Ухвала суду № 75118909, 03.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2268/18 1-кс/335/4207/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря судового засідання Гончаренко М.А., розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма Преміум” про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018081280000018 від 30.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді з клопотанням в інтересах ТОВ „Оптіма Преміум ” про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018081280000018 від 30.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2018 року було задоволено частково клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури про арешт майна в кримінальному провадженні № 42018081280000018 від 30 січня 2018 року. Накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на банківських рахунках відкритих в ПАТ „Сбербанк” (МФО 326027), а саме: 26007000159160; 26008013059160, які відкриті ТОВ „Оптіма Преміум” (код ЄДРПОУ 40176721).

Вказує, що арешт накладено не обґрунтовано. Органом досудового розслідування не доведено, що грошові кошти на рахунках відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що у період господарської діяльності ТОВ «Оптіма Преміум » через вказані банківські рахунки незаконно надходили грошові кошти, або вказані кошти є предметом злочинної діяльності.

В судове засідання заявник – адвокат ОСОБА_1 не з’явилася. Суду надала заяву про розгляд клопотання за її відсутністю. Клопотання підтримує та просить скасувати арешт.

Прокурор в судовому засідання не з’явися, причину не явки не повідомив.

Заступник начальник СУ ФР ГУ ДФС – ОСОБА_2, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено без фіксації судового процесу.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положеньст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що на теперішній час в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018081280000018 від 30.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2018 року було задоволено частково клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури про арешт майна в кримінальному провадженні № 42018081280000018 від 30 січня 2018 року. Накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на банківських рахунках відкритих в ПАТ „Сбербанк” (МФО 326027), а саме: 26007000159160; 26008013059160, які відкриті ТОВ „Оптіма Преміум” (код ЄДРПОУ 40176721).

Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 22.02.2018 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Оптіма Преміум» слідчим суддею враховано, що метою накладання арешту є забезпечення збереження речових доказів.

Стороною обвинувачення мотивовано, що вказане майно відповідає положенням ст. 98 КПК України, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на доводи клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 170КПК України задля збереження речового доказу арешт накладається на таке майно, що належить будь-якій фізичній чи юридичній особі, тобто не залежно від набуття власником майна статусу підозрюваної особи.

Отже, у відповідності з нормами кримінального процесуального закону у якості заходу забезпечення кримінального провадження накладено арешт на вказане вище майно.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1ст. 170КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є об’єктом, доказом злочину.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, слідчий суддя, приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту не містить належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано, арешт накладено з метою збереження речових доказів, а тому відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

Слід зазначити, що на теперішній стадії досудового розслідування не стоїть питання щодо остаточної кваліфікації, а також наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а досудове розслідування триває. А тому, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не може давати оцінку доказам на предмет їх належності та допустимості.

Отже, арештоване майно в повній мірі відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

За таких обставин, керуючись ст.170,174,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма Преміум” про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018081280000018 від 30.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: А.В. Воробйов