Рішення № 75117003, 25.06.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 444/3144/12

Провадження 2/216/502/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2018 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сидорака В.В.

за участю секретаря:

судового засідання Морозової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ПАТ «Криворіжгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожитий природний газ,-

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2012 року ПАТ «Криворіжгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення суми заборгованості за спожитий природний газ.

09 листопада 2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ «Криворіжгаз» задоволено повністю.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2017 року заочне рішення по вказаній справі скасовано та призначено розгляд справи в загальному порядку.

17 липня 2017 року представником позивача у судовому засіданні надано заяву про уточнення позовних вимог.

Заяву обґрунтовано тим, що 10 березня 2006 року ОСОБА_2 згідно договору дарування від 10.03.2006 року став власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. 13 грудня 2007 року за заявою позивача, між позивачем та відповідачем було укладено договір про розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги з газопостачання, що утворилися станом на 01.12.2007 року, загальний борг становив 6236,69 грн. Даний договір було укладено на строк з 01.12.2007 року по 01.12.2012 рік. Проте ОСОБА_2 не виконувались вимоги зазначеного договору щодо сплати поточних платежів за спожитий природний газ. 12.02.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання №1025813. Відповідно до умов зазначеного договору, споживач зобов'язаний вносити своєчасно та в повному розмірі плату за надані послуги, проте останнім умови даного договору не виконувались. ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся про наявну заборгованість за спожитий природний газ за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними попередженнями та повідомленнями від 13.12.2011, 24.04.2014, 01.08.2014, 28.01.2015 року. Крім того, на адресу відповідача неодноразово направлялись відповіді на звернення ОСОБА_2 Так, відповіддю на звернення ОСОБА_2 до ПАТ «Криворіжгаз» 306/438 від 16.02.2009 року, відповіддю №06/3399 від 23.11.2009 року, відповіддю №06/2500 від 30.06.2010 року, відповіддю №06/528 від 31.01.2012 року, відповіддю №06/2742 від 25.05.2012 року, відповіддю №06/964 від 22.02.2012 року, відповіддю №06/2804 від 30.05.2012 року, останній неодноразово повідомлявся про порушення умов договору від 13.12.2007 року про розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги з газопостачання та про наявність заборгованості. Заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1, переходить із року в рік з 2006 року. ОСОБА_2 неодноразово був попереджений про наявність заборгованості за спожитий природний газ. ПАТ «Криворіжгаз» неодноразово зверталось до суду з вимогами про стягнення, тому товариством не було порушено вимоги законодавства України щодо строків позовної давності. Крім того, в жовтні 2015 року відповідачем було здійснено оплату в розмірі 287,20 грн., що свідчить про визнання відповідачем заборгованості. Заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1, становить 8121, 80 грн.

Представник позивача Волошина Н.А. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав та вказав, що ПАТ «Криворіжгаз» немає права звертатись з вказаним позовом, оскільки на момент подачі позову ним було сплачено всі платежі за спожитий газ. Також вказав, що позивачем було пропущено строк позовної давності під час звернення з зазначеним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи підтвердження, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.

Суд, вислухавши думку позивача та представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України № 2246 від 09.12.1999 року (далі Правила) ПАТ «Криворіжгаз» до 01.07.2015 року надавав фізичній особі-споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 10.03.2006 року належить на праві приватної власності домоволодіння за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1. Разом із тим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг природного газу, що надавались ПАТ «Криворіжгаз» за зазначеною адресою.

13 грудня 2007 року між ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») та ОСОБА_2 укладено договір №1025813 про надання населенню послуг з газопостачання (а.с.8).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, виконавець зобов'язується безперервно надавати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, приватному будинку, послуги з постачання природного газу для побутових потреб з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором.

При цьому, згідно п. 25 договору №1025813, заборгованість станом на 01.12.2007 року становить 6236, 69 грн.

Разом із цим, 13 грудня 2007 року, відповідно до заяви ОСОБА_2 (а.с.10), між ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») та ОСОБА_2 укладено договір про розстрочку у погашенні зазначеної заборгованості на строк з 01.12.2007 до 01.12.2012 року. Сума щомісячного платежу за послуги за цим договором (з урахуванням поточних платежів), який сплачується громадянином, становить 103, 94 грн. + поточні нарахування (взимку - 870,74 грн., влітку - 50,88 грн.) (а.с.9).

Однак, ОСОБА_2 умови договору не виконувались, у зв'язку із чим, ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») звернулось до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за спожитий газ.

04 червня 2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, борг за спожитий природний газ, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.146).

При цьому, як вбачається з розрахунку суми заборгованості (а.с.4-5), заборгованість утворилась з 01.09.2006 року.

09 липня 2009 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області судовий наказ від 04.06.2009 року скасовано (а.с.147).

Разом із тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово було повідомлено про наявність заборгованості за спожитий природний газ та необхідність погашення наявної заборгованості, про свідчать наявні в матеріалах листи (а.с.145, 148-157).

Крім того, 11 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було переукладено договір №1025813 про надання населенню послуг з газопостачання.

Так, згідно з пп. 3 п. 27 зазначеного договору споживач зобов'язаний вносити своєчасно та в повному розмірі плату за надані послуги відповідно до умов цього договору.

Однак, як вбачається з розрахунку суми заборгованості відповідача не в повному розмірі сплачувались грошові кошти за спожитий природний газ, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 01 квітня 2017 року складає 8121,80 грн.

Крім того, допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 показала, що зараз працює старшим менеджером відділу з продажів ПАТ «Криворіжгаз», однак раніше працювала майстром у Центрально-Міському районі і здійснювала роботу з боржниками. Також зазначила, відповідачі не виконували умов договору реструктуризації та не сплачували наявний борг в повному обсязі. Крім того, вони жодного разу не зверталися до товариства з метою проведення звірки щодо наявної заборгованості.

Разом із тим, щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності для звернення з позовом судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, судом встановлено, що заборгованість відповідачів перед позивачем утворилась з 01.09.2006 року, при цьому, позивач вперше звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з заявою про видачу судового наказу та 04.06.2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ, який скасовано ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2009 року. В подальшому, 23.04.2012 року позивач звернувся до суду з вказаним цивільним позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за спожитий природний газ.

Так, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем під час звернення до суду не пропущено строку позовної давності, а тому позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють питання виконання зобов'язань.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За таких обставин суд вважає можливим стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 8121,80 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ПАТ «Криворіжгаз», задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Криворіжгаз» суму заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 8121,80 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Криворіжгаз» судовий збір у сумі 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя В.В. Сидорак