Рішення № 75115930, 04.07.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/781/18

Провадження № 2/304/314/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

за участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу № 304/781/18 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що 18 квітня 2008 року помер його батько ОСОБА_2, а після нього 09 липня 2017 року померла його мати ОСОБА_3, після смерті яких відкрилася спадщина. За покійним батьком спадщину прийняла лише мати, оскільки лише вона проживала з батьком на момент його смерті. Заповіту ні батько, ні мати не складали, а він прийняв спадщину за матір’ю, оскільки протягом встановленого законом строку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не заявляв. Більше спадщину за матір’ю ніхто не прийняв, так як на момент її смерті разом з нею ніхто не проживав і відповідно заяву про прийняття спадщини ніхто не подавав. Спадковим майном, що залишилося після смерті матері є будинок № 11 по вул. Лужок в с. Зарічево Перечинського району з належними до нього будовами та спорудами, який належав матері на праві власності та в якому вона проживала до смерті. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок він звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено у оформленні такої за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Тому просить задовольнити позов.

У підготовче судове засідання позивач не з’явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання також не з’явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради та не заперечив проти задоволення позовної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2008 року помер батько позивача – ОСОБА_2, а 09 липня 2017 року померла його мати – ОСОБА_3, що стверджується копіями свідоцтв про смерть серії 1-ФМ №060541, виданим виконкомом Зарічівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 19 квітня 2008 року, та серії І-ФМ № 231360, виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області 11 липня 2017 року (а. с. 7-9, 19, 20).

Також встановлено, що згідно довідок виконкому Перечинської міської ради Закарпатської області № 114 від 26 січня 2018 року, а також № 391 та № 392 від 05 червня 2018 року за даними погосподарської книги Зарічівської сільської ради Перчинського району № 2 на 2011-2015 роки померла ОСОБА_3 станом на 09 липня 2017 року була головою домогосподарства за адресою: Перечинський район с. Зарічево, вул. Лужок, №11, і після смерті ОСОБА_2, який помер 18 квітня 2008 року до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована у вказаному будинку одна (а. с. 12-14).

Крім цього, як вбачається з ОСОБА_4 про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50127000 від 04 грудня 2017 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4 04 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа (номер у спадковому реєстрі 61670170) відносно спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 09 липня 2017 року (а. с. 17, 18).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 цього Кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу № 46/02-14 від 18 травня 2018 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 11 по вул. Лужок в с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області, після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла 09 липня 2017 року, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно та відсутні відомості про реєстрацію права власності на таке майно органами Бюро технічної інвентаризації та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 6, 15, 16).

Як роз’яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом прийняв спадщину за ОСОБА_3, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняв спадщину, однак у нього існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 200 ч. 4, 206 ч. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «а») до Перечинської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м. Перечин, пл. Народна, № 16) про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 09 липня 2017 року, на житловий будинок № 11 по вул. Лужок в с.Зарічево Перечинського району Закарпатської області з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_5