Вирок № 75116702, 04.07.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1020/18

Провадження № 1-кп/163/79/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Квятковського М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №42018030000000161 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Головне Любомльського району Волинської області, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, вищої освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 25-27 грудня 2017 року для отримання в порушення вимог ст.ст.380, 381 МК України незаконних переваг у вигляді несплати передбачених законодавством обов’язкових митних платежів при тимчасовому ввезенні на територію України іноземних транспортних засобів запропонував та пообіцяв у телефонному режимі головному державному інспектору відділу митного оформлення №2 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС грошову винагороду у розмірі 150 доларів США за митне оформлення п’яти транспортних засобів, після чого останній 27.12.2017 року провів митне оформлення ввезення в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілів: «Мерседес», номерний знак AZ74045, ідентифікаційний номер WDB9066331S157005; «Сітроен Джампер", номерний знак VP94259, ідентифікаційний номер VF7YABMFB11307947; «Опель Віваро», номерний знак 07BKRL, ідентифікаційний номер WOLF7ADA64V603236; «Нісан Прімастар», номерний знак BJ89114, ідентифікаційний номер VSKF4BCA6UY562724; «Опель Віваро», номерний знак TG114722, ідентифікаційний номер WOLF7AHA67V601050.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою між обвинуваченим та прокурором відділу прокуратури Волинської області про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_1 повністю визнає вчинення інкримінованого йому злочину за фактичними обставинами в межах оголошеної підозри.

При відсутності обтяжуючих покарання обставин сторони погодили визнати пом’якшуючими обставинами щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.369 КК України у вигляді 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд встановив наступне.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 в підготовчому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії середньої тяжкості. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.369 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявив в судовому засіданні обвинувачений, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду, обвинувачений, його захисник проти цього не заперечують і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу сторонами не заявлено.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості від 25.05.2018 року у кримінальному провадженні №42018030000000161, укладену прокурором відділу прокуратури Волинської області та обвинуваченим ОСОБА_1, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500(вісім тисяч п’ятсот) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя С.С.Чишій