Рішення № 75119343, 12.06.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/5009/17

Провадження № 2/463/704/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника відповідача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Державного підприємства «Сетам», третя особа ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу про проведення електронних торгів -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними електронних (публічних) торгів, які відбулись 28.09.2017р. з реалізації квартири № 4 на вул. Запольської, 31 у м. Львові, визнання недійсним та скасування протоколу про проведення електронних торгів від 28.09.2017р. з реалізації цієї квартири.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власником квартири № 4 на вул. Запольської, 31 у м. Львові. Реалізація цієї квартири відбулась в порядку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова та виконавчого листа про стягнення з неї на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 3 923 943,28 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_2, який придбав її за стартовою ціною 483 000 грн. В процесі такої реалізації було порушено встановлений законом порядок, а саме вказувався технічний паспорт на квартиру 2004р., хоча свідоцтво про право власності на квартиру було видано у 2007р., тобто в процесі реалізації вказувались характеристики квартири до її перепланування та реконструкції, що суттєво вплинуло на її ціну, можливу зацікавленість третіх осіб у її купівлі, а відтак можливість продажу за значно більшу ціну. Тому, такі прилюдні торги просить визнати недійсними.

Одночасно з позовною заявою, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову у виді зупинення реалізації арештованого майна та заборони вчинення реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.10.2017р. таку заяву задоволено та вжито вказані у ній заходи забезпечення позову.

Відповідач ДП «Сетам» скерував до суду відзив на позовну заяву, долучивши докази направлення такого відзиву учасникам справи. Проти обґрунтованості позову заперечує, оскільки в позовній заяві не зазначено жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача. Натомість, твердження про те, що недостовірні дані в характеристиці лоту могли вплинути на ціну є припущенням позивача, яке не може вважатись доказом. В свою чергу, стартова ціна лоту визначена державним виконавцем шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності. Результат оцінки не оскаржувався, як і не оскаржувались дії державного виконавця, тоді як ДП «Сетам» жодних прав позивача не порушило. Тому, просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач надала відповідь на відзив, долучивши одночасно докази його направлення учасникам справи. Твердження відповідача про те, що вартість квартири не змінилась вважає необґрунтованими, оскільки після перепланування значно покращилась функціональність квартири, а саме до квартири було приєднано туалет, який раніше був за межами квартири на балконі та збільшено площу квартири. Крім того, вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що на даній стадії вона позбавлена права на оскарження та їй необхідно було оскаржувати окремі дії виконавчої служби, оскільки квартира виставлена на торги на підставі недійсних документів.

Відповідач ДП «Сетам» надав суду письмові заперечення проти відповіді на відзив, які за своїм змістом, аналогічні відзиву. Просить в задоволенні позову відмовити, а справу слухати у його відсутності.

Інші учасники справи правом на подання відзиву та пояснень щодо позову або відзиву не скористались.

В судове засідання позивач повторно не з’явилась, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з її хворобою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Враховуючи зазначене, незалежно від причин неявки суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача.

Представник відповідача ГТУЮ у «Львівській області» ОСОБА_1, повноваження якої підтверджуються належною довіреністю від 17.01.2018р., в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечила, оскільки державним виконавцем вчинено всі передбачені законом дії для проведення примусової реалізації, а позивач в свою чергу, не довела порушень своїх прав. Звіт про оцінку майна позивачем оскаржувався, за результатами чого ухвалою Личаківського районного суду м. Львова таку заяву залишено без розгляду. Тому, в задоволені позову просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що вносив грошові кошти за квартиру, але враховуючи судові процеси, не впевнений що хотів би придбати цю квартиру.

Представник відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з’явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив. З врахуванням вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розгляду справу у відсутності осіб які не з’явились на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення і проти чого не заперечили учасники справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 287873, оригінал якого досліджено в судовому засіданні, а копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.92-93), 28.09.2017р. відбулись прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки – двохкімнатної квартири заг. пл. 53,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Запольської, 31/4. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2, цінова пропозиція якого ставить 483 000 грн.

Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.

Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х Порядку).

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Електронні торги, згідно згаданого вище Порядку, це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

За пунктом 3 розділу ІІІ Порядку організатор вносить до системи реалізації майна (далі - Система) інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити: 1) загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною): відомості про організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною); дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у Систему; строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги; дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); дату і час закінчення торгів (завершення подання цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VІ та пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою; 2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску; стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)).

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

За змістом статті 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

За положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

В протоколі про проведення електронних торгів в частині опису майна зазначено, що квартира є двохкімнатною загальною площею 53,9 кв.м. Аналогічні відомості, зокрема щодо площі квартири зазначено в свідоцтві про право власності на квартиру від 03.07.2007р. (а.с.6), тоді як згідно технічного паспорта на квартиру від 20.05.2004р. (а.с.8), її загальна площа (з врахуванням підвалу та балкону) становить 48,3 кв.м.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду господарської справи № 910/8052/17 в своїй постанові від 24.01.2018р. зазначив, що підставою для пред’явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Вказуючи на те, що реалізація квартири відбулась на основі технічних характеристик 2004 року позивач жодним чином не зазначила і не довела, в чому полягає порушення її прав та інтересів.

В тому числі позивач не надала суду відомостей про зміну якісних характеристик квартири, які були результатом перепланування, хоча з іншої сторони, опис цієї квартири під час реалізації відповідав її технічним характеристикам, про які зазначено як в свідоцтві про право власності, так і в технічному паспорті від 14.11.2005р.

Більше того, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що оцінка майна, яка проведена в процесі здійснення виконавчих дій не відповідає ринковій вартості квартири, що в даному випадку, саме позивач зобов’язана була довести.

Вказана обставина є самодостатньою підставою для відмови в задоволенні даного позову проте суд вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

ОСОБА_4 Верховного суду під час розгляду господарської справи № 910/856/17 в своїй постанові від 05.06.2018р. сформулювала правовий висновок, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов’язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, і у такій справі в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину – державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

У справі ж яка розглядається позивач пред’явила позов не до всіх учасників правочину, залучивши переможця торгів як третю особу, що з врахуванням практики ОСОБА_4 Верховного Суду також є підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на зазначене, позов як безпідставний належить залишити без задоволення.

В такому випадку, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 158 ЦПК України, одночасно з ухваленням рішення про відмову в позові належить скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.10.2017р.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 10,12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 203, 215, 216, 650, 656 ЦК України, суд, –

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_3 (м. Львів, вул. Запольської, 31/3) до Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби (м. Львів, пл. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 34942940), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, ЄДРПОУ 36789421), Державного підприємства «Сетам» (м. Київ, вул. Стрілецька, 4-б ЄДРПОУ 39958500), третя особа ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Пасічна, 51/58) про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 28.09.2017 року, з реалізації квартири № 4 на вул. Запольської, 31 у м. Львові, визнання недійсним та скасування протоколу про проведення електронних торгів від 28.09.2017 року - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.10.2017 року у виді

- Зупинення реалізації арештованого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Запольської, 31/4.

-Заборони вчинення реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житлові приміщення (квартиру) що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Запольської, 31/4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.