Рішення № 75119176, 12.06.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3124/16-ц

Провадження № 2/463/171/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 містобудування Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_5 (в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7) про усунення перешкод у здійсненні права власності та користування квартирою, шляхом примусового знесення приміщень -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про усунення йому перешкод як власнику у здійсненні права власності та користування квартирою № 2 на вул. Личаківській, 187 у м. Львові шляхом знесення мансардного поверху – приміщення № 6 загальною площею 126,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 183/185 у м. Львові та про знесення мансардного поверху – приміщення № 6 загальною площею 126,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 183/185, позначені у технічному паспорті «мансарда» під номерами 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власником квартири № 2 на вул. Личаківська, 187 у м. Львові, яку придбав у 2006 році перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 на момент придбання цієї квартири в приміщенні кухні було вмонтоване вікно попереднім власником ОСОБА_8 Відповідач звертався до суду з позовом про приведення конструкції будинку до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно влаштованого вікна, проте рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін рішенням суду касаційної інстанції в задоволенні такого позову відмовлено. Знаючи про наявність спору відносно такого вікна, відповідач 28.05.2014р. звернувся до ОСОБА_4 містобудування Львівської міської ради з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових приміщень під літ. Б-1, Б-3 з розширенням за рахунок добудови під заклад торгівлі з громадського обслуговування на вул. Личаківській, 183/185 у м. Львові. Містобудівні умови та обмеження видано відповідачу згідно наказу № 252 від 21.08.2014р., проте у 2012р. відповідач придбавав кіоск за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 183/185, а не нежитлові будівлі. Як наслідок, упродовж 2014 – 2015 років на місці металевого кіоску зведено будівлю капітального типу та згідно з поданою Декларацією про готовність об’єкта до експлуатації від 01.07.2015р., на вул. Личаківська, 183/187 у м. Львові закінчено будівництвом реконструкцію будівлі Б-2 та Б-3 за такими показниками: загальна площа – 240 кв.м., в т.ч. приміщення № 1 площею 17,8 кв.м., приміщення № 2 площею 18,9 кв.м., приміщення № 3 площею 12,4 кв.м., приміщення № 4 площею 26,4 кв.м., приміщення № 5 площею 14,4 кв.м., приміщення № 6 площею 126,1 кв.м. Зокрема, приміщення № 6 (мансарда) збудована на рівні другого поверху та закриває повністю належне йому вікно. Внаслідок цього порушено природнє освітлення та провітрювання квартири, а в одну кімнату світло взагалі не попадає. Також, з’явились сирість та тріщини на стіні будинку, до якої приєднана прибудова, хоча згоди на проведення такого будівництва позивач не надавав. Примикання до квартири позивача здійснено відповідачем без влаштування деформаційного шва, будівлі мають різну поверховість та конструктивну схему, внаслідок чого ґрунти основи, розташовані під кожною з будівель сприймають різні навантаження, що тягне за собою нерівномірну деформацію, яка призводить до появи тріщин в стінах та інших конструкціях. Тому, проведене відповідачем будівництво істотно порушує права позивача, внаслідок чого просить усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення мансардного поверху.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Грицка Р.Р. від 06.07.2016р.

Представник відповідача ОСОБА_3 скерував до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що відповідач у справі був власником нежитлових будівель – кіоску, позначеного на плані літ. «Б-2» загальною площею 25,0 кв.м. та кіоску, позначеного 21.08.2014р. ОСОБА_4 містобудування ЛМР видано наказ № 252 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію з розширенням гр. ОСОБА_3 будівлі літ. «Б-2» та «Б-3» на вул. Личаківській, 183/185 за рахунок прибудови і надбудови під заклад торгівлі та громадського харчування з правом функціонування до часу будівництва транспортної розв’язки», після чого 09.09.2014р. Інспекцією ДАБК у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт. Дозвільні документи на проведення реконструкції належних відповідачу приміщень оскаружвались позивачем в судовому порядку, проте постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р., яка набрала законної сили, в задоволенні такого позову було відмовлено. В подальшому, після реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, відповідач отримав свідоцтво про право власності, внаслідок чого мансардний поверх не є самочинним будівництвом, що виключає можливість задоволення вимоги про його знесення. Крім того, квартира позивача, згідно технічного паспорта не містить вікна у приміщенні, позначеному літ. 2-1, внаслідок чого право, яке позивачу не належить не може отримувати судовий захист. Сама реконструкція проведена на земельній ділянці, яка не є прибудинковою територією, а перебуває в оренді у відповідача на підставі відповідного договору, що в кінцевому, виключає можливість задоволення позовних вимог.

У зв’язку з закінченням повноважень судді Грицка Р.Р., на підставі розпорядження керівника апарату Личаківського районного суду м. Львова від 22.05.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл справи, яка передана для розгляду судді Леньо С.І.

Під час нового розгляду справи позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Дав пояснення, аналогічні вищенаведеним та просить позов задовольнити.

Повноважний представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечив з підстав, наведених в письмових запереченням. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 містобудування Львівської міської ради, а також третя особа ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили.

З врахуванням вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності осіб які не з’явились на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення і проти чого не заперечили учасники справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентаризаційних справ, заведених на будинки № 183/185, № 185 та № 187 на вул. Личаківській у м. Львові, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.7)АДРЕСА_1 на вул. Личаківській, 187 на праві приватної власності належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 3033 від 30.10.2006р.

Наказом ОСОБА_4 містобудування ЛМР № 252 від 21.08.2014р. (а.с.17зв.-18), затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на реконструкцію з розширенням гр. ОСОБА_3 будівлі (літ. Б-2, Б-3) на вул. Личаківській, 183/185 за рахунок прибудови і надбудови під заклад торгівлі та громадського обслуговування з правом функціонування до часу будівництва транспортної розв’язки (а.с.19-22).

При цьому, земельна ділянка за цією адресою площею 0,0210 га, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2768 від 24.10.2013р. (а.с.26) передана в оренду відповідачу терміном на 10 років для обслуговування будівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання – землі комерції. Відповідний договір оренди землі укладено між відповідачем та Львівською міською радою 27.11.2013р. (а.с.22-24), а його реєстрація проведена 19.12.2013р., що стверджується копією відповідного витягу (а.с.119).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи, заведеної на будинок № 183/185 на вул. Личаківській у м. Львові (а.с.138-140), декларація про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції з розширенням будівлі (літ. Б-2, Б-3) на вул. Личаківській 183/185 у м. Львові за рахунок прибудови і надбудови під заклад торгівлі та громадського обслуговування з правом функціонування до часу будівництва транспортної розв’язки, зареєстрована у Інспекції ДАБК у Львівській області 09.09.2014р.

При цьому, згідно цієї декларації, загальна площа будівлі відповідно до проектної документації складає 240 кв.м.

Декларація про готовність цього об’єкта до експлуатації (а.с.66-68) зареєстрована у ОСОБА_4 ДАБК у Львівській області 01.07.2015р., згідно з якою загальна площа об’єкта після реконструкції становить тих же 240 кв.м., в т.ч. приміщення № 6 загальною площею 126,1 кв.м.

Право власності відповідача на приміщення № 6 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 22.07.2015р. (а.с.62).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Під час розгляду цивільної справи № 6-130цс13 Верховний Суд України зазначив, що у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об’єкт, а і об’єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об’єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об’єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Однак, у справі яка розглядається реконструкція з розширення будівлі (літ. Б-2, Б-3) на вул. Личаківській 183/185 у м. Львові здійснена на підставі дозволу органів державної влади, після чого такий об’єкт у встановленому законом порядку зданий в експлуатацію, що виключає можливість віднесення його до об’єктів самочинного будівництва, знесення якого проводиться за правилами ст. 376 ЦК України.

Більше того, питання законності видачі відповідачу дозвільних документів було предметом судового розгляду у справі № 813/2293/15 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_4 містобудування ЛМР № 252 від 21.08.2014р. та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.09.2014р. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. (а.с.110-116), яка набрала законної сили, в задоволенні такого позову відмовлено, що вказує на безпідставність тверджень позивача про незаконність проведеної реконструкції.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК України, про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Всупереч зазначеним роз’ясненням, позивач не долучив до матеріалів справи жодного підтвердження про те, що саме здійснена відповідачем реконструкція порушує норму освітлення його квартири та призводить до появи тріщин у стінах його квартири, тоді як технічні висновки-звіт про обстеження технічного стану вікна (а.с.45-56) лише описує загальну технічну характеристику цього вікна, а містобудівний розрахунок проведеної відповідачем реконструкції (а.с.30-35) вказує лише на те, що реконструкція цих об’єктів надасть нові робочі місця і забезпечить об’єктами обслуговування мешканців міста та покращить зовнішній вигляд магістральної вулиці міста.

З огляду на зазначене, позов як безпідставний належить залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10,12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 319, 321, 376, 391, 396 ЦК України, суд, –

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Личаківська, 187/2) до ОСОБА_3 (м. Львів, вул. Малі Кривчиці, 1-б), ОСОБА_4 містобудування Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 34857473), третя особа ОСОБА_5 (в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 – м. Львів, вул. Личаківська, 187/2) про усунення перешкод власнику у здійсненні права власності та користування квартирою № 2 на вул. Личаківській, 187 у м. Львові, шляхом примусового знесення мансардного поверху – приміщення № 6 загальною площею 126,1 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 183/185, позначені у технічному паспорті «мансарда» під номерами 7,8,9,10,11,12,13 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.