору та відсутність підстав для проведення експертизи.

В свою чергу, згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Визнаючи позивача батьком дитини, відповідач не вчинила жодних дій для врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, а перед призначенням експертизи, хоч і визнавала позивача батьком, проте проти задоволення позову заперечувала.

Вказане свідчить про те, що предмет спору виник не у зв’язку з протиправними діями відповідача, а у зв’язку з бездіяльністю самого позивача, тоді як вже розгляд цього спору і необхідність проведення експертизи обумовлена діями відповідача.

В такому випадку, керуючись принципами справедливості, розумності та пропорційності, на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути половину вартості проведення судової експертизи, що становить 3807 грн.

Керуючись ст.ст. 10,12,81,82,141,223,263-265,268ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, ЦК України, ст. ст. 7, 121, 125, 126, 128, 134 СК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Яцківа, 25/12), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженої ОСОБА_7 (зараз ОСОБА_5) Мар’яною Зенонівною (м. Львів, вул. К.Левицького, 93-а/1).

Зобов’язати Личаківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області виключити відомості про батька в актовому записі № 1340 від 20.12.2016 року, а саме «Боднарчук Геннадій Артурович».

Зобов’язати Личаківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести зміни до актового запису № 1340 від 20.12.2016 року та змінити прізвище та по батькові дитини з «Боднарчук Софія Геннадіївна» на «Френкель Софія Родіонівна». Число, місяць та рік народження залишити без змін. В графі батько записати «Френкель Родіон Михайлович», 09.03.1983р.н., громадянин України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,16 грн. судового збору, 3807 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.07.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.