Рішення № 75120492, 08.06.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2592/18

Провадження № 2/369/1872/18

РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкртому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", третя особа Києво-Святошинська ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» про зобов’язанн здійснити перерахунок оплати за спожитий газ, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", третя особа Києво-Святошинська ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» про зобов’язання здійснити перерахунок оплати за спожитий газ, посилаючись на те, що в січні 2014 року ОСОБА_1 було укладено типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: КІЗ «Чайка» 15 км. Житомирського шосе, вул.. Северинівська, 11 особовий рахунок № 0800546147/ЕІС 56ХМ18F02289296V (в договорі особовий рахунок 7400593-6). Позивач здійснював оплату за фактично використаний природний газ. На момент укладення договору показники лічильника були 8110 м3.

Станом на 16.02.2018 року показники лічильника 17 414 м3, вказує що повністю сплатив за спожитий газ. У вересні 2016 позивачу зателефонували з колл-центру ПАТ «Київоблгаз» та повідомили позивача про борг. Після спілкування з представником ПАТ «Київоблгаз» позивачу стало відомо, що оплату 24.03.15 р. За діючими до 31.03.15 р. Тарифами зарахували частково, ніби то поззивач частину газу використав в період січень-березень 2015 р., а частину газу порахували за підвищеним тарифом. Після надання доказів, представник ПАТ «Київоблгаз» зробив перерахунок по фактично використаному газу, але через кілька місяців позивачу знову зателефонували з колл-центру ПАТ «Київоблгаз» та повідомили про борг.

19.01.18 року позивач направив листа до ПАТ «Київоблгаз» з проханням надати акт звірки про його борги, але натомість отримав, замість акту звірки – повідомлення про припиення газопостачання в зв’язку з боргом.

На підставі викладеного позивач просив зобов’язати відповідача зарахувати в рахунок оплати газопостачання у січні-березні 2015 р. Сплачені позивачем 24.03.2015 р. грошові кошти у сумі 10 012, 80 грн. за використаний природний газ протягом періоду січень-березень 2015 року в кількості 5600 м№ (що відповідає показнику лічильника на 31.03.15 р.-16200 м3) , за тарифною ставкою 1, 089 грн./м3

Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок оплати за постачання природного газу по особовому рахунку № 0800546147 /ЕІС 56ХМ18F02289296V (в договорі ос. Рах 7400593-6) з нарахування по тарифу 7,188 грн. за 1 м3 діючому з 1 квітня 2015 року на нарахування по тарифу 1, 089 грн/м3 діючому до 31.03.14 р. Виходячи із об’ємів фактично використаного газу по показанням лічильника 16400 м3 станом на 31.03.15 р.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у вчиненні таких неправомірних дій, які призводять до негативних наслідків для громадянина, погіршення його матеріального становища тощо.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них, зокрема, належать припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України ( ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2014 року між ПАТ «Київоблгаз» від імені якого діє Києво-Святошинська філія по експлуатації газового господарства, та ОСОБА_1 було підписано типовий договір.

Відповідно до п. 1вказаного договору виконавець зобов’язується безперервно надавати споживачеві, членам його сім’ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, приватному будинку , послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строк і на умовах передбачених цим договором.

Постановою НКРЕ України від 03.04.2014 року № 420, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України , було затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, а саме: за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 м3 на рік за наявності газового лічильника - 1, 089 грн. за 1 м3; за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 м3 на рік за наявності газового лічильника - 1,788 грн. за 1 м3; За умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 6000 м3 на рік за наявності газового лічильника - 3,645 грн. за 1 м3 .

Згідно з абзацом 1 пункту 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 (далі Правила) розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи від 01.01.2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання та/або видів (напрямів) споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності за нормами споживання природного газу.

Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунку споживача) у попередньому році.

У відповідності з пунктом 17 Правил розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця станом на 1 число місяця, що настає за розрахунковим. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.

За правилами пункту 10 Правил газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема, у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості.

Визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дні грудня у разі незняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня.

Розрахунковий обсяг використання природного газу за необліковані дні грудня розраховується як різниця між контрольними зняттями показників лічильника газопостачальним підприємством у січні поточного року та грудні попереднього року, що помножена на кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року, та поділена на кількість днів між зазначеними контрольними зняттями показників лічильника.

Аналіз приведених вище норм дає підстави дійти висновку про те, що в разі наявності у споживача газового лічильника, він несе обов'язок сплачувати за фактично спожитий природний газ відповідно до показань такого лічильника.

При цьому правильність щомісячних оплат послуг газопостачальної організації остання вправі самостійно перевіряти шляхом контрольного зняття показників лічильника.

Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем за періоди: з січня по березень 2014 року було використано 2000 м3 газу; з березня по грудень 2014 року було використано 490 м3 газу; з січня по лютий 2015 року було використано 5600 м3 газу. Крім того позивачем надано квитанції про оплату послуг з газопостачання відповідно до вказаних розмірів спожитого газу, що свідчить про виконання позивачем умов договору.

Жодних доказів у підтвердження запереченням відповідача про те, що позивачем здійснено оплату за природній газ на майбутній період надано не було.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідачем було проведено розрахунок заборгованості по сплаті спожитого природного газу з порушенням визначеного законодавством порядку, а саме Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 (далі Правила), які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, то право позивача має бути відновлено шляхом зобов’язання відповідача, яким було допущено порушення прав позивача, здійснити перерахунок оплати за постачання природнього газу за спірний період. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 280, 281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київоблгаз», третя особа: ТОВ «Київоблгаз збут» про зобов’язання здійснити перерахунок оплати за спожитий газ - задоволити.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Київоблгаз» зарахувати в рахунок оплати газопостачання ОСОБА_1 у січні-березні 2015 р. сплачені останнім 24.03.2015 р. грошові кошти у сумі 10 012, 80 грн. за використаний природний газ протягом періоду січень-березень 2015 р. в кількості 5600 м3 (що відповідає показнику лічильника на 31.03.15 р. – 16200 м3) за тарифною ставкою 1,089 грн./м3.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Київоблгаз» здійснити перерахунок оплати за постачання природного газу по особовому рахунку № 0800546147/ЕІС 56ХМ18F02289296V (в договорі ос.рах 7400593-6) з нарахування по тарифу 7, 188 грн. за 1 м3 діючому з 1 квітня 2015 р. на нарахування по тарифу 1, 089 грн./м3 діючому до 31.03.14 р. виходячи із об’ємів фактично використаного газу по показникам лічильника 16200 м3 станом на 31.03.15 р.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Пінкевич