Постанова № 75118195, 27.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/273/18 Справа № 199/5475/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів –Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року позивач -ТОВ «ОТП Факторинг», звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.07.2008 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого він є, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-300/275/2008, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на загальну суму 46 000,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_3, 10.07.2008 був укладений договір поруки №SR-300/275/2008, відповідно до умов якого вона зобов’язувалася солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов’язання відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором.

В зв’язку з неналежним виконанням позичальником зобов’язань за кредитним договором за відповідачами станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 4 537 432,88 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,( ІПН:НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН: НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (рах: 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, ЄДРПОУ: 36789421, МФО: 300528) заборгованість за кредитним договором у сумі 1 483 992, 04 грн, яка складається: 44 008, 92 долари США, що за курсом НБУ станом на 30.06.2015 року становить 924 863, 21 грн; несплачені відсотки за користування кредитом 2 423, 41 доларів США , що за курсом НБУ станом на 30.06.2015 року становить 50 928, 83 грн; пеня у розмірі 24 200, 0 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.06.2015 року становить 508 200, 0 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що банком було надіслано відповідачу досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості, якою змінено строк виконання зобов’язання, тому до суду кредитор звернувся поза межами строку позовної давності.

Від ТОВ «ОТП Факторинг» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач підтримує рішення суду першої інстанції та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.07.2008 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-300/275/2008, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на загальну суму 46 000,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_3, 10.07.2008 був укладений договір поруки №SR-300/275/2008, відповідно до умов якого вона зобов’язувалася солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №ML-300/275/2008 від 10.07.2008 між ЗАТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_4 10.07.2008 року був укладений Договір іпотеки № PML-300/275/2008 (майнова порука), відповідно до умов якого ОСОБА_4 надала в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 0,1314 га, що знаходиться за адресою: смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Шевченка, ділянка №102 на території Ювілейної селищної Ради, та будь-яке нерухоме майно, що знаходиться чи буде збудовано на земельній ділянці і яке стане власністю Іпотекодавця в майбутньому.

Однак в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував та допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка, згідно розрахунку позивача, станом на 30 червня 2015 року складає 4 537 432,88 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2011 року за вих.№№ 22-2/769601, 22-2/769602 ОТП Банком, правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг», надіслано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-300/275/2008, за змістом яких протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги вони мають сплатити всю суму кредиту й пов’язані із ним платежі (том 1 а.с.211-212). Оригінали досудових вимог були надані представником відповідача для огляду в судовому засіданні апеляційної інстанції. Вказані досудові вимоги як документи в розумінні ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» не містять ознак невідповідності вимогам, що ставляться до банківських документів такого роду, виготовлені на відповідному бланку, підписані працівниками ОТП Банку, не є такими, що визнані фальшивими чи недійсними у встановленому законом порядку. Доказів відкликання цих досудових вимог позивач суду не надав. Посилання ж представника позивача на те, що в матеріалах переданої кредитної справи вони відсутні, не можуть бути підставою для їх відхилення як неналежних доказів.

28 вересня 2016 року ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності (том 1 а.с.116).

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Проте, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й зобов’язаний пред’явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Однак позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором тільки в липні 2015 року, тобто поза межами строку позовної давності та строку дії поруки.

Проте суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги вищенаведені обставини справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст.141 ЦПК України, з ТОВ «ОТП Факторинг» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 019,40 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року – скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 4 019,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_5